ГоловнаСвіт

Вибори в Польщі: партія влади похитнулась

Доволі брутальний стиль правління PiS давав підстави опозиції представляти вибори до органів самоврядування як першу спробу «оголосити вотум недовіри» партії Ярослава Качинського. Втім, така стратегія дала неоднозначні результати.

 Ярослав Качинський виступає у день виборів у Варшаві, 21 жовтня 2018.
Фото: EPA/UPG
Ярослав Качинський виступає у день виборів у Варшаві, 21 жовтня 2018.

В неділю 21 жовтня в Польщі відбулись вибори до органів місцевого самоврядування. Наші сусіди голосували за кандидатів на посади голів громад (ґмін) – мерів міст чи голів сільських громад, вибори рад ґмін, сеймиків повітів та воєводств. Вибори 2018 стали перевіркою готовності головних політичних сил країни до битви за головні посади в країні. Адже у травні 2019 року поляки разом із громадянами всіх країн ЄС голосуватимуть на виборах до Європарламенту, восени – на національних парламентських, а влітку 2020 прийде час на вибори президента.

Громадянська Платформа повертається?

Недільні вибори не дали однозначної відповіді щодо того, чи зможе чинна партія влади «Право і Справедливість» (PiS) утримати панівну позицію у польській політиці (партія має більшість у Сеймі країни, сформувала уряд, чинний президент Польщі Анджей Дуда також є висуванцем PiS), а також реалізувати задекларовані зміни в системі самоврядування. PiS одразу після виграних парламентських виборів в 2015-му запропонувала зміни до законодавства з метою обмежити кількість каденцій для представників самоврядування до двох термінів поспіль на посаді мерів, бурмістрів (мери міст, які мають до 100 тисяч мешканців) і війтів (голови сільських громад). Пропозиція викликала значний спротив, і в результаті обмеження, відкладене у часі, впровадили лише для війтів. На виборах 2018 воно іще не діє.

Плани PiS на виборах 2018 включали три головних пункти:

– отримати більшість в якомога більшій кількості сеймиків воєводств;

– покращити результати у великих містах;

– перетягнути до себе хоча б частину виборців Громадянської Платформи (

PO) і найстаршої в Польщі Селянської партії (PSL).

Ці плани реалізувати не вдалося. Хоча згідно із даними екзіт-полів,

PiS перемогла на виборах до сеймиків воєводств, результати кандидатів партії на посади мерів великих міст менш оптимістичні, а Селянська партія традиційно виявилась дуже живучою.

Кандидат на посаду міського голови Кракова Малгожата Вассерманн (справа) та колишній прем'єр-міністр Беата Шидло (у центрі) у день виборів у Кракові, Польща, 21 жовтня 2018.
Фото: EPA/UPG
Кандидат на посаду міського голови Кракова Малгожата Вассерманн (справа) та колишній прем'єр-міністр Беата Шидло (у центрі) у день виборів у Кракові, Польща, 21 жовтня 2018.

Згідно із даними екзіт-полів PiS на виборах до сеймиків воєводств отримала близько 33%, «Громадянська Коаліція», яку утворили PO і партія «Новочесна» – 27%, Польська селянська партія – 17%. По 6% отримали проросійська партія «Кукіз 15», «Незалежні самоврядовці» та «Союз демократичної лівиці». 

Таким чином PiS формально отримає найбільше голосів в сеймиках 9 воєводств, а «Громадянська Коаліція» – 7. Для PiS результат формально значно кращий, ніж в 2014 році. Тоді партія отримала близько 27% голосів в країні і перше місце на виборах сеймиків лише в 3 воєводствах. Але на цей момент «Громадянська коаліція» і її давній партнер – Селянська партія, разом мають голосів більше, ніж PiS і їх шанси на утворення коаліцій у більшості воєводств дуже сильні. У 2014-2018 роках PO в партнерстві із «селянами» правили в 14 із 16 польських воєводств, іще в одному воєводстві – Сілезькому – разом із третім партнером партією німецької меншини. На виборах 2018 PO – хоча і у складі Громадянської Коаліції – зберегла результат близький до 2014, отримавши близько 27% голосів (26% в 2014). Селянська партія – близько 13% (менше ніж в 2014-му, але краще, ніж на парламентських виборах 2015-го).

