Протягом останнього місяця вдалося зробити три важливі для бізнесу речі: ухвалити законопроєкт, що скасовує заборону на прибуток для оборонних підприємств; проголосувати в першому читанні закон «Про БЕБ» (створення єдиного органу перевірок було серед ключових запитів бізнесу); запустити в тестовому режимі портал «Пульс», який «буде генерувати звернення бізнес-спільноти» про порушення, а урядовці відповідно їх аналізуватимуть й «оперативно реагуватимуть», зазначила Юлія Свириденко.
Окремо міністерка відзначила старт економічної платформи «Зроблено в Україні» (ініціатива президента — влада налагоджує діалог, зокрема, з малим і середнім бізнесом з регіонів).
«Я сприймаю її у двох аспектах. Перший — це набір інструментів, щоб сприяти розвитку українського підприємництва. Другий аспект, дуже важливий — це встановлення й поліпшення взаємовідносин і спілкування з бізнесом у регіонах. Ми щотижня в поїздках, і важливо якраз отримувати оцей зворотний зв'язок, щоб розуміти, чи все працює так, як би нам хотілося, що треба поліпшити в нормативній частині, яка регуляція заважає, які з органів працюють і як», — заявила віцепрем’єрка-міністерка економіки.
Тому, зауважила вона, можна говорити про певні зміни.
«Мені здається, ми вчасно відреагували на ті сигнали щодо тиску, які йшли від бізнесу, і намагаємося всі ці речі відстежувати. З того, що я бачу зі спілкування з бізнесом, з асоціаціями, з регіонами, за останні два місяці менше нарікань на роботу правоохоронних органів. Моя суб'єктивна думка — певні зрушення позитивні за останні два місяці відбулися», — повідомила урядовиця.
Вона додала, що розуміє вимоги бізнесу, утім до підприємців теж є претензії.
«Вважаю, що я найбільший адвокат бізнесу в уряді. Якщо питання бронювання економічного — я прихильниця цієї історії. Питання зменшення тиску правоохоронців, дерегуляції, спрощення — це до мене. Але коли бізнес каже, що ми все одно не задоволені, то сказала б, що теж маю претензії. Тому що до влади ніхто не хоче йти. Ніхто не хоче працювати в Міністерстві економіки чи Міністерстві фінансів. Бо ти довічний ПЕП, діти — ПЕП. Моя дитина — ПЕП. Вона не знає, що це означає, але вже ПЕП (про довічний статус політично значущої особи (ПЕП) докладно читайте за посиланням).
Другий аспект — бізнесу й спільнота тисне на твою діяльність, навіть якщо тобою керують найчистіші помисли, ти хочеш допомогти, дерегулювати, спростити, зменшити тиск», — пояснила вона й додала, що деяким колегам сьогодні складно спілкуватися з представниками бізнесу.
Свириденко зауважила, що принаймні ліберальна частина уряду і влади готова максимально сприяти розвитку українського підприємництва, готова посилювати взаємодію, але цей рух має бути двостороннім.
«Я вважаю, що український бізнес — це основа нашої економіки. Основа обороноздатності. І ми, навпаки, всіляко підтримуємо тих, хто сплачує податки, відзначаємо це... Податки, сплачені бізнесом, йдуть на утримання армії. Ми у війні. Вочевидь, нам треба акумулювати більше надходжень, щоб мати можливість мобілізувати ресурси, виплачувати заробітні плати, купувати озброєння. Тому взяли курс на те, щоб підтримувати українського виробника всілякими засобами й цілями», — заявила міністерка економіки.
За словами Свириденко, сьогодні в країні існують десятки інструментів підтримки українських підприємців: «5–7–9», грантові програми, кешбеки, іпотечне кредитування тощо.
«Ми запровадили невеликі гранти для малого-середнього бізнесу. Це важливо, тому що питання самозайнятості — номер один. Дуже великий рівень безробіття. На нього можна реагувати навчанням, перенавчанням, а також такими інструментами.
Гранти на переробку — до восьми мільйонів гривень. Чому важливо? Тому що ми йдемо в переробку, треба, щоб Україна почала виробляти товари з доданою вартістю. У структурі нашого ВВП переробка складає менш ніж 10 %. Це просто шлях у бідність. У нікуди.
Є кешбек для сільгосптехніки з 1 квітня. Хороша програма. Українські виробники подаються в реєстр, фермери купують й отримують відшкодування 25 %. Тим самим ми стимулюємо лояльність до українського виробника.
Іпотечна програма. 14 мільярдів гривень виданих іпотек. 9 тисяч сімей. Дуже хороший стимул для констракшн-маркет. Треба закривати вторинку. Таке сенситивне питання, але це треба робити, інакше не буде ніякого стимулу розвивати економіки.
Стимулювання несировинного експорту ЕКА (Експортно-кредитне агентство. — Ред.), яке працює і фінансує, і страхує експортні контракти. Задача уряду — забезпечити передбачуваність і доступ до ринків. Усе-таки дотиснути Євросоюз продовжити безмитну торгівлю.
І великий блок — це інвестиції. Тут і страхування військових ризиків, і індустріальні парки, на які нарешті бюджет заклали у 2024 році, і стимулювання інвестицій від 12 мільйонів євро», — розповіла про доступні програми Юлія Свириденко.
Крім того, на її думку, локомотивами розвитку економіки можуть стати енергетика й defence. Ними цікавляться іноземні інвестори.
Загалом, констатувала міністерка, влада сьогодні готова йти назустріч бізнесу.
«Я хочу сказати слова вдячності кожному бізнесу, бізнесмену, який працює в цій країні. Вочевидь, ми не могли б фінансувати ні армію, ні будь-які інші видатки, якби не було українського бізнесу. Мінус 30 % падіння в перший рік повномасштабного вторгнення. 5,3 % зростання минулого року. Сподіваємося, що у 2024-му буде зростання на менше ніж на 3,5–3,6 %. Статистика за березень показала 3,5 % зростання ВВП. Це відновлювальне зростання. Очевидно, після 30 % падіння ми повернемося до довоєнного періоду, напевно, у 28 році, якщо не буде великого обсягу інвестицій в економіку. Тому задача — підтримувати українського виробника», — зазначила Юлія Свириденко.
Цей матеріал можна прочитати англійською.