ГлавнаяКультура

Франкфуртський ярмарок: як література впорядковує світ

Найстаріша і найвпливовіша книжкова виставка світу ніколи не була замкнена лише на книжковому бізнесі. Щороку вона підкреслює вплив літератури, письменників та інтелектуалів на політику та формування громадської думки.

Перше враження від Франкфуртського книжкового ярмарку: масштаби близькі до аеропорту великого міста, колосальна медійність, 10 тисяч акредитованих журналістів, з них 2000 блогерів на відкритті. І неймовірне відчуття впевненості у силі слова, коли Президент ярмарку Юрген Боос виступає проти політичного популізму й цитує Умберто Еко: «Література впорядковує світ», а зі сцени у переповненому конгрес-холлі ключові спікери висловлюються щодо євроскептицизму та ксенофобії: «ми можемо і маємо це змінити».

Ольга Жук , Координаторка напрямку "культурна дипломатія" в МЗС

Зліва-направо: Перший мер Франкфурта Пітер Фельдман, прем'єр-міністр Франції Мануель Вальс, президент ярмарку Юрген Боос під час прес-конференції на Франкфуртському книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні, 20 жовтня 2016.
Фото: EPA/UPG
Зліва-направо: Перший мер Франкфурта Пітер Фельдман, прем'єр-міністр Франції Мануель Вальс, президент ярмарку Юрген Боос під час прес-конференції на Франкфуртському книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні, 20 жовтня 2016.

І хоча вибір Почесного Гостя – Нідерланди та Фландрія, та їх спеціальна тема – «Те, що ми поділяємо» (This is what we share) про цінності і кордони у центрі Європи також були потужним сигналом до єдності, все ж основна медійна увага завдяки роботі міжнародного ПЕН-клубу на Франкфуртському книжковому ярмарку була прикута до Туреччини, продовжуючи проблему порушень свободи слова, актуалізовану на минулорічному відкритті Салманом Рушді, володарем «Букера Букерів».

Весь час у дворі експо-центру стоїть яскравий жовтий автобус Amnesty International з портретами й історіями тих, чиї права були грубо порушені державою. Гайнріх Райтмюллер, директор німецької Асоціації видавців і книгопродавців перед багатотисячним залом зачитує листа ув’язненої турецької письменниці і журналістки Аслі Ердоган: «Літературі завжди вдавалося побороти диктаторів». Її слухають міністри, керівники урядів, Король Бельгії Філіпп, Король Нідерландів Віллем-Александер. Президент Європарламенту Мартін Шульц далі закликає до «повстання порядних людей» проти порушень свобод, прямою мовою звертається до турецького уряду і Президента Реджеп Таїп Ердогана: «Let these people go». Далі у всі дні організаторам стенду Туреччини, що був зовсім поруч з українським, доводиться відповідати на безліч питань, адже у їх країні у тюрми кинуто понад 130 авторів і журналістів, закрито більше 100 медіа-організацій і 30 видавництв.

Кан Дюндар, колишній головний редактор головний турецької газети Cumhuriyet і критик турецького уряду, виступає на підтримку ув'язненної Аслі Ердоган
Фото: EPA/UPG
Кан Дюндар, колишній головний редактор головний турецької газети Cumhuriyet і критик турецького уряду, виступає на підтримку ув'язненної Аслі Ердоган

Саме так і працює культурна дипломатія: у сучасному світі її головною метою є не стільки «експорт культурного продукту» чи лінійна промоція «позитивного образу» своєї країни, а швидше підкреслення включеності її культури у живу взаємодію з іншими, пошук точок розуміння та спільних цінностей, посилення голосу людей культури та культурної мобільності. Державні інститути тут відіграють важливу роль, не диктуючи, а створюючи можливості для такого діалогу. Власне і Франкфуртський книжковий ярмарок проходить у тісній координації з Міністерством закордонних справ ФРН, яке фінансує на ньому головну інтелектуальну політичну сцену, де у 2016 році куратор і віце-президент ярмарку Тобіас Фосс поставив у фокус Європу та проблеми її єдності. МЗС Німеччини також фінансує стенди і програму Франкфуртського книжкового ярмарку на виставках у інших країнах протягом року.

Організатори презентації України мають зробити з цього серйозні висновки на наступний рік. Варто було би присвятити частину програми конкретнішим питанням правозахисту. Напередодні Франкфуртського книжкового ярмарку у 2017 році в Україні відбудеться надзвичайно важлива подія: міжнародний всесвітній ПЕН-конгрес, зокрема будуть й представники програми «Письменники в ув’язненні». Президент українського ПЕН-центру Микола Рябчук та віце-президент Андрій Курков вже зробили багато для того, щоб привернути увагу до репресій та утисків свободи слова у Криму, зокрема до ув’язненого Росією українського письменника і режисера Олега Сенцова. Очевидно, що ця проблематика має стати одною з центральних тем не лише на конгресі, але й бути презентованою належним чином у Франкфурті. Культурна дипломатія МЗС України планує надати усю можливу підтримку цій ініціативі українського ПЕНу.

Фото: extratipp.com

Український простір. #перемога

Поза тим спільні цінності, про які йдеться, сконцентровані саме у книгах та літературі, у правильному середовищі для обміну думками та досвідом. Цього разу ярмарок зібрав 7100 учасників, стендів з понад 100 країн. Як себе представляла, чим ділилася і вирізнялася Україна? Фактично, було два напрямки програми: з одного боку, на міжнародній сцені Франкфуртського ярмарку Meridian Czernowitz за підтримки Міністерства культури презентував дискусії на теми літератури і війни за участі українських і закордонних авторів – зокрема, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Ірини Цілик, Пітера Померанцева, Ігора Померанцева та інших. Там само відбулася презентація німецького перекладу книги Бориса Ложкіна «Четверта республіка», що зібрала досить велику аудиторію. З іншого боку, програма на камерній сцені на стенді України була більш інтерактивною: тут відбувалися поетичні читання, презентації на мистецьку тематику, зустрічі українських видавців з іноземними колегами, традиційні для таких заходів вечірні частування вином і неформальне спілкування.

Фото: Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку

У холі, де розташувалися національні стенди, яскравий і відкритий український майданчик важко було не помітити і, вперше він приваблював у такій кількості закордонних гостей. Реалізація цього проекту стала можливою завдяки підтримці МЗС України, Посольства України у Берліні та Генерального консульства України у Франкфурті. Нашою метою було розповісти про Україну як інноваційну країну, що дала і ще може дати світові багато мистецьких ідей, яка легко володіє сучасною мовою дизайну, має привабливі креативні індустрії. Саме тому команда культурної дипломатії МЗС запросила до співпраці українські мистецькі інституції, що мають великий досвід у виставковому дизайні.

Фото: Міністерство культури України

Візуальна концепція стенду та інформаційних матеріалів була створена Альоною Соломадіною, арт-директоркою Мистецького Арсеналу, дизайнеркою, що співпрацює з видавництвом «Основи». У ній вона надихалася мінімалістичними роботами, теорією мови кольорів митця Флоріана Юр’єва, який багато років викладав на графічному факультеті Української академії друкарства у Києві. Автор архітектурного проекту Олександр Манукьянс і наш партнер – платформа культурних ініціатив «ІЗОЛЯЦІЯ» запропонували функціональне просторове рішення, що водночас було інтерпретацією архітектурних ідей Казимира Малевича. Окремо подякувати за цінні поради щодо побудови стенду хочеться Павлу Гудімову, його майстерні «Я Дизайн», компанії Меблі ВС за якісну побудову, і особисто майстру Віталію Кириченку.

Фото: Facebook/Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку

Ідея такого простору вдало поєдналася з частиною програми, присвяченою актуалізації українського авангарду, де за підтримки Фонду родини Загорій гостями були такі знані експерти як Жан-Клод Маркаде і Мирослава Мудрак, авторка книги про київський період митця Тетяна Філевська. До дискусій про належність Малевича до України я отримала цікаве спостереження. Цікаво, що почесний гість, Нідерланди, презентували себе у форматі реаліті шоу, де відвідувачі віртуально могли походити по легендарному Павільйону Барселона, побудованому для Німеччини Місом ван дер Рое у 1929 році. Здавалося би, до чого тут видатний німецький архітектор? Тому що на нього вплинула нідерландська школа De Stijl. Тому що цей напрямок у архітектурі є втіленням свободи. Тому що це красиво обіграло історію зникнення павільйону після повернення у Веймарську республіку. Фактично, Нідерланди зробили Німеччині, приймаючій країні подарунок: реконструювали зниклий без вісти проект, що є одним з найвідоміших зразків «інтернаціонального стилю». Схоже, що у сучасному світі країни розповідають про себе, базуючись не лише на національному укоріненні власних героїв, але часто й через історії інших країн, взаємовпливи ідей, шукаючи те, що ментально може поєднати їх з іншими.

