Аналізуючи політичні технології на теренах України, можна зробити висновок щодо їх ефективності виключно завдяки поєднанню цинізму, популізму та загравання політиків зі сподіваннями та настроями громадян, що превалюють у конкретний історичний момент.
І дійсно, використання у 2014 році тематики Революції Гідності, АТО та російської агресії проти України забезпечило легку перемогу ряду досить сумнівних особистостей, котрі не мають жодного відношення до законотворчої діяльності і у яких навіть відсутня елементарна освіта.
На місцевих виборах 2015 року вигравали ті, хто говорив не про реформи та зміни, а обіцяв стабільність. А ще раніше, на парламентських виборах 2012 року, переважна більшість кандидатів ставали «друзями» дітей, облаштовуючи дитячі майданчики та закупляючи «лежачі поліцейські», аби встановити їх поруч зі школами та дитсадками.
Нині ж трендом серед українських політиків можна вважати тему євроінтеграції, а дієвою політтехнологією – європопулізм.
Що ж таке європопулізм?
Це поєднання чітко визначених смислових конструкцій з половинчастими законодавчими діями, котрі не вирішують проблеми, а тільки імітують сам процес реформ. Більш того, такі дії завдають прямих економічних збитків Україні, адже не враховують державницьку позицію та національних інтересів нашої держави, а реалізуються виключно, аби задовольнити волю західних партнерів.
Референдум у Нідерландах наочно підтвердив хибність такої позиції, адже у Європі поважають і рахуються з тими, хто, в першу чергу, сам себе поважає та захищає свої інтереси. Європа не любить «бідних родичів», котрим потрібно надавати позички, а коли приходить час віддавати борги, то такий «родич» вкотре просить чергового кредиту. При цьому, підступно обманює про реформи та боротьбу з корупцією.
Brexit (рішення референдуму у Великій Британії про вихід з ЄС) взагалі поставив під сумнів перспективи євроінтеграції нашої країни. Не в тому сенсі, що вона не потрібна, а у тому, що є ризик йти і не дійти до кінцевої мети через зникнення Європейського Союзу як суб’єкту.
Проте технологія європопулізму залишається досить популярною серед народних обранців Верховної Ради VIII скликання. Наведемо лишень декілька прикладів європопулізму в дії.
Яскравим свідченням стратегічної недалекоглядності українських законодавців можна вважати прийняття закону №1362 про заборону експорту необробленої деревини.
З першого погляду, цей закон направлений саме на виконання вимог ЄС та захист національного виробника. Але, справа в тім, що і ЄС, і представники лісової галузі в Україні, не говорячи вже про експортерів деревини, піддали даний закон гострій критиці.
Так, голова комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту Бернд Ланге, ще наприкінці вересня 2015 року заявив, що заборона на експорт деревини не відповідає угоді про зону вільної торгівлі України з Європейським Союзом.
До цього можна додати, що ухвалення Закону №1362 не вирішило, а тільки поглибило проблему експорту деревини. У одних лишень Карпатах в рази зросла незаконна вирубка лісу, що, в свою чергу, поглиблює ризик екологічної катастрофи, а також сприяє зростанню обсягів контрабанди деревини з України. Що ж до інших негативних сторін даного закону, варто наголосити на економічних збитках, які несе втрата валютних надходжень від законного продажу закордон української деревини (1,3 млрд. доларів у 2014 році). Крім того, представники Держлісагентства та лісових господарств сьогодні відкрито говорять про крах лісової галузі, адже 50% коштів від експорту деревини йшла на відновлення українських лісів.
Зі свіжих прикладів технології європопулізму можна назвати законопроект №2820 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну».
Зокрема, даним законопроектом пропонується змінити зовнішній вигляд пачки сигарет, заборонити тютюнові вироби з ароматизаторами, регулювати виготовлення та продаж електронних сигарет, трав’яних виробів для куріння і кальянів та заборонити рекламу в інтернеті.
