Головний тренер "Динамо" Мірча Луческу прокоментував чергову хвилю чуток про його можливий вихід з клубу вже в зимове міжсезоння.
Румунський фахівець заявив, що не може "зрадити цих хлопців".
"Як живеться в Україні? Зі страхом. Ти дивишся в небо і не знаєш, що може статися будь-якої миті. Ми чуємо шум літаків, поки знаходимося на полі, і, очевидно, граємо за зачиненими дверима, але доти, доки не спрацює сирена, ми граємо, намагаючись уважно стежити за полем.
Нам довелося чекати до години у роздягальні, перш ніж ми змогли відновити матч. Не знаю, хто зробив би щось подібне на моєму місці, але мені подобається робити те, що я роблю", - заявив Луческу в інтерв'ю італійському ресурсу ilnapolista.it.
"У мене сильний біль у спині та стегнах через те, що мені доводиться багато годин проводити в автобусі, коли ми переїжджаємо з Польщі на стадіони Києва, Львова, Кривого Рогу, Минаю, Ужгорода та Ковалівки, де можна проводити матчі нашого чемпіонату. Хто змушує мене це робити?
Я не можу зрадити цих хлопців. "Фенербахче" хотів мене, але я відмовився. Моє місце там. Навіть якщо те, що відбувається, надумане. Після майже року війни здається, що все наразі нормально, звично і про життя на українських стадіонах уже навіть не говорять", – зазначив румунський фахівець.
"Чому Де Дзербі вирішив залишити "Шахтар"? Він молодий і ухвалив таке рішення. За останні два роки українські команди залишили інші тренери-іноземці. Зі мною це вже траплялося, коли 2014 року я тренував "Шахтар" і через війну на Донбасі ми були змушені виїхати з Донецька, щоб осісти в Києві, де ми тренувалися, модернізувавши базу, зробивши з неї сучасний спорткомплекс, потім ми грали у Львові.
Я роками жив у літаках, тепер живу в автобусах, це нормально, що я сповнений недуг. Навіть тоді я не мріяв покинути цю землю, цей чемпіонат. І те, що ми виграли його з хлопчиками, відплатило мені за жертви та гіркоту", - підсумував Луческу.