Коаліції в сеймиках окрім перевірки стану місцевих партійних організацій і емоційного заряду дають партіям доступ до вагомих рішень на рівні регіонів. Згідно із законодавством, саме сеймики воєводств приймають рішення щодо розподілу значної частини коштів, які Польща отримує у формі дотацій з ЄС (хоча більшість цих сум передається в розпорядження уряду). В період 2014-2020 сеймики «поділять» 31 мільярд євро із Європейського фонду вирівнювання, а також кілька мільярдів із фондів регіонального розвитку і суспільного розвитку.

«Вотум недовіри» не відбувся

Доволі брутальний стиль правління PiS давав підстави опозиції представляти вибори до органів самоврядування як першу спробу «оголосити вотум недовіри» партії Ярослава Качинського. Втім, така стратегія дала неоднозначні результати. У великих містах явка на вибори склала близько 52%, що стало національним рекордом для виборів до самоврядування (в 2014-му явка була близько 47%), проте загалом зацікавленість польських громадян політикою була на середньому рівні.

Опозиції прогнозовано перемогла на виборах мерів (президентів за польською термінологією) великих міст. У Варшаві мером міста стане кандидат від PO Рафал Тжасковський. За даними екзіт-полів, він отримав 54% голосів.

Кандидат від PO Рафал Тжасковський у день виборів у Варшаві, 21 жовтня 2018 .
Фото: EPA/UPG
Кандидат від PO Рафал Тжасковський у день виборів у Варшаві, 21 жовтня 2018 .

Іще один привід для радості PO – мер Любліна Кшиштоф Жук, який зміг переобратись на черговий термін вже в першому турі із 59% голосів в досить складному регіоні, де PiS традиційно має сильні позиції.

Справжнім феноменом стала представниця PO Ханна Здановська, яка була мером Лодзі вже дві каденції поспіль, і за даними екзіт-полів отримала вже у першому турі 70% голосів – попри доведені у суді звинувачення у фінансових зловживаннях. Здановська заявила, що її вирок не пов’язаний із позбавленням волі і дозволяє бути кандидатом на виборах. І в підсумку перемогла.

PiS потенційно зберігає шанси на виграш своїх кандидатів на виборах в кількох значних центрах. До другого туру на виборах мера Кракова вийшла представниця PiS Малгожата Вассерманн. Вона – дочка одного із польських суспільних діячів, який загинув в катастрофі президентського літака в Смоленську в 2010 році. В 2015 році вона стала депутатом Сейму від Кракова і за останні кілька років стала відомою як керівник парламентської слідчої комісії в справі «Амбер Голд» (фінансова піраміда, яка завалилась іще в 2012 році. Керівництво PiS стверджує, що тогочасний уряд Дональда Туска свідомо допустили діяльність піраміди). Вассерман буде боротись проти чинного мера Яцека Майхровського, який керує містом з 2002 року і балотується як незалежний кандидат.

В Гданську кандидат від PO, син Леха Валенси, депутат Європарламенту Ярослав Валенса не зміг пройти в другий тур. Там за посаду мера міста будуть боротись теперішній незалежний мер Павел Адамовіч, і кандидат від PiS Кацпер Плажинський. У Щецині в другому турі будуть змагатися теперішній мер Пьотр Кшистек і представник PiS Бартоломей Соханьскі. Найімовірніше, кандидати від PiS в другому турі програють, оскільки чинні мери в першому отримали перевагу.

PiS вкотре підтвердив свою репутацію партії провінції і пенсіонерів (серед виборців 60+ за партію голосували 41% виборців, а серед найбільш продуктивних 30-39 річних, лише 24%).

Результат партії також підтвердив, що радикальна права риторика дає і даватиме в середньостроковій перспективі свої плоди. Виборці у віці 30-39 років голосували переважно за «Громадянську коаліцію», але молодь віком 18-29 років активніше голосувала за PiS (24% проти 20%). Також молодь активно підтримала праву популістську партію колишнього рокера Павла Кукіза – «Кукіз 15» (13%).

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram