ГоловнаЕкономікаДержава

Трансфертні вимоги часу

Наслідки світової кризи спонукають більшість країн світу шукати нові підходи до фіскальної консолідації. Скажімо, у Франції для цього не лише підвищено відповідальність за порушення податкового законодавства – тамтешні фіскали навіть отримали дозвіл на прослуховування телефонних розмов.

Держава прагне залучити до бюджету податки, які бізнес приховує
Фото: Макс Левин
Держава прагне залучити до бюджету податки, які бізнес приховує

При цьому для багатьох держав одним з найважливіших «фронтів» «війни за бюджет», безумовно, стає саме посилення держконтролю за трансфертним ціноутворенням. А значить відповідна робота, яка зараз проводиться в Україні, суголосна глобальним тенденціям.

Законопроект про трансфертне ціноутворення, що розглядається Верховною Радою, містить як кращі світові підходи, так і враховує національну специфіку. Це конструктивний підхід, бо в таких питаннях недоцільно орієнтуватися на якусь одну країну чи сліпо копіювати набір найбільш розповсюджених інструментів. Тим паче, що міжнародний досвід є досить багатогранним.

Характер трансфертного регулювання у різних державах залежить у т.ч. від рівня розвитку суспільних інститутів. Саме тому в Китаї та Індії відповідні регламенти вважаються одними з найбільших жорстких. Якщо ж говорити про конкретні механізми, можна згадати, що в Російській Федерації для платників податків передбачена можливістьзаздалегідь узгодити з податковими органами політику формування цін шляхом укладення угод про ціноутворення.

Досить цікавим є досвід регулювання трансфертного ціноутворення у Казахстані. У цій країні до підконтрольних операцій відносять міжнародні угоди та угоди, що здійснюються на території Казахстану й безпосередньо взаємопов'язані з міжнародними операціями за таких умов:

  • реалізації корисних копалин, що добуті надрокористувачем, який є однією із сторін угоди;
  • якщо одна із сторін угоди користується податковими пільгами;
  • одна зі сторін має збиток за даними податкових декларацій за два останні податкові періоди, що передують року здійснення угоди.

Слід зазначити, що в Україні апробація контролю за трансфертним ціноутворенням вже частково відбулася за рахунок функціонування механізму звичайних цін (ст. 39 Податкового кодексу). Це дозволило виявити слабкі місця та проблеми і врахувати їх при написанні «трансфертного» законопроекту. Водночас потенціал для удосконалення документу лишається.

Так, законопроект містить широкий перелік підконтрольних операцій. І тут виникає питання щодо доцільності перевірки усіх операцій, які здійснюються пов’язаними особами на території України. З одного боку, такі підходи мають місце у світовій практиці (Греція, Польща, Німеччина тощо). З іншого, можливо, на перших етапах доцільно зосередитися на зовнішньоекономічній діяльності підприємств, що дозволило б швидко активізувати роботу по боротьбі з виводом капіталів у офшори, що є надзвичайно актуальним для України. Не виключено, що [всередині країни, - ред.] є сенс к онтролювати операції з пов’язаними особами, які займаються такими видами діяльності, що користуються податковими преференціями, експлуатують стратегічні ресурси держави або ж здійснюються з сумнівними контрагентами (за прикладом Казахстану).

Фото: ub.ua

Досить дискусійною видається норма щодо подання первинних документів, які підтверджують підконтрольні операції. Враховуючи, що деякі угоди можуть включати сотні таких документів, це положення суттєво збільшує час для підготовки звітності, а також адміністративні витрати на дотримання законодавства. При цьому подання всього спектру первинної звітності вимагає сучасних телекомунікаційних технологій, які в Україні ще не набули поширення.

Окремої уваги потребує й питання штрафів, які видаються завищеними, особливо у світлі високих вимог до кількості та якості звітності, обов’язкової до подання, а також питання перевірок – задля уникнення надмірного тиску на платників податків.

На мою думку, доцільно також одночасно запровадити правила трансфертного ціноутворення для цілей податку на прибуток та податку на додану вартість, а також використовувати інформаційну базу даних з трансферних цін і до тендерних закупівель, що значно удосконалить процес державних закупівель за кошти платників податків.

Проте і з урахуванням означених моментів, розробка та розгляд трансфертного законопроекту – це крок вперед, особливо на фоні обговорення його як з бізнесом, так і з політиками. Тобто відбувається пошук спільних інтересів бізнесу та влади. Прийняття цього документу та його принципова реалізація має забезпечити більш рівномірне податкове навантаження, про що мріє кожен український бізнесмен, який працює «по-білому».

Фіскально-економічний результат прийняття закону про трансфертне ціноутворення оцінити, безумовно, досить важко, адже не можливо точно спрогнозувати поведінку бізнесу. У будь-якому разі слід розуміти, чому бізнес займається такими схемами. Певно, що через високе податкове навантаження на працю і капітал. Тому, вочевидь, Міндоходів паралельно ініціює зменшення ставок ПДВ, єдиного соціального внесу та ПДФО. У комплексі ці ініціативи мають спонукати бізнес переформатовувати свої стосунки з державою на користь як собі, так і суспільству.

Дмитро СеребрянськийДмитро Серебрянський, директор Науково-дослідного інституту фінансового права
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram