Українські вчені відомі у всьому світі завдяки своїм великим здібностям. Це забезпечує успіх у реалізації безлічі проектів, над якими працював і далі працює блок НАТО.
Про це заявив заступник генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці, посол Сорін Дукару в рамках прес-конференції, присвяченої інформаційному дню наукової програми НАТО "Наука заради миру і безпеки" (НЗМБ).
За його словами, фактично українські вчені підвищують стан ефективної роботи між НАТО і Україною. "Я думаю, що цей успіх має тривати, оскільки він породжує подальший успіх", - зазначив Дукару.
Заступник генсека НАТО також розповів про розробки і результати спільної роботи українських вчених з їхніми колегами з країн НАТО та країн-партнерів блоку.
Зокрема Дукару розповів про проект екологічного поновлення території військового об'єкта, забрудненого паливно-мастильними матеріалами, представлений на одному з полігонів Києва у четвер, 26 травня.
"...Було реалізовано деякі ініціативи щодо очищення військових частин і різних військових територій від забруднення залишками паливно-мастильних матеріалів. Ми встановлюємо спеціальні механізми та спеціальне обладнання для того, щоб розміщувати і встановлювати такі системи на правильній глибині, щоб уникнути зараження ґрунтових вод і фактично убезпечити жителів міста від забруднення води. Після випробувань цю технологію планується задіяти по всій території України", - розповів дипломат.
Як ще один приклад ефективної співпраці українських вчених з Альянсом Дукару назвав проведення моніторингу різних непередбачуваних ситуацій на морі, як, наприклад, фіксація та моніторинг різних фактів контрабанди. "Це показує абсолютно практичний вимір нашої співпраці", - зазначив він.
"Ми зараз будуємо дуже ефективну і хорошу основу на майбутнє, що призведе до спільного успіху, завдяки настільки великому пулу знань і практичного досвіду", - резюмував Дукару.
Сьогодні понад 600 міжнародних вчених та експертів беруть участь у 35 багаторічних проектах наукових досліджень під керівництвом України і країн НАТО.
Нижче наведено список відповідних проектів:
- новітні електрохімічні наносенсори для виявлення токсичних іонів;
- модель прогнозування і попередження можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення у басейні річки Тиса;
- наноструктуровані матеріали для каталітичного знешкодження хімічних бойових реагентів;
- неохолоджувані терагерцеві прилади для виявлення вибухових речовин;
- екологічне відновлення території українського військового об'єкта, забрудненого вуглеводнями;
- нові методи виявлення швидких нейтронів для контролю за нелегальним перевезенням ядерних матеріалів;
- наноструктуровані металево-напівпровідникові тонкі плівки для ефективного збирання сонячної енергії;
- розробка оптичних біосенсорів для виявлення біотоксинів;
- розробка суперселективного адсорбенту для захисту від ХБРЯ-речовин;
- нова дозиметрія для класифікації постраждалих від радіаційного опромінення;
- портативний гамма-детектор на основі газу ксенону під високим тиском;
- дистанційний контроль за прибережними зонами для підвищення рівня безпеки;
- нова фітотехнологія для очищення забруднених військових об'єктів;
- металеві нанокристали для високочутливого визначення біохімічних речовин;
- мережа датчиків для локалізації та ідентифікації джерел випромінювання;
- новітні наноконструктори для систем безпеки;
- розробка багатонаціональної системи телемедицини для надзвичайних ситуацій;
- компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів;
- боротьба з корозією та обростанням суден біоорганізмами з використанням специфічних іонних сполук;
- ультрашвидкі адаптивні оптичні елементи;
- моделювання та пом'якшення наслідків соціальних лих, викликаних катастрофами і актами тероризму;
- основні положення військової стратегії кіберзахисту;
- перегляд моделі Чорнобильського конфайнменту - допомога Україні у запобіганні витокам радіації і радіоактивного пилу, а також допомога у захисті персоналу ЧАЕС;
- наноматеріали для безпеки;
- передові практики та уроки з досвіду врегулювання конфліктів: НАТО, ОБСЄ, ЄС і громадянське суспільство;
- вивчення проблем обмерзання та розробка технології їхнього вирішення для систем безпеки;
- нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізуючого випромінювання;
- автономний мікрохвильовий детектор дальньої дії для захисту особового складу;
- магнітно-резонансне і мікрохвильове виявлення саморобних вибухових пристроїв та заборонених матеріалів;
- голографічний імпульсний підповерхневий радіолокатор для виявлення фугасів та саморобних вибухових пристроїв (СВУ);
- проблеми безпеки кордонів у Східній Європі: уроки для країн Альянсу і партнерів;
- допомога в гуманітарному розмінуванні в Україні;
- титанова броня з градієнтною структурою;
- передова технологія для виробництва;
- мультисенсорна система швидкого виявлення небезпечних та шкідливих речовин;
- розробка нових методів вдосконаленої оцінки безпеки газопроводів;
- військовий конфлікт в Україні та резолюція Радбезу ООН 1325;
- нова ударостійка легована бором кераміка: комп'ютерне моделювання, виробництво, випробування;
- надійна технологія ідентифікації ядерних матеріалів за допомогою спектрометричних даних;
- ІК-прозорі керамічні вікна для швидкісних літальних апаратів;
- розробка високотехнологічного генератора рентгенівського випромінювання.
Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Україна стала основним одержувачем науково-технічної допомоги НАТО. Загальний бюджет НЗМБ для всіх країн партнерів НАТО становить €12 млн, з яких Україні було виділено €2,5 млн. Крім того, додаткові кошти виділяються на довгострокові наукові програми.