Один з українських стендів на ярмарці
Фото: Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку
Один з українських стендів на ярмарці

Особисто для мене важливим досягненням була поява українських книг у колекції "Найкращий книжковий дизайн з усього світу" від німецького фонду "Мистецтво книги". Цей фонд співпрацює з спеціалізованими конкурсами дизайну і мистецькими інституціями з різних країн. Мистецький Арсенал за сприяння МЗС встановив з ним партнерство, і цьогоріч вперше провів конкурс під час Книжкового Арсеналу разом із Гете-Інститутом в Україні. Це означає, що відтепер українські книги матимуть свої полиці на цій супервідвідуваній виставці щороку, потраплять у міжнародний каталог фонду, отримають більшу увагу та можливості для продажу прав за кордон, а отже і Україна буде більш впізнаваною серед закордонних аудиторій як сучасна креативна країна з великим потенціалом книжкового ринку.

Загалом український стенд цього року – дуже позитивний кейс. Передусім тому, що це перший приклад, коли такі проекти покладаються не лише на волонтерів. Цей досвід оптимістичний саме тому, що вперше співпрацювали державні та громадські інститути: Міністерство культури, Міністерство закордонних справ, Мистецький Арсенал, Meridian Czernowitz, Форум Видавців і Асоціація видавців, Ізоляція, долучилися близько 15 видавництв. Ця синергія у екстремальні строки не була легкою, але реальна спільна робота вже є великим кроком вперед у подоланні недовіри, у пошуку оптимальної моделі представлення України за кордоном та розумінні організаційних потреб та особливостей таких проектів.

Євген Нищук виступає на книжковій ярмарці
Фото: Facebook/Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку
Євген Нищук виступає на книжковій ярмарці

Коли виявилося, що цього року Держкомтелерадіо не має коштів на презентацію України у Франкфурті, держава не відвернулася від проблеми. Варто подякувати за ініціативу, волю і об’єднання зусиль передусім особисто міністру закордонних справ Павлу Клімкіну, міністру культури Євгену Нищуку, віце-прем’єр міністру з питань європейської інтеграції України Іванні Климпуш-Цинцадзе, постійному представнику України при Раді Європи Дмитру Кулебі, першій заступниці міністра культури Світлані Фоменко. Саме вони підтримали ідею не скасовувати участь України і почали рятувати ситуацію. Я також дуже вдячна усім колегам у МЗС, які долучилися до підготовки, зокрема тим, що розвивають напрямок публічної дипломатії у МЗС – Анатолію Солов’ю, Ірині Ярош, Руслані Ліннік, Дмитру Говоруну, Тарасу Москаленку, Ірині Шум, Наталії Лозінській.

Перспектива у 2017

Дуже важливою ознакою розуміння необхідності презентації України на великих міжнародних культурних форумах також стали особисті візити на український стенд у Франкфурті міністра культури Євгена Нищука та Посла України у ФРН Андрія Мельника. Така участь є дуже важливою з точки зору міжнародного іміджу, і завжди посилює національну презентацію, є нормальною практикою у багатьох країн. Не менш важливо, що це можливість для топ-менеджменту держави наживо відчути те міжнародне поле, у якому діє культурна дипломатія і ефект для іміджу країни від такої участі. Сподіваюся, 2016 рік заклав добру традицію.

Іншим позитивним сигналом для книжкової галузі є заснування українського Інституту Книги, це відзначило багато закордонних колег. Відтепер у нас є профільна установа, для якої відкрито дуже багато можливостей, але яка має взяти на себе відповідальність за створення програм підтримки перекладів сучасної української літератури іншими мовами, за координацію роботи з видавцями і партнерами у підготовці національних презентацій закордоном. Сподіваюся, що це дозволить перейти від "гасіння пожеж" до кращого планування, і що фінансування таких проектів, як участь України у Франкфуртському книжковому ярмарку буде затверджене заздалегідь, аби підготовка програми , участі видавців могла починатися від початку року.

Фото: Facebook/Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку

Адже у 2017 в української літератури є нагода потужніше заявити про себе у Франкфурті (і ширше – у Німеччині, а, можливо, й у інших німецькомовних країнах – Австрії, Швейцарії) у рамках року української мови в Німеччині та німецької мови в Україні, про який домовилися у вересні цього року міністри закордонних справ України Павло Клімкін та Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Для цього потрібна не лише залученість фахової спільноти, але й час, який дозволив би змінити режим «героїчних рятувальних робіт» на глибше дослідження того, «чим ми маємо ділитися» зі світом через літературу і мистецтво.

Ольга Жук , Координаторка напрямку "культурна дипломатія" в МЗС