Ухвалення резолюції ПАРЄ, яка затвердила визначення терміна "політичний в'язень", супроводжувалося жорстким опором російської делегації, а голосування за її ключовим пунктом розкололо асамблею практично навпіл.
Ухвалення такої резолюції було вкрай небажаним для низки членів ПАРЄ - Росії, Азербайджану. Дипломати цих країн, розуміючи, що скасувати резолюцію не вдасться, спробували її пом'якшити. Для цього 2 жовтня була внесена поправка №2, яка викреслює з документа весь список критеріїв і замінює його фразою про те, що визначати, хто є політв'язнем, може тільки Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), пише "Коммерсант-Украина" .
Проте, відзначає видання, ЄСПЛ не має права використовувати у своїх рішеннях термін "політичний в'язень". Розглянута резолюція асамблеї покликана заповнити цей юридичний пробіл.
Засідання юридичного комітету опинилося на межі зриву - через безпрецедентну переповненість зали засідання депутатами. Як з'ясувалося, від трьох країн - Росії, Азербайджану і Греції - на засіданні присутні більше депутатів, ніж дозволено відповідно до національної квоти.
Втім, щоб запобігти зриву засідання комітету і голосування за резолюцію в цілому, поправка №2 була виставлена на голосування. Вона була ухвалена юридичним комітетом з перевагою у два голоси.
Вже під час сесії ПАРЄ дискусія підтвердила, наскільки болюча резолюція для окремих країн. Іноді оратори навіть переходили на прямі образи на адресу один одного.
Активну участь в обговоренні взяли і представники української делегації. Тимчасом як б'ютівець Сергій Соболєв закликав не ухвалювти поправку №2, щоб тисячі й тисячі людей не були змушені "сто років чекати рішення ЄСПЛ", регіонал Олексій Плотніков, навпаки, запропонував доповнити документ пунктом, який виводив Юлію Тимошенко зі сфери дії документа.
"Винуваті у шахрайстві і зловживанні владою не можуть бути визнані політичними в'язнями. Засуджені за корупцію та економічні злочини повинні бути виведені за рамки цього терміну", - заявив він.
Кінець кінцем поправка №2 набрала 89 голосів "за" і 89 "проти", тобто залишилася не ухваленою. Вирішальним став голос Оксани Білозір (НУ-НС). Білозір, яка традиційно підтримує в ПАРЄ Партію регіонів, цього разу від цього утрималася. Після провалу пункту, що просувають росіяни, ПАРЄ затвердила резолюцію в цілому.
"Вперше бачу такий розкол в ПАРЄ. Це підтверджує неоднозначність резолюції. Але це нічого не змінить на практиці. Я не думаю, що в майбутньому ПАРЄ вирішиться назвати політв'язнів поіменно", - заявила представниця Партії регіонів Юлія Льовочкіна.
Як повідомляли раніше, в прес-службі президента РФ Володимира Путіна заявили, що Росія не виконуватиме рекомендації, які містяться у резолюції ПАРЄ.
Нагадаємо, 3 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка затвердила визначення терміна "політичний в'язень".
Документом запропоновано п'ять критеріїв визначення терміну "політичний в'язень". Мова йде про громадян, які потрапили у в'язницю "з суто політичних мотивів без зв'язку з будь-яким правопорушенням", про тих, хто постраждав в результаті порушення державою основних свобод - свободи думки, слова, віросповідання, зборів та об'єкту єднання, про тих, хто отримав з політичних мотивів непропорційно жорстке покарання за вчинений проступок, про затриманих в результаті дискримінаційного застосування законів, про "позбавлених свободи в результаті судового розгляду, який був явно нечесним, якщо простежується зв'язок цього факту з політичними мотивами влади".
Підготовка цієї резолюції почалася в ПАРЄ три роки тому, але через "хворобливість" питання її вдалося винести на розгляд асамблеї тільки зараз.