За підсумками завтрашнього засідання українсько-російської міждержавної комісії планується підписати більше ніж десять документів, головним з яких стане договір про розмежування Азово-Керченської акваторії.
Про це пише "Коммерсант-Украина".
Втім, за даними видання, питання, пов'язані з поставками газу в Україну, залишаться невирішеними, хоча дипломати наполягають, що засідання міждержавної комісії в Ялті буде продуктивним.
"Планується досить результативна зустріч, підготовлено добрий десяток угод. З нашого боку будуть підніматися питання демаркації кордону, пройдуть переговори про делімітацію морського кордону в Азовському морі і Керченській протоці", - заявив учора глава департаменту інформаційної політики українського МЗС Олег Волошин. За даними видання, насправді переговори про розмежування Азово-Керченської акваторії вже завершені. 12 липня після узгодження президентами низки ключових положень договір має бути підписано, що стане головним результатом зустрічі на вищому рівні.
За інформацією газети, державний кордон в Керченській протоці пройде по лінії, що збігається з українською переговорною позицією або близькою до неї. Так, на українській території залишиться острів Тузла і судноплавний Керч-Єнікальский канал. Проте в Азовському морі сторони пішли на компроміс - остаточна лінія кордону буде проведена між запитними позиціями України та Росії. Договір розділить між державами також нафтогазоносну ділянку Палласа в Чорному морі, відкривши таким чином можливість для спільної розвідки та видобутку вуглеводнів.
Співрозмовники видання не розкривають обумовлені угодою умови проходу російських кораблів по українській частині Керченської протоки, пояснюючи, що їх ще належить затвердити главам держав. "Наскільки я розумію, Україна погодиться на спільне використання Керч-Єнікальського каналу, що призведе до втрати українською стороною доходів від лоцманської і навігаційної діяльності, - прокоментував досягнуті домовленості заступник гендиректора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий. - Тому, боюся, домовленість щодо кородону буде сприйнята не дуже позитивно".
Ще однією проблемною сферою є врегулювання умов перебування Чорноморського флоту Російської Федерації (ЧФ РФ) в Криму. Київ і Москва ведуть переговори щодо комплексу угод цієї тематики. Посол України в РФ Володимир Єльченко повідомив, що сторони завершили підготовку двох документів з цього пакета, один з яких регламентує порядок пересування військовослужбовців і військової техніки флоту поза межами їх дислокації, а другий - взаємодію сторін під час ліквідації стихійних лих.
Тим часом за ключовими угодами з чорноморського пакета - про інвентаризацію майна військових баз і про модернізацію флоту ЧФ РФ - сторони за минулі два роки фактично не наблизилися до компромісу. В тексті першого договору Росія, зокрема, вимагає зафіксувати зобов'язання провести капітальний ремонт всіх флотських споруд без компенсації витрат; в разі ж якщо російська сторона сама буде вкладати кошти в ремонт, об'єкти переходять з оренди у власність Російської Федерації. Угода про заміну застарілих російських кораблів на нові зразки стикається з опором Києва, який не хоче втрачати головний козир в діалозі з Москвою з питання флоту.
До підписання в Ялті підготовлено також низку угод про секторальне співробітництво, у тому числі в авіаційній галузі. "Схоже, проект Ан-70 нарешті буде реалізовано", - зазначив у бесіді з виданням глава підкомітету Верховної ради з питань співробітництва з країнами СНД Олексій Логвиненко (позафракційний). Тим часом народний депутат незадоволений виконанням колишніх українсько-російських домовленостей в економічній сфері. "Мені досі незрозуміло, коли ж запрацює завод із збагачення ядерного палива, про будівництво якого багато разів говорилося мало не як про доконаний факт", - навів приклад Логвиненко.