ГлавнаяЭкономикаФинансы

Олександр Данилюк: "Не треба називати Приватбанк трубою"

У міністра фінансів України Олександра Данилюка багато роботи. Голова правління націоналізованого та найбільшого Приватбанку йде у відставку, а попереду ще юридична війна з колишніми власниками фінустанови. Вони, за версією НБУ, передали банк державі з дірою в балансі у 148 млрд гривень. Наразі власником Привату є Мінфін.

Державна фіскальна служба, яка знаходиться у підпорядкуванні Мінфіну, також потребує уваги міністра. Хоча останнім часом надходження до бюджету від ДФС зросли, вона все ще залишається каральним органом для бізнесу, а не сервісною службою. Отже, потребує реформування.

Міністр фінансів також відповідає за бюджетний процес. У цьому році Олександру Данилюку вдалося провести через Кабмін трирічну бюджетну резолюцію. Він прагне, щоб бюджет приймали за графіком на три роки наперед після широкого обговорення, а не у передноворічну ніч з голосу. Але чи хочуть цього депутати, для яких бюджет завжди був джерелом політичних хабарів один для одного?

На ці та на інші теми міністр Олександр Данилюк говорив у прямому ефірі програми “Лівий берег з Сонею Кошкіною” на 24 телеканалі 29 червня 2017 року. Соведучим цього випуску виступив редактор економічного відділу LB.ua Андрій Яніцький.

Ефір відбувся ще до того, як LB.ua знайшов та оприлюднив лист колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова до голови Уряду.

“Держава повністю буде виконувати свої забов'язання перед вкладниками Приватбанку”

АЯ: Отже, голова правління Приватбанку Олександр Шлапак оголосив про свою відставку. Чи стала ця новина несподіваною для вас і як далі розвиватиметься ситуація навколо Приватбанку?

Для мене це не була несподіванка. Тому що ми досить плідно співпрацювали і співпрацюємо з Олександром Шлапаком, навіть за часів, коли він був Міністром фінансів. У нас дуже добрі робочі стосунки. У нас була розмова з цього приводу, він вважає що…

СК: Що влада не виконала обов’язки, які брала на себе перед тим, як номінувати його на цю посаду. Правильно?

В нас немає обов’язків перед Шлапаком. Є державний банк, прийшла людина керувати цим банком. І ми разом ставили завдання для нового керівника, він ці завдання виконав. Він стабілізував банк, була досить непроста ситуація.

Під час націоналізації Приватбанку я говорив, що ситуація непроста, але при правильному підході її можна врегулювати. От спільними зусиллями ми це зробили, і було зрозуміло, що коли цей етап пройде, нам необхідно буде для нового етапу шукати новий менеджмент. Ситуація абсолютно стабільна, банк продовжує працювати, він продовжує виконувати свої обов’язки. В будь-якому разі це найбільший банк в Україні.

Ми зараз шукаємо гідну заміну. Коли це відбудеться, Олександр Віталійович зможе продовжити свою кар’єру далі, а нова людина працюватиме в банку. А поки він виконує свої функції.

Фото: 24tv.ua

СК: Потрібно, щоб ця людина ще погодилася. Я правильно розумію, що наразі Приватбанк є стабільним, і вкладникам немає про що переживати? Ви можете дати гарантію як Міністр фінансів?

Ми вже дали гарантії, бо цей банк на 100% належить державі. І жоден банк в країні не може надати більші гарантії, ніж Приватбанк.

СК: Навіть Ощад?

Всі державні банки на 100% контролюються державою, і держава повністю буде виконувати свої забов'язання перед вкладниками. Крапка.

“На цей момент зобов'язання колишніх акціонерів Приватбанку невиконані”

СК: Дозвольте вашу цитату з нашого – у цій студії - інтерв’ю 22 грудня 2016 року: «Уряд прийняв рішення внести в банк дуже серйозну суму. Тому вони (акціонери), розуміючи свою відповідальність, дали зобов’язання уряду протягом шести місяців шляхом реструктуризації свого корпоративного портфелю довнесення застав - вони компенсують втрати, яких зазнала держава». Власне, хотілося б розібратися. Перше, «тому вони (акціонери), розуміючи свою відповідальність, дали зобов’язання уряду» - в якій саме формі?

Зобов’язання взяли на себе акціонери банку на той момент.

