Те, що ізраїльтянам вдалося створити потужну, процвітаючу інноваційну та високо конкурентну економіку навіть на тлі перманентного військового конфлікту, в умовах засушливого клімату та нестачі водних ресурсів, вкотре доводить, що завзяття та наполегливість можуть стати вирішальними чинниками. І тут досвід Ізраїлю для нас безцінний. Цей приклад яскраво показує, що попри зовнішню агресію Росії та інші економічні виклики, з якими зіштовхнулася наша держава, ми все-одно можемо досягти успіху, якщо чітко визначимо для себе пріоритети та будемо їм слідувати.
Тому наші наміри очевидні – ми прагнемо розвивати та поглиблювати співробітництво з ізраїльською державою. Сьогодні без сумніву можу стверджувати – за останній рік ми здійснили значний прорив у двосторонніх відносинах по декільком напрямам.
В першу чергу, хочу відмітити торговельне співробітництво. Щоб переконатися, пропоную поглянути на статистику. За 2015 рік товарообіг сільськогосподарською продукцією між двома країнами склав 403,7 млн дол. США, що на 7 млн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Здається, що це не так і багато. Але якщо згадати економічну та політичну ситуацію минулого року, не важко зрозуміти, що такі показники – це наша маленька перемога. Ще більш пишаєшся вітчизняним АПК, коли розумієш, що основну частину цього товарообігу складає експорт.
Так, за 2015 рік до Ізраїлю експортовано аграрної продукції на суму 395 млн дол. США, що на 4,8% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. Ми експортували на ізраїльський ринок широкий спектр сільськогосподарської продукції, однак найбільша частка традиційно припадає на зернові злаки (263 млн дол. США), залишки та відходи харчової промисловості (58,7 млн дол. США) і насіння олійних культур (41 млн дол. США).
Водночас імпорт ізраїльської продукції в Україну за цей період склав лише 8 млн дол. США. Найбільшу частку імпорту з Ізраїлю склали плоди, горіхи та цедра (2,5 млн дол. США), овочі, рослини та коренеплоди (1,5 млн дол. США) та соки (1 млн дол. США).
Відтак, збільшення товарообігу відбувається саме за рахунок експорту, що позитивно позначається на економіці України. При цьому наші виробники невпинно шукають шляхи нарощування експорту своєї продукції до Ізраїлю.
Якщо минулого року нам вдалося відкрити цей ринок для вітчизняних яєць, то цього року ми досягли домовленості щодо експорту охолодженого українського м’яса. Відтепер українські аграрії зможуть постачати охолоджене м'ясо яловичини та птиці на ізраїльський ринок.
Щодо питання про поновлення експорту українських яєць, який був припинений у січні цього року через підозру у зараженні української продукції сальмонелою, то тут також відбулися значні зрушення. Після відповідних перевірок як з боку наших фахівців, так і зі сторони ізраїльських колег, жодна зі сторін не підтвердила сальмонелу в українських яйцях. Тому ізраїльська сторона зацікавлена у відкритті ринку для нашої продукції. Звісно, ми готові хоч зараз розпочати поставки яєць. Питання лише до санітарів і фітосанітарів.
Зважаючи на плідну співпрацю між нашими країнами, вважаю, що до кінця року ми зможемо укласти угоду про Зону вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем. Переговори з приводу ЗВТ наразі перебувають в активній стадії. Лібералізація торгівельного режиму між нашими країнами може стати черговою перемогою у процесі диверсифікації експорту та отримання світового визнання як надійного і безпечного торговельного партнера. Враховуючи, що Ізраїль традиційно є нетто-імпортером сільськогосподарської продукції, зокрема пшениці, кормових культур, цукру, олійних культу, ми зацікавлені в максимальному зниженні ставок ввізного мита з боку Ізраїлю, доступі до його ринку товарів та в розширенні переліку української продукції, яка буде експортуватись до цієї країни.
Однак не лише в посиленні торгівельної співпраці відчуваються зрушення. Великий крок ми зробили у сфері науково-дослідного та освітнього співробітництва. Адже успіх Ізраїлю багато в чому пов’язаний саме з багаторічними дослідженнями в галузі сільського господарства. Сьогодні Ізраїль – провідний гравець у сфері агротехнологічних інновацій у світі. Тому ми хочемо не тільки поставляти туди продукцію, але й знайомитися з ізраїльськими технологіями, залучати їх в промислове виробництво та переймати досвід вдалого реформування АПК.
