- Як позначилася на вашій підготовці до Євро-2012 поразка в товариському матчі від збірної Росії?
- Розгром від Росії, поза сумнівами, виявився для нас дуже корисним. Нам дали урок, а ми його відмінно засвоїли. Це був ідеальний спосіб змусити нас працювати краще і замислитися над тим, що треба добряче додавати. Що ми до початку турніру і зробили.
- Після того, як ви феноменальним "черпаком" влучили в серії пенальті у ворота Джо Харта, на вашому обличчі не здригнувся жоден мускул. Має рацію Рой Ходжсон, який назвав вас "людиною без нервів"?
- "Без нервів"- це, мабуть, перебільшення, але за характером я дійсно людина спокійна. Однак тут позначилося і те, що святкувати після мого удару було абсолютно нічого. Ми, як і раніше, програвали, і обидва промахи суперників, Янга і Коула, були ще попереду.
- Якої миті ви вирішили виконувати пенальті саме так?
- Просто перед ударом. Відчув натхнення.
- Кому присвятили цей 11-метровий - президенту "Ювентуса" Аньєллі чи виконавчому директорові "Мілана" Галліані?
- Ані тому, ані іншому. А всім італійцям.
- Коли-небудь раніше так били?
- Ні. Це було абсолютно спонтанне рішення.
- Згодні, що для англійців цей пенальті став психологічним ударом?
- Точно не знаю, але думаю, що він допоміг. До того Харт здавався мені дуже впевненим у собі, але потім склалося враження, що цей 11-метровий його психологічно підкосив.
- Що порадите молодим футболістам у серіях пенальті?
- Підходити до м'яча впевненими в собі.