СК: Коломойський і Боголюбов?

Так. Взяли на себе зобов’язання про реструктуризацію кредитного портфелю, який пов’язаний з ними, протягом шести місяців, тобто до 1 липня.

Фото: стоп-кадр 24 канал

СК: Яке настане післязавтра? (Ефір відбувся 29 червня 2017 року, - ред.)

Так, тобто цей термін зараз завершується. Щоб пришвидшити процеси, Приватбанк залучив радника. Щоб максимально знайти можливості для вирішення цієї проблеми. Зараз переговори завершуються, і за результатами далі вже прийматимемо відповідні рішення.

СК: Вони виконали свої зобов’язання чи ні?

На цей момент зобов’язання невиконані. Переговори ще тривають.

СК: Якщо за шість місяців вони не виконали, то за два дні точно не встигнуть.

Наразі є радник, який перевіряє все це. Моя позиція, що має бути незалежна оцінка, у нас є для цього радник, який проводить ці переговори. І я чекаю позиції від цих радників, після цього буде прийматися рішення.

СК: Як радника звуть?

Rothshield. Консорціум Rothshield та Ernst&Young. Дві відомі компанії. (У офіційному повідомленні Мінфіну йдеться також про третю компанію FinPoint, - ред.).

СК: Наприкінці минулого року ми говорили, що є певна письмова угода між колишніми власниками паном Коломойським та паном Боголюбовим, між вами, як Мінфіном, і між тодішнім керівником Нацбанку пані Гонтаревою.

Це не зовсім так. Це був лист, ніяку угоду ніхто не підписував хоча б через те, що ми не мали права підписувати цю угоду. Міністерство фінансів не має права підписувати таку угоду, у Національного банку також немає повноважень підписувати їх. Тому було одностороннє зобов’язання колишніх акціонерів, вони підписали листа.

(Півроку Уряд та НБУ тримали цього листа у секреті, у неділю LB.ua першим оприлюднив цей документ, після чого його оприлюднив і Мінфін, - ред.).

Фото: 24tv.ua

СК: Чому ви тоді цей лист відмовилися оприлюднити?

АЯ: І досі не оприлюднили.

Лист був спрямований до Кабінету міністрів. Ми не зберігаємо листи, які надходять до Кабінету міністрів.

АЯ: Це - питання до голови уряду?

Це питання до секретаріату уряду. Врешті-решт цей документ існує, ми його отримали, розглянули на уряді.

АЯ: Такий міфічний документ, ніхто його півроку не бачив.

Ще раз кажу: так, я – міністр фінансів, в мене є головне завдання стабілізувати банк і розвивати банк, який перейшов в державну власність. От це те, за що я відповідаю. І ми з цією задачею справляємося разом з менеджментом банку і з наглядовою радою. Оце те, за що відповідає міністр фінансів.

СК: Хто відповідатиме за те, що цей лист не є оприлюдненим?

У нас є інше питання: хто відповідатиме за те, чи буде реструктурований портфель, чи ні. Звертайтеся до Кабінету міністрів, нехай вам видають цей лист.

СК: А ви хіба не представник Кабінету міністрів? Ви є міністр фінансів!

Фото: 24tv.ua

Я міністр фінансів, так.

СК: Хіба це мало?

Це не мало. І я вам сказав про свої зобов’язання.

Я не знаю, чому цей лист не оприлюднили, там нема нічого абсолютно секретного. Там є зобов’язання реструктурувати портфель в розмірі сформованих резервів на час націоналізації за мінусом bail-in, тобто конвертованих депозитів пов’язаних осіб, оця формула є, все.

АЯ: Ви суму можете назвати, скільки це в грошах?

На той момент ми докапіталізували банк на 116,8 мільярдів гривень.

СК: Тобто доопрацювати потрібно 116 мільярдів, правильно?

Шляхом реструктуризації.

Дуже важливим є те,що це односторонні зобов’язання, це не є договір, ніхто з боку держави нічого не підписував, бо не мав повноваження це робити. Ми як органи державної влади можемо діяти тільки в рамках своїх повноважень. Ми не суб’єкт приватного права.

СК. Добре. Вони взяли зобов’язання виконати ці умови, чи прописані у цьому документі моменти, за якими, якщо вони не виконають ці умови, то нестимуть ту чи іншу відповідальність, наприклад, що у них буде щось конфісковано?

