Заїжджий гастролер, яким є згаданий пан Бондар, першим ділом створив розгалужену мережу дочірніх структур на підставних осіб. Працюють вони злагоджено і мають конкретну ціль — провести його до парламенту, незважаючи на штучну прописку до подільської землі.
Благодійник одного дня
У середині червня цього року в інтерв’ю сайту “Главком” Віктор Бондар, призначений Президентом Віктором Януковичем заступником керівника Державної митної служби, висловив готовність раз і назавжди зав’язати з політикою. “Я вже пішов з політики й більше нею не цікавлюсь. Зараз займаюся суто господарськими справами. Я не перша особа і не політична фігура. Я звик займатися реальними справами, тому й пішов ними займатися”, — наголосив він. Категоричність з вуст Віктора Васильовича, здається, була продиктована вимогами часу, аніж радше його амбіціями. Адже у минулому затятий критикант Віктора Федоровича (“за будь-яких обставин не буду підтримувати кандидата у Президенти України Януковича В.Ф.”) тепер виявився заручником ситуації, за якої будь-який крок уліво гарантує місце серед мільйонної когорти безробітних українців.
Ясна річ, що 36-річний екс-губернатор Дніпропетровської області не погодився пересидіти до кращих часів у митних окопах і заручився підтримкою самого президентського канцеляриста Сергія Льовочкіна. Під його протеже амбіційний чиновник пішов на парламентські вибори в одному з виборчих округів у Хмельницької області. Головним конкурентом Бондаря виявився діючий голова Хмельницької обласної ради Микола Дерикот та нардеп від Народної партії Василь Шпак.
Щоправда, прив’язка до подільського округу у столичного кандидата надто натягнута. Будучи міністром транспорту і зв’язку України неповний рік, Віктор Бондар запам’ятався подолянам одним “халявним” автобусом для сільської школи у селі Дашківці Віньковецького району. Він особисто взяв участь у презентації шкільного “пазіка”, після чого слід благодійника від влади простиг. 2012-го року, як фенікс із попелу, пан Бондар знову повстав розвивати Поділля. Тільки в іншій, виборчій формі.
За даними єдиного державного реєстру, протягом березня-квітня цього року на Хмельниччині виникають дві структури з мелодійними назвами. Перша — громадська Хмельницька обласна організація “Розвиток рідного Поділля”. Друга — благодійний фонд “Розвиток рідного Поділля”. Їх реєструють на особу-інкогніто (Олександр Торунов — авт.). У процесі виборчої агітації ГО і фонд узяли шефство над кандидатом у народні депутати Віктором Бондаром.
Ще задовго до офіційного старту виборчих перегонів митник і його компанія проводить масовану атаку виборців, даючи волю різного виду грошовим допомогам. Ці факти автору підтвердили у Хмельницькому обласному осередку Комітету виборців України. Хоча, стверджують експерти, притягнути до відповідальності за непрямий підкуп виборців, на жаль, неможливо, бо виборче законодавство настільки грамотно побудоване, що не передбачає санкцій, пов’язаних з передвиборчим фальстартом.
Між іншим, київський чиновник розвиває Поділля в окремо взятому виборчому окрузі. До початку травня, коли ЦВК офіційно незатвердила конфігурацію одномандатних округів, Віктор Бондар “розвивав” одразу п’ять територій: райцентр Дунаївці, Новоушицький, Віньковецький, Деражнянський і Летичівський райони. Після зміни меж виборчих округів Бондарівський “розвиток” оминув Дунаївці і Новоушицький район. Однак поширився у місто Старокостянтинів та Старосинявський район. Виходить, що Поділля можна розвивати, як заманеться його величності кандидату!
Соціологія від Бондаря: виборці, струшуйте з вух локшину
Інша грань, яку спробував заповнити кандидат у нардепи Віктор Бондар, це соціологія. Як говорив свого часу письменник Зігмунд Графф, “громадська думка схожа на привид в старовинному замку: ніхто його не бачив, але всіх ним лякають”. Щось подібне продемонструвало замовне опитування (це видно з подачі матеріалу — авт.) у Хмельницькому обласному тижневику “Поділля” від 5 липня ц.р. Під плашкою реклама “Люди не підтримують Миколу Дерикота, але готові проголосувати за Партію регіонів” на розсуд читачам пропонуються досить неочікувані результати соціологічних досліджень. Маловідома “Академія маркетингу”, що належить “Українському реєстровому козацтву”, встановила наступний зріз: лідером “громадської думки” став нардеп-литвинівець Василь Шпак із 33%. На другому місці Віктор Бондар — 32%. Трійку “симпатиків” замикає норовливий орендатор і людина, яка останні місяці проживає за межами держави, Михайло Стадник — 20%.
Минуло трохи більше місяця і на сайті “Форум” публікуються нові “соціологічні результати” від “Академії маркетингу”. Цього разу у лідери виходить уже самовисуванець Віктор Бондар, який набирає 43,2%. “Срібло” в активі литвинівця Василя Шпака — 15,6% (погодьтеся, що падіння за місяць на 17,4% надто суперечливо з огляду на млявий початок виборчих перегонів — авт.). “Бронза” в “урарівця” Миколи Гнатюка — 14%.
За словами заступниці Хмельницького обласного осередку Комітету виборців України Тетяни Зеленко, подібні соціологічні дослідження схожі на маніпулювання, тому що результати цих досліджень, опубліковані у ЗМІ, протягом кількох днів змінюються на цілком протилежні. “Ці виборці такі вибагливі, не постійні, легковажні у своїх симпатіях! То один їм подобається, то інший. Але згодом виникає питання: “Навіщо, а може, за скільки публікується така соціологія? — а далі ще одне: “А при чому тут соціологія взагалі?” — підсумовує вона.