Прийнята ПАРЄ резолюція "Функціонування демократичних інститутів в Україні" є збалансованою, українській делегації вдалося уникнути легалізації окупованих районів Донецької та Луганської областей.
Про це написав на своїй сторінці у Фейсбук член української делегації народний депутат Володимир Ар'єв.
"Резолюція ПАРЄ щодо України вийшла збалансованою. Відзначено прогрес у реформах, є критика за корупцію", написав він.
Депутат зазначив, що найголовніше, що "наша делегація продемонструвала єдність, коли відбивала атаки "друзів", які хотіли засунути в текст представництво окупованих територій у Верховній Раді і зміну декомунізації".
Він повідомив, що проти української делегації застосували нову процедурну технологію. "Але на кожну хитру процедуру знайдеться процедурний болт. Тому відпрацювали сильно і спільно (за винятком Опоблоку і Радикальної партії, які в Асамблеї ніколи не були командними гравцями в делегації, а швидше робили Україні гірше своїми витівками)", - написав Ар'єв.
Водночас він уточнив, що з мінусів резолюції - "надія, що Україна прийме зміни до Конституції з урахуванням особливого статусу ОРДЛО. Але це м'яке формулювання, а не імператив, тому особливо нічого страшного немає".
З очевидних плюсів Ар'єв зазначив "підтвердження визнання російської агресії на Донбасі".
Ще один член української делегації, народний депутат Георгій Логвинський написав, що резолюція на користь України прийнята 106 голосами проти 11. "Важливо, що нашим опонентам не вдалося замінити терміни "російська агресія" на "внутрішній конфлікт", підмінити поняття "вільні вибори" на "вибори під дулом автомата" і виборчою комісією на чолі з автомийником! Сила права вища ніж право сили!", - написав він у Facebook.
У заяві МЗС України зазначається, що принциповим у резолюції є положення, що реформи проводяться в складних умовах, враховуючи російську агресію на сході України і незаконну анексію Криму. Водночас Асамблея позитивно відзначає прогрес у проведенні демократичних реформ, зокрема: прийняття в остаточному читанні конституційних поправок в частині судової влади і судової системи, які усувають значні перешкоди на шляху реформування судового апарату і відповідають стандартам і правилам Ради Європи; прийняття нового закону про Верховний Суд, скасування загальної наглядової функції, яку раніше здійснював Генеральний прокурор, що свідчить про виконання Україною одного зі своїх зобов'язань, взятих під час вступу до Ради Європи; а також впровадження електронної системи декларування.