Ні, дивіться, це є одностороннє зобов’язання, а наслідки чітко врегульовані законом.

Фото: стоп-кадр 24 канал

АЯ: А хто буде займатися питанням відповідальності колишніх акціонерів?

Правоохоронні органи. Якщо є порушення закону, то за це відповідають правоохоронні органи.

АЯ: Які саме? Поліція? Прокуратура?

Згідно підслідності. Це генеральна прокуратура, національна поліція.

СК. Післязавтра 1 липня. Умови не виконані цією стороною. 116 мільярдів гривень пішли в трубу?

Ці гроші пішли в капітал Приватбанку, і зараз ці гроші якраз і є запорукою надійності Приватбанку. Всі ці гроші (це навіть не гроші були, а облігації), які були внесені в капітал. Частина цих облігацій була вже монетизована, але невелика частина, решта знаходиться в капіталі Приватбанку. Не треба називати Приватбанк трубою, це найбільший банк в країні, найбільш надійний банк в країні, з найбільшою кількістю вкладників, який дуже успішно зараз працює.

“За гроші, що держава витратила на Приватбанк, відповідає його спостережна рада”

АЯ: Держава вже влила у Приватбанк - за підрахунками Нацбанку - 5% ВВП. На мій погляд, не дуже важливо, чи це боргові папери, чи живі гроші, бо боргові папери в будь-який момент можуть перетворитися на живі гроші.

В принципі, це немає значення, це є дійсно гроші.

Фото: 24tv.ua

АЯ: І держава вже визнала, що треба буде витратити ще більше. 38, 5 мільярдів ще потрібно буде докапіталізувати.

Так і є.

АЯ: Хто конкретно контролює витрачання цих грошей? Чи не буде ситуації, як з колишніми акціонерами, коли може зміниться уряд і виявиться, що ці гроші були витраченні ну принаймні неефективно, якщо не вкрадені взагалі? Хто зараз відповідає за ці гроші головою?

За ці гроші відповідає менеджмент і спостережна рада. Спостережна рада у нас сформована за новим принципом, там є не тільки представники держави, а також банкіри зі світовим іменем. Я вважаю, це найякісніша наглядова рада, яка існує в державному секторі.

СК: І вона головою відповідає, так?

Вона відповідає, так. І вони дуже серйозно ставляться до цього. Звичайно, є нагляд з боку національного банку, і ми, як акціонери, також виконуємо певні функції. Тобто питання про те, що ці гроші будуть якось витраченні не так, є абсолютно штучним. Не в цьому проблема, проблема насправді в іншому. Був проблемний банк з величезним портфелем, майже на 100% пов’язаний з кредитуванням однієї групи, тобто гроші збиралися з мільйонів людей, щоб фінансувати одну групу.

СК: Це доведено слідством?

На момент націоналізації це було абсолютно зрозуміло і це було причиною, чому банк…

СК: З моменту націоналізації минуло півроку, і я хочу дізнатися, чому правоохоронні органи, якщо це так, взагалі ніяк на це не реагують, а ви продовжуєте дофінансовувати банк, витягувати його і робити вигляд, що все нормально.

Давайте розділимо це, щоб розібратися. Могли бути різні позиції на момент націоналізації, націоналізовувати чи не націоналізовувати. Коли рішення було прийнято, треба було рятувати банк. Рішення було прийнято. Після цього ми, як акціонери, маємо забезпечувати стабільність приватбанку. І якщо ми порахували, що на момент націоналізації треба довкласти 116, 8 мільярдів, ми це зробили – це наше зобов’язання, як власника. Якщо після цього аудит знайшов, що додатково було виведено грошей ще на 38 мільярдів 656 мільйонів…

Фото: 24tv.ua

СК: Це ті гроші, які були виведені безпосередньо перед націоналізацією банку.

Не зовсім так. Там є дві частини. Перша – це дійсно те, що аудит виявив додаткові пов’язані кредити та пов’язані кошти, а також є така частина суми, яку ми маємо доплачувати для того, щоб довести до нормативу національного банку, тобто національний банк періодично переглядає нормативи адекватності капіталу, для того, щоб всі банки були капіталізовані і стабільні. Щоб Приватбанк був на рівних умовах з іншими банками, ми маємо докласти ще додатковий капітал, інакше це були б нерівні умови для інших банків. Тому загальна сума - 38 мільярдів 565 мільйонів гривень.

