Поступове підвищення заробітної плати державним службовцям не вплинуло на поліпшення роботи державної служби загалом. Таку думку висловив Сергій Сорока, менеджер групи "Реформа публічної адміністрації" Реанімаційного пакета реформ під час круглого столу в Інституті Горшеніна.
"Якщо повернутися до початку реформи держслужби ще в 2014, тоді держслужбовці говорили: "У нас дуже низькі зарплати, збільшіть нам зарплати і ми почнемо ефективно працювати". Зараз зарплати поступово зростають, але робота державної служби залишається неефективною. Я орієнтуюся на рейтинги Давоського економічного форуму, згідно з якими Україна за ефективністю державних інститутів займає 135-те або 140-ве місце, це дуже низька позиція", - сказав Сорока.
На думку експерта, високі зарплати держслужбовцям треба платити не за посаду або компетенцію, а за певні результати. Також, за його словами, люди бояться йти на державну службу, оскільки розуміють, що там досі панує бюрократія.
Причину більш високих зарплат у фахівців з питань реформ, порівняно з іншими держслужбовцями, експерт обґрунтував більшою відповідальністю. Нагадавши, що подати документи на конкурс може будь-який працівник держслужби.
"Високі зарплати фахівців з питань реформ можуть викликати невдоволення в суспільстві. Однак компенсації для цих працівників, тобто доплати до зарплати, здійснюють за рахунок коштів Євросоюзу. Є відповідний договір між Кабміном і Єврокомісією на підтримку цієї реформи. Відповідно, відносно високі зарплати фахівцям з питань реформ виплачують не українські платники податків, а європейські", - зазначив Сорока.
За словами експерта, згідно з опитуванням фахівців і пересічних громадян, проведеного минулого року, реформу державного управління визнано провальною - українці не бачать результатів реформи державної служби.
Нагадаємо, закон про державну службу набув чинності 1 травня 2016 року.