Попит з вересня зріс у 10–14 разів
Щоразу після обстрілів на маркетплейсі Prom різко зростає кількість замовлень зарядних станцій. Такі стрибки попиту були у вересні, жовтні та листопаді 2025 року, спостерігають їх і в січні, розповідає Юлія Новаченко, директорка з маркетингу Prom.
«Попит на товари для енергонезалежності екстремально високий, — описує вона ситуацію. — Зараз у десятці товарів, продажі яких зростають найбільше, дев’ять із десяти позицій — товари енергонезалежності».
У грудні відбулося просідання через свята, бо в українців, ймовірно, додалися статті витрат, та в січні попит на товар знову почав зростати.
«У першій половині місяця кількість замовлень зросла вдвічі порівняно з аналогічним періодом грудня, — розповідає Юлія Новаченко. — А загалом кількість замовлень зарядних станцій на Prom за ці місяці (з вересня) зросла у 14 разів, а середній чек зріс на 23 %». У січні він тримається на рівні 30 тис. грн.
Щоправда, зростання цифр не залежить лише від цін: на окремі зарядні станції ціни не змінилися або змінилися мінімально. На середній чек впливає збільшення відключень світла: українці почали обирати потужніші й, відповідно, дорожчі станції, пояснює директорка з маркетингу.
В останньому кварталі року на купівельну поведінку українців уже помітно впливали посилені атаки РФ на енергетичну інфраструктуру й похолодання, каже Андрій Гречин, керівник департаменту «Аксесуари» ритейлера електроніки COMFY. Та навіть у жовтні порівняно з вереснем компанія фіксувала суттєве зростання попиту на енергонезалежні пристрої. Найбільше зросли продажі ліхтарів — у 5,3 разу, зарядних станцій — у 4,3 разу, павербанків — майже втричі. Найбільше — у столиці й містах, наближених до лінії фронту: Дніпрі, Харкові, Запоріжжі та Кривому Розі.
«У Києві попит на зарядні станції зріс у більш ніж шість разів, а на ліхтарі — більш ніж у десять», — наводить приклад Гречин.
Загалом зростання продажів з жовтня по січень, за даними COMFY, виглядає так: зарядні станції +119 %, генератори +226 %, павербанки +274 %.
Найпопулярніші серед павербанків — моделі на 20 000 мАh (понад 40 % продажів у категорії), розповідає Андрій Гречин. Попит на повербанки у 2025 році не лише зберігся, а й перевищив показники 2023-2024 років навіть при високому насиченні ринку, підрахували у "Фокстрот". Ймовірно, оновлюють пристрої, звертаючи увагу на швидкість зарядки, ємність і якість.
«30 % продажів станцій становлять моделі на 1000–1500 Вт, оптимальні для дому й базових потреб, — пояснює Гречин. — А 52 % генераторів — бензинові моделі до 1,9 кВт (теж вистачає для мінімальних потреб будинку. — Ред.)».
«Динаміка попиту на генератори схожа із ситуацією з зарядними станціями. Причому вона посилюється — особливо на різноманітні комплектувальні для обслуговування генераторів», — розповідає Юлія Новаченко.
Ціни, як стверджують у COMFY, на енергонезалежні пристрої зростали помірно. Цінники павербанків і ліхтарів залишаються стабільними, більш відчутні коливання вартості зарядних станцій. Перш за все через складнішу логістику та зміни курсу гривні.
«Сезонні піки та нові маршрути постачання компонентів можуть створювати коливання цін, — пояснює Андрій Гречин. — Ще один важливий фактор — підвищення попиту на півночі та сході країни через ракетні обстріли».
Треба ще врахувати, що попит на цей сегмент товару аж до кінця серпня був низьким, тому постачальники змушені були це враховувати при ціноутворенні і виставляти ціни без прибутку або навіть у збиток – зі знижками до 50% від собівартості, пояснює PR-менеджер «Фокстрот» Оксана Ковальчук.
Чим ще запасаються люди? На Prom почали частіше шукати ковдри-пледи, грілки, тепловентилятори, термочашки, термобілизну тощо. Безпрецедентне зростання попиту торкнулося також стабілізаторів напруги, реле та ДБЖ, додає Ковальчук.
Отак виглядав топ-10 категорій товарів, які продавалися найактивніше на Prom на 25 січня:
-
Мінісільгосптехніка
-
Електрогенератори
-
Комплектуючі генераторів
-
Вольтметри
-
Автомобільні адаптери живлення
-
Павербанки
-
Блоки живлення
-
Набори та компоненти для самостійного збирання електроніки
-
Зарядні пристрої для акумуляторів
-
Система випуску відпрацьованих газів
Навіть на 11 і 12 позиціях — мультиметри та батарейні, акумуляторні відсіки. Та що тішить — на першому місці все ж сільгосптехніка, тобто українці з оптимізмом дивляться в майбутнє.
«Зараз початок сільськогосподарського сезону. За тиждень уже підуть замовлення насіння та ґрунтів», — каже Новаченко.
Китай на всіх батарей не настачить
Сьогодні на Prom зарядні станції продають до двох тисяч різних продавців, частина покупців бере зарядні станції в розстрочку — вартість розбивають іноді й на 24 платежі, розповідає Юлія Новаченко.
Якщо на початку війни люди мало знали про такі пристрої і запасалися павербанками, то зараз фокусуються на більш ємнісних джерелах живлення, каже Володимир Крамаренко, техноблогер, фронтмен YouTube-каналів «Технозон» і «Технозон-Україна» (спеціалізуються, зокрема, на паверстанціях). І попит на станції такий великий, що задовольнити його не виходить.
Стрімке й синхронне зростання попиту по всій країні створило безпрецедентне навантаження не лише на локальний ринок, а й на глобальні ланцюги постачання. Світовий ринок автономних джерел живлення просто не був розрахований на ситуацію, коли в одній країні така техніка миттєво переходить із нішевої категорії в базову побутову потребу, пояснює Оксана Ковальчук.
«Європейські складські запаси були швидко вичерпані ще на початку осені», - каже вона.
До скрути призвели відразу кілька факторів, пояснює Володимир Крамаренко.
«Попит на станції підвищений водночас і у країнах Європи, бо після кількаденного блекауту в Берліні почалася дуже агресивна рекламна кампанія, яка схиляє до думки, що все може повторитись — і європейці почали масово скуповувати паверстанції», — розповідає він.
А китайцям набагато цікавіше продавати цей товар саме в Європі, а не в Україні. До нас складніше і доставляти, і гарантійне обслуговування тут забезпечувати. Тоді як з Польщі можуть без зайвих податків і мороки з розмитненням довозити в будь-яку точку ЄС.
«Вигідніше навіть попри те, що в нас пільговий період на розмитнення станцій», — каже Крамаренко.
З іншого боку, паверстанцій стало об’єктивно менше навіть на глобальному ринку, їх дійсно на всіх не вистачає. І навіть не тому, що виробники не встигають виробляти. «З 1 квітня 2026 року у КНР обмежують субсидії на експорт батарей та елементів живлення. І основний пріоритет виробників тепер — внутрішній ринок Китаю», — пояснює техноблогер.
Постачальники батарей запанікували і підняли ціни на продукцію. І це на тлі нещодавнього підвищення цін на літій, срібло, кобальт і мідь.
«З грудня 2025 року, як видно за графіками різних трейдингових сайтів, ціни просто злітали до стелі. А всі ці елементи необхідні для виробництва паверстанцій», — пояснює Крамаренко.
І основні виробники паверстанцій (EcoFlow, Bluetti, Oukitel, Allpowers, Fossibot) зараз у великій скруті, бо їм не відпускають достатню кількість елементів живлення.
«Могли б виробляти більше, та нічого не вдіють. Склалась панічна ситуація, — вважає техноблогер. — І середній час очікування з фірмових сайтів станцій становить близько 20 робочих днів».
Товар привозять за попереднім замовленням, а середній строк поставки складає від двох до чотирьох тижнів, говорить і Андрій Гречин.
«Наразі відчувається суттєвий дефіцит зарядних станцій, адже у вільному доступі постачальників немає стоків (резервів. — Ред.) по них, — каже він. — Тож іноді виникає нестача найпопулярніших моделей».
В Україні швидко придумали, як нею скористатись. «Деякі продавці обрали дуже "цікаву" позицію: збільшили ціну (майже удвічі), — розповідає Володимир Крамаренко. — Якщо, скажімо, Allpowers R1500 Lite з Європи можна замовити за 22–22,5 тис. грн у середньому (з використанням промокодів), то наші продають її часом і по 38 тис.».
Пропонують підробки і виманюють оплату наперед
Крім того, на ґрунті підвищеного інтересу до товару розквітло шахрайство. На онлайнових дошках оголошень можна знайти і дешевші пропозиції: продавці беруть передоплату, потім замовляють товар і чекають разом з покупцем. Це довше, але так можна трохи зекономити. І цією схемою, на яку вимушено погоджуються клієнти, широко користуються злочинці, розповідає техноблогер.
«З’явилося дуже багато шахраїв, які беруть гроші на картку і зникають», — каже він.
Інша проблема – ноунейм виробники. Вони масштабувались у відповідь на високий попит. Йдеться, по суті, про «гаражне виробництво».
Підприємці закуповують якісь старі відпрацьовані елементи чи й готові станції, батареї від електрокарів, розбирають і з них клепають самопальні джерела безперебійного живлення, паверстанції, павербанки і навіть підробки відомих брендів. Якість зрозуміла.
«Такі виробники роблять станції без захисту від перегріву, короткого замикання, овервольтажу тощо, — розповідає Крамаренко. — Часто ставлять неякісні BMS-контролери (плати захисту й керування, необхідні для безпечної експлуатації Li-ion і LiFePO4 акумуляторів. — Ред.), і тоді станції не здатні реагувати на стрибки напруги в мережі».
Саме останнє критичне для українського споживача. Бо коли в нас після довгої перерви вмикають світло, всі починають масово вмикати прилади, заряджати їх, напруга в мережі падає. «Нормальні станції при цьому вимикаються, щоб уникнути вибуху чи пожежі, бо починає перегріватися батарея, — пояснює технічний експерт. — А інші не раджу брати. Що більше таких станцій потраплятиме на ринок — то більше трагічних наслідків».
На популярних торговельних платформах такий товар навряд чи попадеться (хоча Крамаренко не виключає, що продавці можуть пропонувати і підробки відомих брендів), зона ризику — приватні оголошення на онлайн-дошках оголошень чи десь у Telegram.
«Хіба що брати продукцію ветеранських проєктів (наприклад, виробник акумуляторних батарей і систем резервного живлення PowerEnergy. — Ред.). Знаю, є такі бізнеси з виробництва джерел живлення в Україні, класно роблять, — каже техноблогер. — Але їхня продукція дорожча, ніж у середньому на ринку чи маловідома китайська».
Небезпека отримати підробку може бути і зовнішньою. Діють привабливі для імпортерів умови — пільговий тариф на розмитнення зарядних станцій потужністю понад 300 Вт/год — і вони ладні завозити все, бодай схоже на прилади.
«А хто контролює якість цих станцій? Наразі в Україну можна завезти буквально все, що захочеш: ніхто не запитає сертифікат якості», — каже Крамаренко. Відомі бренди проходять сертифікацію за умовчанням — мусять мати документи для реалізації у Європі.
Експерт називає ситуацію жахливою і вважає, що вона навряд чи зміниться до літа. А то й зовсім не покращиться, бо змінилася експортна політика Китаю щодо джерел живлення: Пекін зменшує субсидування експорту батарей з першого квітня 2026 року і повністю скасовує його з першого січня 2027 року.
Пальне стрибнуло в продажах на 40 %
Потреба постійно заправляти генератори вже зіграла велику роль на ринку. «На піку попиту, коли вдарили морози і стався другий масований обстріл, у київських мережах реалізація зросла на 25–40 %, — розповідає експерт ринку пального, директор Консалтингової групи А95 Сергій Куюн. — І переважно вона зросла саме завдяки генераторам».
Великі генератори, що живлять великі об’єкти, як-от ТРЦ, споживають дизель, малі — зазвичай бензин. З попитом на дизель ринок, за словами експерта, поки справляється завдяки значним запасам, сформованим ще в грудні.
«Міністр енергетики нещодавно казав, що станом на січень країна забезпечена запасами дизельного пального й бензину на понад 20 днів, і його тоді не всі правильно зрозуміли: 20 днів — це понад те, що оперативно постачалося, тобто рівень резерву досить непоганий, — пояснює Куюн. — Зазвичай він становить 10–12 днів».
Єдина проблема — з морозостійкою арктичною маркою. Такого дизелю і роблять небагато, бо він дорогий, а на додачу оператори ринку й не купували його з великим запасом, бо давно не бувало таких морозів, щоб ця марка була затребуваною.
«А відколи морози вдарили, продавців буквально розривають, — каже Сергій Куюн. — Вони вже підвищили ціни гривень на шість (закордонні постачальники не гають можливостей і накинули ці шість гривень як премію за дефіцитні обсяги). Будемо сподіватися, надалі великого мінусу не буде і “арктика” не знадобиться».
Щоправда, метеорологічні сайти вже прогнозують зниження температури на вихідні, зокрема, у Києві до мінус 25 градусів уночі й до мінус 17 градусів удень.
А от черги покупців з каністрами для бензину призвели вже до того, що відчувається не те що дефіцит, а певна напруга, особливо на оптовому ринку, зазначає Сергій Куюн.
«Зима — завжди мертвий період, особливо січень — напівп’яний місяць, як його називають, і ніхто особливих запасів не створював. Ну, були якісь нормативні, — розповідає він. — А сплеск споживання стався відчутний, і бачимо, трейдери шукають зараз додаткові обсяги постачання за кордоном».
Це не завжди і не відразу вдається, тож ціна пішла догори. За тиждень оптова на бензин зросла на понад три гривні. «”На пістолеті” поки що лиш одну гривню додали», — каже Сергій Куюн.
Не тільки через попит — з нового року нафта на глобальному ринку здорожчала на 10 %, долар з євро зміцнилися на гривню, а це для імпортних товарів дуже важливо.
«Певний ресурсний дискомфорт відчувається, хоча, звісно, бензин привезуть, — прогнозує експерт ринку. — А ціна через усі перелічені фактори зростатиме. Думаю, у найближчі днів десять ще гривні на дві на бензин, на гривню здорожчає і дизель».