Мені, як міністру фінансів, дуже боляче вкладати такі гроші. І ми перевірили все це 10-15 разів до того, як це сталось. Це було зроблено на підставі аудиторського висновку, після цього було звернення національного банку до уряду, після цього ми провели експертно-аналітичну раду, все перевірили, до речі, наглядова рада, аудиторський комітет переглянув усі цифри до останньої, і на базі цих висновків уряд докапіталізував Приватбанк.

СК: Мене хвилює те, що ви не хочете сказати, хто ж буде відповідати за те, що Приватбанк опинився в цій ситуації...

Хто сказав, що я цього уникаю? Є акціонери, які довели банк до такого стану. І все. Немає значення, чи це сто мільярдів, чи двісті, чи десять – відповідальність одна й та ж сама.

СК: Пройшло півроку…, а ніякої відповідальності, навіть ніяких карних справ акціонерів.

У нас насправді відбуваються зараз досить серйозні легальні баталії, чого ми й очікували.

У нас досить багато судів зараз проти держави, і зараз ми вимушені захищатися в судах, і це, до речі, відволікає досить багато зусиль як Національного банку, так і самого банку. Але нічого, це – те, що ми очікували, і ми маємо пройти цей шлях.

АЯ: Якраз щодо судових справ. Компанія Ігоря Коломойського і Генадія Боголюбова подала в суд не тільки на Мінфін і Нацбанк, і на сам Приватбанк. Чого вони хочуть? Отримати Приватбанк назад?

Ну всі ж розуміють, що це абсолютно не є реальним.

Фото: 24tv.ua

СК: Отримати Приватбанк назад не є реальним?

Абсолютно нереально. Просто зрозуміло, що це якась інша тактика: ускладнити процес, трохи відволікти увагу від тих, хто дійсно відповідальний. І це ключове.

СК: Це свідчить про слабкість держави. Ви націоналізуєте банк. Протягом півроку його колишні власники – за вашими словами - нічого не роблять для того, щоб якимось чином компенсувати ту ситуацію, до якої вони банк довели. Проходить півроку, настає час, коли вони мають з вами як з державою якимось чином розрахуватися. Через півроку вони подають на вас, як державу, в суд і кажуть: «Ви, держава, винні в тому, що ви довели банк до ручки». Нормально взагалі?

Ще раз повторюю, що ми зробили за цей час. Банк, який був доведений до банкрутства, ми націоналізували, стабілізували. За таких умов це було непросто, тому зараз збільшується клієнтська база, розвиваються нові бізнеси у Приватбанку. Ось те, за що ми відповідальні.

"Ми врятували і націоналізували банк. Це головне. Все решта – то похідні"

АЯ: Є відповідальність не тільки колишніх акціонерів, є відповідальність посадових осіб, які допустили цю ситуацію. Це і чиновники Нацбанку, які мають наглядати за розвитком подій в банківському бізнесі, і це уряд. В принципі, це найбільший банк, і це фінансова система. Уряд відповідає загалом за економічну ситуацію в країні, він мав слідкувати за тим, що відбувається в фінансовій сфері, на мій погляд. Чи будуть відповідати чиновники?

Як ви думаєте, коли з’явилася проблема з Приватбанком?

АЯ: Після стрес-тесту в квітні 2015 року стало зрозуміло, що діра в Приватбанку…

В 2015 році?

АЯ: В 2015 році. І рік точилися розмови.

Фото: стоп-кадр 24 канал

А скажіть, будь ласка, в 2012, 2013, 2011 роках не було зрозуміло, що така проблема?

АЯ: Думаю, було.

Абсолютно так. Дуже стара проблема, яку просто боялися: 1) визнати; 2) розв’язати. Визнали в 2015 році, а сили вирішити знайшлися тільки в кінці 2016 року. Це є правда. Тому відповідальність… може й треба це питання піднімати. Єдине, що можу сказати: я розумію Національний банк, який з 2015, з 2014 року шукав вирішення цієї проблеми. Тому що коли в тебе найбільший банк в країні з ризиком того, що він може розвалитися, – це надзвичайна відповідальність. І доки немає спільної позиції з урядом, як цю проблему розв’язати, до цього навіть підходити складно. Тому я з повагою ставлюся до Національного банку, я дуже ціную те, що ми (уряд, Національний банк, Президент) знайшли рішення, знайшли єдину позицію для того, щоб врятувати банк. Тому що було зрозуміло, що він проблемний, і питання вже іде на години.