Як стверджують ініціатори законопроекту, його ухвалення дозволить адаптувати українське законодавство до нової Директиви 2014/40/ЄС «Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів». Проте, автори законопроекту умисно не говорять про те, що дана директива набула своєї чинності 20 травня 2016 року, а з 28 країн-членів ЄС наразі тільки 16 країн ЄС запровадили необхідні зміни у національне законодавство. У решті країн ЄС процес відповідної адаптації і досі триває. Таким чином, поки європейські держави ретельно вивчають та аналізують доцільність втілення норм Директиви 2014/40/ЄС, аби вони не завдали шкоди їхнім національним економікам, українські законотворці навипередки поспішають ухвалити ряд законів, аби «на папері» наблизитися до Європи.
Як зазначають експерти, законопроект №2820 містить значні юридичні вади через неякісний та вибірковий переклад Директиви 2014/40/ЄС. Більш того, законопроектом пропонується піти значно далі, ніж це вимагає сама Директива. Вибіркове застосування положень Директиви призводить до того, що «вирвані» з контексту заборони не враховують низку приписів, якими дозволено певні винятки (наприклад, використання добавок технологічно необхідних у виробництві), або якими встановлено механізми для поступового введення в дію нововведень, щоби не зупиняти виробництво.
Через відсутність у законопроекті № 2820 адекватних перехідних механізмів, державний бюджет у 2016 р. може недоотримати щонайменше 15 млрд грн податків. В державному бюджеті України знайдеться чимало статей, які потребуватимуть співрозмірного фінансування - від соціальних виплат до підтримки Збройних сил України.
Не варто забувати і про втрату експортного потенціалу країни, адже виробники навряд чи зможуть додатково інвестувати значні кошти в окремі виробничі лінії для продукції на експорт. За даними Державної фіскальної служби України, у 2015 р. було експортовано тютюнових виробів на загальну суму 278,6 млн. доларів США. Прийняття ж законопроекту №2820 значно обмежить подібні валютні надходження.
Важливим є те, що в ЄС нове регулювання впроваджується поступово і якісно, з врахуванням впливу на економіку держав-членів, з проведенням відкритих публічних консультацій із зацікавленими сторонами. Законопроект №2820 - це один з прикладів того, як в Україні «проштовхується» неякісне регулювання, яке може привести до економічних втрат для держави.
Цікаво, що даний законопроект, але під іншою назвою та реєстраційним номером 2430 вже намагалися «пролобіювати» минулого року. Тоді він не знайшов підтримки у відповідних Комітетах Парламенту, то ж автори були змушені його відкликати. Проте не зупинилися і подали його повторно. Але це мав би бути альтернативний проект закону. Наразі ж можемо констатувати факт, що законопроект №2820 повністю копіює законопроект №2430, окрім назви і номеру та декількох слів у прикінцевих положеннях. Варто відзначити й те, що при повторній реєстрації законопроекту № 2820 його авторами було змінено профільний комітет – з податкового, який має розглядати законопроекти щодо регулювання ринку тютюну за предметом відання, на комітет з питань охорони здоров’я, голова якого, Ольга Богомолець є першим підписантом законопроекту № 2820. З цього можна зробити висновок про порушення, які повністю нівелюють роль комітетів у законотворчому процесі, а також про маніпулювання, пов’язане зі зміною назви законопроекту.
Свого часу покійний грузинський реформатор Каха Бендукідзе казав: «Чим більше законів – тим більше корупції». Саме ці слова найкраще характеризують теперішню політику європопулізму українських законодавців. Народні депутати мають зрозуміти, що реформи починаються не з кількості прийнятих законів, а з їхньої якості. І виключно при умові заміни європопулізму на політику національного прагматизму ми зможемо сподіватись на успіх як всередині країни, так і за її межами. Адже у світі поважають сильних та самодостатніх. Усі інші відправляються на лаву запасних та чекають свої черги потрапити на аудієнцію, аби випросити черговий кредит.