Публікації автора
-
Якби за помахом якоїсь божественної руки спинити корупційну поведінку громадян, Українська держава втратила б життєздатність негайно. Це наші реалії. Саме тому так звана боротьба з корупцією
призводить лише до появи нових корупційних можливостей…
-
Я ще раз переконався: ми кращі, чистіші, розумніші за тих, хто керує нами. Отже, ми дійсно маємо шанс побудувати на цій землі комфортабельну правову державу.
-
Життєво важливо: на посаду чергового президента України повинен заступити чоловік, котрий шкіру стер на зустрічах з нами - виборцями - та з нашими всезнаючими і завжди критичними журналістами.
Людина, яка боїться нас, нашого постійного нагляду…
-
Росія - це величезна пустеля, зауважив у дореволюційні роки автор книги «Основні принципи школи», де темні сили народного невігластва, як смерчі і бурани, гуляють на просторі. Моторошно і страшно
живеться у нас в маленькому оазисі інтелігенції…
-
Ми, на превеликий жаль, також частина Росії. Так трапилося. Відокремившись від неї, ми поступово від неї віддаляємося. Це правда. І це - втіха. Але ми зобов'язані пам'ятати й інше, записане, до
речі, в нашій Конституції. У діалозі Всевишнього…
-
Скликавши журналістів, я передав усі листи в рукописний архів бібліотеки імені Вернадського. Його обробили, відкрили спеціальне відділення. Минули роки, довгі роки. Цей невеликий архів листів
в'язнів ГУЛАГу, які пішли в інший світ, не був…
-
Абсолютно не важливо, чи будуть знайомі один з одним нащадки Кучми, Ющенка, Фірташа, Ахметова та Порошенка. Одне знаю точно: ніякого душевного болю їхні нащадки не відчуватимуть. Як не знають його
сьогодні нащадки американських мафіозі та…
-
Одного разу вже цілком літній і завжди такий, що стоїть на шляху виправлення, Лаптєв отримав лист з фотографією новонародженої внучки. Гули котли, ми сиділи на дерев'яній лаві, і він, хто десятки
років тому за наказом убивав євреїв, поділився…
-
Нещасний Іван не повинен був бути політичним в'язнем. Не був він небезпечним для радянської влади. Мабуть, ленінградське відділення КДБ прагнуло виконати план із затримання інакомислячих.
-
Були серед нас і аморальні негідники, і прекраснодушні мрійники. Відверті дурні теж стрічалися. Знати і пам'ятати про це необхідно, це ще один доказ порочності і жорстокості радянської влади, яка
вміло створювала собі ворогів із найбільш звичайних…
-
Наступного дня Степана забрали прямо з заводського цеху. Упродовж десяти днів його допитували особисто голова українського КДБ і прокурор України. В результаті зрозуміли: Степан базіка і
сперечальник, абсолютно нешкідлива людина. Але ... Хрущову…
-
Чітко пам'ятаю цей холодний, сірий день. У житлову зону з карантинної камери вийшов новий зека. Я підійшов до нього, представився. Він відповів: «І я киянин. Журналіст, Валерій Марченко».
Виявилося, ми жили в Києві недалеко один від одного…
-
Так склалося життя. У протистоянні злу. Навіть наодинці з самим собою, в карцері, в камерній самоті. Головним було навчитися не боятися. Або, насправді, приховувати від ворога свій страх. Сьогодні
мені боятися загалом нічого. Сьогодні в мене…
-
«У нас у країні на теренах безкарно сновигає занадто багато вбивць, чимало тих, кого ніколи не вдасться викрити в убивстві. Провина, каяття, осмислення не стали ані громадськими категоріями, ні,
тим паче, політичними».
-
Не буду приховувати, починаючи писати цей текст, має дедалі більше відчуття нудоти. Оскільки в правовій державі, де прем'єр-міністр контролює діяльність своїх підлеглих, міністрів, писати і
роз'яснювати таке немає потреби. Що ж, ми з Вами…
-
Українські політичні мужі вміють багато що. Наприклад, убивати надію у своїх співвітчизників. Але і вони можуть не все. Найчастіше життя країни пробивається крізь їхню жадібність і
некомпетентність, як трава крізь погано покладений асфальт…
-
Чоловіки і жінки, які пішли захищати Україну від ворога, не потребують лікування в психіатричному стаціонарі. Вони потребують нашого розуміння.
-
Будемо чекати, поки виросте нове покоління українців, вільних, розумних і соціально активних. Як ми колись очікували приходу обіцяного Хрущовим комунізму. А раптом прийде? Тоді в нашу діаспору
увіллються втікачі з чесної України панове Ющенко…
-
Огидно читати просторікування ледачих і політизованих журналістів про «загадки смерті Стуса». Усе про смерть Стуса знає наш великий перемовник Євген Кирилович Марчук, у радянські роки особисто
формував усю оперативну мозаїку в українському…
-
Самотність. Мертва, гнітюча. Наглядачі, перевзуті в м'які домашні тапочки, ходили від камери до камери по килимовій доріжці. Спілкуватися з ув'язненими їм було заборонено. Майже за Достоєвським,
мертвий будинок.
-
Гірку правду не можна приховувати від молоді. Дізнавшись про гіркоту життя в тоталітарній державі, вони будуть краще ставитися до свого нового України. Незважаючи на присутність у ній таких
президентів, депутатів, прем'єр-міністрів.
-
Повірте, мета мого життя - не боротьба з Порошенком і Гройсманом. Я, слабкий і самотній, не можу протистояти мільйонам своїх співвітчизників, які голосують на виборах за брехунів і циніків. Я вмію
інше: пам'ятати.
-
Історія, пропонована сьогодні населенню Росії, заснована на імперській тузі і скрижалях ченця Філофея, веде в глухий кут. У такий самий тупик може привести нас, українців, історія, пропонована
професійними нікчемами і фальсифікаторами.
-
Безупинне висиджування яєць стало професією. І вельми прибутковою професією. Відповідальності жодної, вміння читати, писати і розумно говорити не обов'язкове. Дотримуватися моральних категорій
потреби немає. Погодьтеся, прекрасна професія…
-
Вода змивала з мене недавнє минуле з обов'язковими для жителя Києва негативними емоціями. І я вирішив, що пробачу меру мого міста багато що. І знову проголосую на чергових виборах за нього...