Ми врятували і націоналізували банк. Це головне. Все решта – то похідні. Тобто, так, треба було вкласти гроші, так, треба було зробити це для того, щоб стабілізувати банк. І якщо зараз треба буде вкласти додаткові гроші для того, щоб він був стабільним, і це абсолютно обґрунтовано, то ми це будемо робити. Якщо це не обґрунтовано, ми це, звичайно, не будемо робити.

СК: Банк – дуже добре, і це окрема історія. Відповідальність власників банку, нинішніх і колишніх - інша історія. Ви уникаєте відповіді вже 20 хвилин.

Я ж вам сказав: за це відповідають правоохоронні органи. І ключовим показником є: що буде зроблено до 1 липня… Давайте почекаємо. Ще раз: є юридичні поняття, ми маємо дочекатися першого числа, і після цього приймати будь-які рішення.

Фото: 24tv.ua

СК: Для того, щоб приймати рішення, повинен бути документ, згідно з яким написано, що першого числа має бути те, те і те. А ви його вже півроку тримаєте під подушкою!

АЯ: Ви його в суботу оприлюдните?

Документ? Я не знаю. Мені цей документ абсолютно… Я вам розповів, що у ньому є.

СК: Ви навіть не знаєте, де він лежить. Він є, але десь у просторі, у повітрі?

У вас якась фішка – документ. Я вам кажу про серйозні речі, а ви кажете про документ.

СК: Це теж серйозні речі! Йдеться про серйозний документ.

Давайте це приберемо. От наприклад, немає листа. Що це означає?

АЯ: Це означає, що ви півроку просто так нічого не робили.

Хто ми?

СК: Держава.

АЯ: Влада. Власники. Нові власники.

Ну якщо я відповідаю абсолютно за всіх, і за правоохоронні органи, то так і є.

АЯ: Якщо я є власником автомобіля, в мене крадій щось вкрав в автомобілі – я мушу викликати поліцію, якось зреагувати, правильно? Як власник. Щоб поліція почала працювати. Що зробив Мінфін – незрозуміло!

Аналогія абсолютно неправильна. На прикладі автомобіля. Я – власник, який придбав автомобіль. Хтось вкрав колесо цього автомобіля, але до того, як я його навіть придбав. Виходить, я його купляв уже без колес. Але питання в тому, що цей банк існував, цей автомобіль їздив по дорогах. І, дійсно, є питання нагляду – хто дозволив йому їздити? Дійсно, є питання, чому власник, порушуючи правила, керував цим автомобілем. І тому там треба шукати відповідальність! Дійсно, за доведення банку до такого стану має бути відповідальність.

СК: Слухайте, ви ще довго будете міністром? Наскільки мені відомо, у вас є певні проблеми з тим, щоб залишитися в нинішньому складі Кабінету міністрів. Називають декілька осіб, які, можливо, підуть у відставку і тим самим буде задовільнено запит на певну ротацію у складі Кабміну. Власне, ви – один з тих…

Я не планую склад у Кабінету Міністрів. Я сам у відставку подавати не збираюся. І це просто не мій підхід. Я просто не є слабкою людиною. І якщо там десь хитають під кимось крісла, хтось там сам іде, то це точно не про мене. І всі навколо це знають. Я через дуже складні часи проходив, і у мене є моя мета: я хочу максимально допомогти країні змінитися на краще. Це моя мета. Може для когось це виглядає трошки якось дивним, бо звикли бачити трошки інших політиків, але це моя мета, я так живу. І я вважаю, що наше міністерство є найбільш ефективним взагалі в уряді.Я не хочу щось там прикрашати. Я вірю в це, я бачу, що ми робимо. Я бачу, що показується, як здобутки уряду, країни. І ми завжди там є. Чи це є прозорий підхід до бюджету. Чи це є перехід на європейський ефективний метод бюджетування. Чи це є боротьба з корупцією, зокрема, вирішення проблеми відшкодування ПДВ. Про те, що говорять уже багато років, а ніколи не було зроблено. А ми зараз це зробили. Ми будемо продовжувати іти цим шляхом, бо я вважаю, що ми кожного дня допомагаємо країні жити краще.