І ми поступово починаємо це робити. Зокрема, вже успішно використовуються ізраїльські інноваційні технології у процесі збору врожаю та боротьби з комахами. Також серед нововведень – сортування овочів за допомогою фототехніки та комп'ютерів. У майбутньому планується використати досвід застосування крапельного зрошення. Так, під час моїх візитів до Ізраїлю, останній з яких відбувся зовсім нещодавно, в березні, я мав змогу обговорити досвід ізраїльських колег у сфері іригації та управлінні водними ресурсами.
Крім того, протягом останніх років українські експерти на регулярній основі беруть участь у різногалузевих науково-дослідних програмах, організованих ізраїльською стороною. Особливо хочу відзначити співпрацю з Центром з розвитку міжнародного співробітництва Держави Ізраїль «МАШАВ». Центр активно співпрацює з вітчизняними організаціями, експертами та науковцям в сфері сільського господарства, проводить постійні консультації та курси підвищення кваліфікації для аграрних кіл України. Основна частина діяльності МАШАВ спрямована на поширення нових сільськогосподарських технологій з метою боротьби із голодом та підвищення продуктивності сільського господарства. Українські організації і МАШАВ в рамках роботи Спільної Українсько-Ізраїльської Комісії співпрацюють в галузі тваринництва (молочне господарство), рослинництва (садівництво) та харчової промисловості.
Також з 2014 році діє «Український бізнес-проект розвитку плодоовочівництва», партнером у впровадженні якого знову ж таки виступає МАШАВ. Цей проект спрямований на надання практичної та методичної допомоги в налагодженні ефективнішого ведення сільського господарства для українських фермерських господарств та виробників плодоовочевої продукції. Крім ізраїльських фахівців, у проект залучені канадські спеціалісти. Планується, що місцевим сільськогосподарським навчальним закладам буде надана допомога у розробці нових курсів з ефективного та екологічно сталого управління малими господарствами з розвитку плодоовочівництва і створено кредитний механізм для полегшення фермерам отримання доступу до фінансування.
Однак ми не хочемо зупинятися на цих проектах. Сьогодні науково-дослідні установи України готові до започаткування співпраці за цілою низкою напрямів, зокрема:
- створення консалтингового центру за участю МАШАВ та Інституту тваринництва НААН для навчання фахівців технологіям утримання і годівлі високопродуктивних тварин, апробація в умовах Ізраїлю різних порід тварин;
- розвиток аквакультури і вивчення особливостей функціонування водних екосистем (Інститут рибного господарства НААН);
- створення спільних підприємств з розведення та вирощування об'єктів аквакультури і марикультури (риба, молюски, ракоподібні);
- навчання і стажування фахівців з аграрної економіки з питань ведення сільського господарства, формування ринкової інфраструктури, а також проведення спільних наукових конференцій із залученням наукових установ і вищих навчальних закладів та НААН.
Зважаючи на наші інтереси у спільних наукових починаннях, в рамках останнього робочого візиту до Держави Ізраїль я зустрівся з головними науковцями Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Ізраїлю, директором центру «Kidum» при Міністерстві сільського господарства Якобом Муалем Маромом (Jacob Mualen Marom) та представниками Державного науково-дослідного сільськогосподарського центру «Волкані».
Вважаю, що ця зустріч виявилася напрочуд плідною. Було досягнуто домовленості щодо включення питання співробітництва в аграрній науці та дослідженнях в порядок денний чергового засідання Спільної Українсько-Ізраїльської Комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва. Але що ще важливіше – ми прийшли до розуміння про необхідність започаткування українсько-ізраїльського інноваційного проекту в аграрній сфері. Основні аспекти майбутнього проекту будуть обговорені під час засідання Комісії.
Усі ці проекти - вони існують не лише на папері, вони реальні і неодмінно будуть реалізовані. Як бачите, ми свідомо вибираємо цей нелегкий шлях - розвиток високотехнологічного агросектору. Але тільки так ми зможемо отримати якісно новий результат – спростити ведення сільського господарства, збільшити інтенсивність і продуктивність виробництва та перейти до точкового землеробства, як в західних країнах. І якщо все йтиме по плану, це стане реальністю. Україні це по силам.