ГоловнаСуспільствоЖиття

Громадські діячі у Держрибагентстві вимагали зупинити риболовецький промисел

Любителі риболовлі впевнені, що промисловий вилов риби в Україні вбиває рибне господарство і вимагають провести незалежну експертизу стану внутрішніх водойм

Представники громадських організацій обговорили сьогодні з чиновниками Державного агентства рибного господарства України питання законності щорічного виділення квот на промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах. Кореспондент LB.ua був присутній на засіданні у Держрибагентстві.

Чиновники Госрыбагентства и активисты
Фото: Нелли Вернер
Чиновники Госрыбагентства и активисты

На зустрічі були присутні близько 30 представників громадських організацій "Громада рибалок України", "Автомайдан Київ", "Революція гідності", Федерацій риболовного спорту та підводного спорту України (зокрема українські чемпіони світу), рибальські сайти "Дім рибалки", Рибалка.com, а також промисловики і вчені, які співпрацюють з Держрибагентством.

"Ми дотримуємося своєї мети. У нас є всі підстави стверджувати, що рибний промисел незаконний. Тому наша позиція залишається незмінною - промисел потрібно закривати", - сказав у коментарі LB.ua голова громадської організації "Громада Рибалок України" Андрій Неліпа.

Під час засідання активісти наполягали на тому, що, відповідно до Конституції та законів України, риба у внутрішніх водоймах - спільна власність народу України. Рибагентство ж, виділяючи квоти на вилов риби у громадських водоймах, керується підзаконними нормативними актами, які не узгоджені з первинними законами і Конституцією. Крім того, за прийнятим ще при Януковичі приписом, агентство не має права контролювати ловлю риби приватними компаніями без спеціального дозволу Кабміну. Це "розпускає руки" промисловикам, які, за словами рибалок, виловлюють на порядок більше риби, ніж передбачено квотами.

Рибалки стверджують, що нелегальні сітки виставляються повсюдно. Вони мають докази лову риби сітками на території природних заповідників, у тому числі, у гирлі річки Тетерів. Активісти кажуть, що в Європі місця для промислу суворо обмежені. Це необхідно не тільки для збереження популяцій аборигенних риб, але і для забезпечення безпеки людей, які користуються водоймами, купаються у них. Українське законодавство також вимагає визначити обмежені ділянки для промислу - але у підзаконних документах цей момент чомусь упущено.

Після пікету біля будівлі уряду 25 листопада в Кабмін було направлено звернення від народного депутата Миколи Томенка з питань визначення законності промислового лову у Україні. Кабмін у свою чергу надіслав подання до Мін'юсту, Мінекології та Мінагрополітики за фактами порушень у роботі Держрибагентства. Також куратор рибної галузі в Кабміні Віталій Киценко виступив з пропозицією створити міжвідомчу комісію для розглядів із залученням експертів і громадськості. Однак сьогодні Киценка не було на зустрічі з активістами.

Встреча в Госрыбагентстве не вызвала удовлетворения у рыбаков
Фото: Нелли Вернер
Встреча в Госрыбагентстве не вызвала удовлетворения у рыбаков

"Справді, квоти на промисловий вилов риби виділяються безкоштовно", - сказав представник агентства, викликавши оплески з боку рибалок. За їхніми даними, отримання квот з року в рік коштує підприємствам чималих грошей у вигляді хабарів держслужбовцям.

За словами чиновника, інструкція, за якою розподіляються квоти було ухвалено ще в 2005 р. - в ній описана процедура розподілу квот, вимоги до підприємств, правила для комісії, яка цим займається. У Держрибагентстві стверджують, що діяли згідно з інструкцією і, для забезпечення публічності, всі заявки заздалегідь вивісили на сайті.

Представители агентства уверены, что действуют в правовом поле
Фото: Нелли Вернер
Представители агентства уверены, что действуют в правовом поле

Є й інша проблема, на яку вказали громадські діячі: виснажені українські водойми зариблюють дешевим товстолобиком, а у цей час тоннами виловлюється аборигенна риба: щука, судак, лящ, окунь. Тим часом, зариблювання має служити поштовхом до відновлення природних популяцій риби.

У разі отримання негативної відповіді на свої звернення до чиновників, активісти мають намір домагатися зустрічі з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком. Вони будуть також звертатися до повноважних представників Євросоюзу з "констатацією факту політичного небажання проводити реформу стратегічної галузі рибного господарства", сприяння знищення галузі.

"Як же це ми йдемо у Європу, коли наші чиновники провокують соціальний вибух? Ми будемо повідомляти Євросоюз і просити їх втрутитися у цю ситуацію, якщо агентство не захоче змінюватися самостійно", - сказав Неліпа.

Держрибагентство взагалі не має права розпоряджатися таким природним ресурсом як риба, вважає активіст ГО "Автомайдан Київ" Сергій Строй.

"Кабінет міністрів має розробити порядок розпорядження природним ресурсом - рибою, його немає 23 роки незалежності України. Також у стуктуру Держрибагентства входить рибінспекція, яка має контролювати і охороняти запаси риби у водоймах. І Інститут рибного господарства, який має оцінювати кількість поголів'я риби", - перераховує активіст. За його словами, всі ці відомства сьогодні не виконують своїх функцій.

Рибалки звинувачують агентство у підтримці корупційних схем замість суспільно корисних ініціатив. Так, у країні абсолютно не розвивається рекреаційне рибальство, яке, відповідно до світового досвіду, може приносити багатомільйонні доходи у бюджет.

"Кабмін має зобов'язати профільні органи влади розробити подальшу концепцію розвитку і реформ галузі, у тому числі, з урахуванням інтересів громадян і всіх суб'єктів господарювання", - заявив Неліпа.

Активісти готові презентувати своє бачення розвитку галузі у форматі міжвідомчої комісії, до якої делегують своїх представників. Сьогодні вони домовилися про створення такої комісії за участю співробітників агентства і промисловиків, учених, інших експертів та активістів громадських (у тому числі, рибальських) організацій. За іншими позиціями сторони наразі не прийшли до компромісу: рибалки наполягають на забороні промислу у внутрішніх водоймах, тоді як агентство не бачить у цьому сенсу.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram