Кремль не зміг дати ефективну швидку відповідь на просування ПВК “Вагнер”, що показало слабкі місця внутрішньої безпеки Москви, ймовірно, через ефект несподіванки та наслідки великих втрат в Україні.
Про це пишуть в американському Інституті вивчення війни (ISW).
Російська влада мобілізувала ОМОН Росгвардії та спецпідрозділи швидкого реагування у відповідь на першу заяву Пригожина про збройний заколот.
“Основна місія Росгвардії полягає в тому, щоб протистояти внутрішнім загрозам безпеці російського уряду, такі як наступ на Москву. Примітно, що Росгвардія не змогла долучитися, навіть коли “Вагнер” захопив важливі військові об'єкти в Ростові-на-Дону та знищив російські військові літаки”, − зазначають аналітики.
Сили внутрішньої безпеки Кремля не змогли відреагувати на те, що вагнерівці захопили штаб-квартиру Південного військового округу і наступали на Москву. ПВК “Вагнер”, ймовірно, вдалося б досягти околиць Москви, якби Євген Пригожин наказав їм це зробити.
Російські джерела поспішили підкреслити, що “бунт Вагнера” не вплинув на російські сили в Україні, але заколот продемонстрував відсутність у Росії резервів у тилових районах.
Нагадаємо, Пригожин 23 червня оголосив демарш проти російського військового керівництва, зокрема проти міністра оборони Сергія Шойгу. За його словами, Шойгу прилітав у Ростов-на-Дону, де особисто провів операцію зі знищення “вагнерівців”.
“Вагнер” установив контроль над військовими об’єктами у Ростові-на-Дону. Пригожин заявив про намір дійти до Москви.
24 червня Олександр Лукашенко за погодженням з президентом РФ Володимиром Путіним провів переговори з Євгеном Пригожиним. За результатами перемовин очільник ПВК “Вагнер” заявив, що розвертає бійців угруповання до польових таборів.
Унаслідок невдалого заколоту “вагнерівців” загинуло від 13 до 20 російських військових. Вони перебували на бортах збитих найманцями вертольотів і літака.