Фото: 24tv.ua

"Зараз митниця працює досить ефективно"

СК. Наразі митницею та податковою керує пан Мирослав Продан, один із найближчих соратників пана Гройсмана. І, власне, за дуже короткий термін, за 5 місяців, надходження до митниці виросли на 500 тисяч грн у день. Це більше ніж 30% від того, що отримував пан Насіров. У мене запитання: яким чином так сталося? Де раніше були ці гроші? І хто буде, чи не буде, відповідати за таку різницю при Насірові і при Продані?

Дійсно, зараз митниця працює досить ефективно, але ще далеко від повного потенціалу. Є два роз’яснення, чому такі зараз надходження. Перше, це помилки з плануванням. Це дійсно так, всі це розуміють. Були певні проблеми з плануванням. Але також великою часткою є також і більш ефективна робота митниці. І це означає, що те, що зараз ми разом робимо з ДФС, воно приносить результат. І це є головніше!

Звичайно, є також питання відповідальності, але я думаю, що зараз не мені коментувати, яку відповідальність має понести керівництво. Зараз цим займається Антикорупційне бюро і абсолютно неправильно зараз мені це коментувати.

АЯ: Ви знаєте, що у Мирослава Продана є амбіції збільшити вплив Державної фіскальної служби і навіть вивести її з підпорядкування Мінфіну і перевести в підпорядкування Кабміну. Тобто створити, фактично, з ДФС ще одне міністерство доходів і зборів, як і було колись, так? Як ви ставитеся до цієї ідеї? Чи існує ще ця ідея, як план, який може здійснитися чи це вже зняте питання?

Це питання повністю зняте і це не було його амбіцією! Це були якісь там кулуарні ігри, до яких він не мав жодного стосунку. Тому це питання повність знято. Ви бачили мою чітку позицію, що повернення до міністерства Клименка – це була також можливість – його бажання – бажання нас посварити в Кабінеті міністрів. Це не спрацювало! Як і не спрацюють в майбутньому будь-які схожі спроби.

АЯ: Як зараз буде працювати Фіскальна служба? Як вона буде виглядати?

Ми у вівторок запустили інституційну реформу ДФС. Тобто, до цього ми змінювали законодавство, але не чіпали саму Державну фіскальну службу. Але абсолютно зрозуміло, що Державна фіскальна служба має працювати по-новому. Там мають бути по-новому відбудовані процеси, оптимізованіпроцеси, для того, щоби ми підвищили якість сервісу ДФС. Потім ми зменшили видатки на гривню, залучених податків. Це називається ефективність.

Фото: 24tv.ua

СК. Як це на собі відчує бізнес?

АЯ. Як і коли? Коли – теж важливо.

У нас, я сподіваюся, бізнес почне це відчувати вже протягом двох місяців, але, в принципі, трансформація ДФС займе рік мінімум. Це зрозуміло. Наприклад, я робив схожий проект у Великій Британії десять років назад.

СК. Ще до того, як ви працювали радником Льовочкіна при Раді реформ за Віктора Януковича, так?

До чого це? Я не розумію! Після п'яти років, як я одружився на своїй дружині і за три роки після того, як народилася моя перша дитина. Можна дуже багато до чого прив’язуватись, але коли я працював у Англії, тобто у мене був великий проект з Фіскальною службою, проект був на два роки трансформації. Дуже великі проблеми, які нам вдалося вирішити.

Абсолютно зрозуміло, що ДФС має набагато більшу кількість проблем і вони набагато серйозніші. Як я їх називаю – структура застрягла у ХХ ст. Тобто, їй потрібно зараз дуже серйозно реформувати. Це означає зробити нові процеси. І, так – міняти людей, врешті-решт. Тобто, ми маємо поміняти культуру ДФС. Тому що одна річ – приймати закони або ж через ІТ-систему зменшувати можливості для корупції. А коли люди неправильно вмотивовані, вони будуть постійно шукати способи це оминути! Тому зараз у нас спільна ініціатива, разом з ДФС — проводити системну реформу цієї структури, і я покладаю дуже великі надії на цей проект.

"Ми всі живемо наступним роком, а маємо мати перспективу на декілька років наперед"

АЯ. У вас є ще одна реформа в плануванні бюджету на три роки наперед. І ви вже оприлюднили макропоказники бюджетів, але ми знаємо, що в Україні не завжди плани здійснюються. Де є гарантія, що за рік… Буде, наприклад, передвиборчий рік, так? Голова уряду скаже: «Та ні, давайте тут витратимо більше на соціалку!» Або парламент підтримає ці макропоказники. Чи ви домовлялися з кимось?

