«У супергероїні можна забрати костюм, але не її суперсилу»
Виступи професійних спортсменок за зручну форму досі викликають бурхливі обговорення серед значної частини суспільства. З останнього — норвезькі гандболістки вийшли на гру у шортах, а не в бікіні під час чемпіонату Європи. Збірна Норвегії ще напередодні звернулася у Європейську федерацію гандболу, аби отримати дозвіл на гру в шортах, однак їхнє прохання відхилили. Спортсменки все одно вирішили виступити в шортах, оскільки вважають обов’язок носити бікіні під час гри сексуалізацією. За це кожна гравчиня отримала штраф, який погодилася заплатити Норвезька федерація гандболу. Згодом протест норвезьких гандболісток підтримала співачка Pink і запропонувала сплатити штраф.
Якщо говорити про спортсменок, то часом правила, які стосуються вбрання, не мають нічого спільного зі зручністю, і добре, що вимоги до одягу не є монолітними. У випадку з норвезькими гандболістками Європейська асоціація гандболу, попри штраф, усе ж вирішила переглянути вимоги до жіночої форми. Але, наприклад, у 2018 році тенісистка Серена Вільямз під час змагань у Франції вийшла на корт у чорному спортивному костюмі Nike замість традиційної для жіночого тенісу мініспідниці. Її вбрання розкритикували у Федерації тенісу Франції, і вже на наступні змагання Вільямс одягнула тюлеву спідницю. Водночас спортсменку підтримала компанія Nike, яка опублікувала на своїй сторінці фото Серени з підписом «У супергероїні можна забрати костюм, але не її суперсилу». Попри це, у Франції після випадку з Вільямз вирішили встановити суворий дрес-код у тенісі.
Утім багато країн підтримують зміни, які просувають самі спортсменки. Зокрема, у квітні 2021 року гімнастка німецької збірної Сара Восс під час чемпіонату Європи виступила не у звичному відкритому трико, а в комбінезоні, що закриває ноги. Вона заявила, що таким чином виступає проти сексуалізації жінок у спорті. Сару Восс підтримали у Федерації спортивної гімнастики Німеччини. Також у закритому комбінезоні виступили ще дві гімнастки з Німеччини — Елізабет Зайц і Кім Буї. Разом із Сарою Восс вони беруть участь в Олімпійських іграх-2020. І виступають також у закритих комбінезонах.
Субординовані на підборах
Професійний спорт — не єдина царина, де через дисбаланс у залученості чоловіків і жінок виникають конфлікти, пов’язані із сексуалізацією жіночою тіла. З початком війни на сході України все більше жінок йдуть на службу в армію. Станом на 2020 рік в ЗСУ служили більше ніж 57 тисяч жінок, з них понад 31 тисяча військовослужбовиць, близько 10 тисяч жінок мають статус учасниць бойових дій. Попри це, армія досі залишається місцем, де зміни відбуваються повільно, а отже, жінки все ще стикаються з сексизмом і сексуалізацією.
На початку липня Міністерство оборони України опублікувало фотографії, де курсантки Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка готуються до параду, крокуючи плацом у туфлях на підборах. Окрім власне дискусій про зовнішній вигляд курсанток, виникли зауваження стосовно шкоди здоров’ю жінок — пруський крок на підборах може мати критичні наслідки для здоров’я опорно-рухового апарату. Після скандалу, який вийшов за межі України, у Міноборони повідомили, що розроблять нове взуття для парадної форми жінок — зі шнурівкою і з нижчим каблуком.
Привернення уваги до подібних проблем тягне за собою багато інших запитань, пов’язаних із залученістю жінок. Є в парадній формі військовослужбовиць брюки чи тільки спідниця? Чому взагалі чоловічі коробки на параді розділені відповідно до видів військ у структурі ЗСУ, а жіноча виділена лише за ознакою статі? А що з польовим одягом — чи розроблена для військових-жінок зручна білизна? Чи враховують бронежилети жіночу анатомію?
Попри те, що Міноборони все ж зреагувало на критику, міністр оборони Андрій Таран вважає, що «наїзд був абсолютно інспірований і безпідставний». Позаяк доки відповідальні за зміни ховаються за постами у фейсбуці, прикриваючись застарілими наказами, нічого іншого, окрім наїздів, жінкам не лишається.
Вділи — полетіли
«Час змін настав. Професія бортпровідниці виникла майже сто років тому. За цей період змінилося багато чого, та головне — змінилася жінка. Це вимагає нового бачення професії, революційних змін. І зараз ці зміни ініціюємо ми». Так починається пост компанії Sky Up Airlines про зміну уніформи для бортпровідниць. Майже нічого в зовнішньому вигляді не зміниться для чоловіків. А от на однострій жінок чекає перевтілення — спідниці замінять брюками, підбори поступляться зручним кросівкам, а волосся можна буде укладати не лише в класичний пучок.
Правила зовнішнього вигляду для бортпровідниць стосуються не лише одягу, а й зачіски, макіяжу, часто-густо фігури, наявності татуювань, пірсингу тощо. Жінки важко працюють у жорстких рамках. Тому попри те, що Sky Up Airlines усе ж комунікує зміну дрес-коду, використовуючи риторику про «янголів» і «красунь», це значний поступ для професії, де вимоги до дрес-коду лише підживлюють гендерні стереотипи. Адже, наприклад, лише п’ять років тому британська авіакомпанія British Airways дозволила своїм бортпровідницям носити штани тільки після дворічної судової тяганини.