Киян знову намагаються попри всі свої перевиборні обіцянки позбавити права обирати собі владу в районах. Якщо за Януковича «разводили как котят» – грубо і нахабно, то зараз тими ж методами «розводять» українців дешево і красиво. Очевидним є факт замовлення Банковою даного рішення – влада не збирається ділитися повноваженнями та збільшувати вплив громадськості у на місто.
Є три головні причини зриву перших виборів до райрад у Києві.
Перша – це небажання ділити владу в Києві. Нинішня влада попри гучні заяви про демократію та реформи, не збирається втрачати монополію в Києві. Поки що Кличко працює зі своїми людьми на посадах голів районів і результати не дуже надихають киян. Що буде з мером, коли райони представлятимуть неконтрольовані ним чи Банковою райради, неважко уявити.
Друга – непереконливий рейтинг провладних сил та їх побоювання через політичні розбіжності фронтменів парламентської коаліції не створити більшість у новостворених органах місцевого самоврядування. Низький рейтинг не дозволить завести до райради необхідну кількість депутатів, тож виникне необхідність домовлятися з опонентами. Все це створює невпевненість в обранні «свого» голови району. Згідно чинного законодавства, керівництво районом здійснюватиме обраний депутатами райради голова, якого Президент зобов’язаний призначити на посаду голови районної державної адміністрації. В результаті, «підрив» царювання Кличка. Підрив монополії.
Третьою причиною є ймовірні перевибори до Верховної Ради, які можуть відбутися восени. Відтак, партії готуються до повного реваншу в стінах Парламенту, і розчаровувати виборців наразі не в їх планах.
Якщо дійсно коаліція розпадеться, а все до того йде, партії відразу стартуватимуть до виборів. Обіцянки, тарифи, гречка, медичні огляди та концерти - увесь стандартний набір. Проте, Київ – це головний політичний майданчик, і маючи вплив на бюджетників, комунальні підприємства, підприємців, певні партійні структури вже мають карт-бланш.
Зрив київських виборів до райрад через суд збільшить напругу в суспільстві та невдоволення псевдо реформами: влада начебто "нова", вже другий рік "живемо по-новому", а методи такі ж, як і у "попередників": замовні позови та "ручні" суди.
Єдине, чим відрізняється теперішня влада від "злочинної минулої", це вмінням працювати в фейсбуці. Рівень життя падає, як курс гривні, корупція залишилися на тому ж рівні, якщо (за різними оцінками) не зросла, "проффесіонали-чиновники", які масово всіх підлеглих записували до партії регіонів та гнали на антимайдан працюють і далі (деякі навіть пішли на підвищення), одіозні представники команди Черновецького тепер найближчі соратники і опора Президента, уряд в країні інакше, як "антинародним", українці не називають.
Невже доля попередників не лякає чинних можновладців?