СК: Парламент не підтримає, тому що це занадто сміливо з вашого боку. Розумієте, це буде політична підтримка особисто вас. А я не думаю, що особисто під вас і вашу ініціативу приймати бюджетні показники раз на три роки, отримаєте підтримку парламенту.

Фото: 24tv.ua

Це не є підтримка мене. Це є сучасний і правильний підхід до планування державних коштів, коштів платників податків. Я зараз вам просто покажу приклад. Я взяв спеціально із собою цей документ… Це плани по головним розпорядникам податків. Для чого ми це зробили? Ми всі живемо завтрашнім днем або наступним роком. Але треба мати перспективу на декілька років вперед для того, щоб взагалі серйозно говорити про розвиток країни. Наприклад, ми говоримо про медичну реформу. Що це передбачає? Ми маємо сісти, проговорити що ми хочемо зробити і як це відобразиться на бюджеті. Чи нам потрібно більше грошей, чи менше грошей. І якщо ми серйозні стосовно цієї реформи, ми маємо закласти саме ці показники.

Чому це абсолютно новій підхід і він важливий? Тому, що ми заклали сюди реформу медицини. Ні більше грошей, ні менше. А рівно стільки, скільки потрібно. І реформа ця відбудеться. Потім ми заклали реформу вищої освіти і т.д. Таким чином, ми з огляду на реалістичний ресурс розподілили його по напрямкам. Тепер уявіть собі, що зараз у нас є якась група людей, які говорять: «Знаєте, що? А давайте, ми зменшимо податки в два рази?! Або давайте, ми роздамо гроші в два рази більше, ніж ми хотіли?!» Популістичні заходи. Хочете це робити – нема питань! Будь ласка. Йдемо скорочуємо. Ви не хочете робити медичну реформу? От, ви хочете 50 млрд надати в інше місце – покажіть мені, що ми скорочуємо. І скажіть людям: «Ми будемо робити медичну реформу? Ви готові жити при такій системі охорони здоров’я? Ви готові жити і отримувати такий соціальний захист? Ось це є реалістичний план на наступні 3 роки».

СК: Депутати підтримають? Уряд допоможе в тому, щоб депутати підтримали?

Я впевнений у цьому. Тому що це бачення, яке також повинен розділяти парламент. Якщо ні – парламент залишається популістичним. А він не є популістичним. Я вважаю, що ми знайдемо голоси, тому що сам парламент також хоче жити за новими правилами.

СК. Коли? До 15 липня?

Я сподіваюся.

Фото: 24tv.ua

АЯ: Багато йшлося про так звані “гроші Януковича”. Вони були записані на інших осіб. Але де зараз ці гроші фізично, чи були вони перераховані у бюджет, чи залишаються в Ощадбанку? І як вони будуть витрачатися?

Частина суми вже була передбачена бюджетом, це 11,5 млрд грн, так? Решта суми, для того, щоб вона могла бути використана, має бути врахована в бюджеті, треба вносити зміни до бюджету. Але головне, хочу звернути увагуї, що у нас дуже багато людей з першої секунди почали ділити ці гроші. Треба зрозуміти, що це є обмежена кількість грошей і кожного року вони не будуть приходити, як би того не хотілося. Тому оці гроші мають бути використані тільки на певний тип видатків. Одноразові видатки. Це можуть бути капітальні видатки: будівництво доріг, будівництво лікарень, або, наприклад, виплата заборгованості держави. Наприклад, ми заборгували за передоплатами податку на прибуток близько 18 млрд гривень. Це ці самі гроші, які були вкрадені в свій час. От я вважаю, що ця спецконфіскація, частина цих грошей, має бути спрямована на виплату цієї заборгованості.

СК. Яким чином це забезпечити? Законодавчо?

Зміни до бюджету і все.

СК: До 15 липня? Ви вже не встигнете.

Це не є важливим. Тобто це може бути і до 15 липня, і в вересні – немає значення.

Соня КошкинаСоня Кошкина, Шеф-редактор LB.ua
Андрій ЯніцькийАндрій Яніцький, редактор економічного відділу LB.ua
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter