Це не повернення чи покращення, а гра в наперстки: вгадайте, де «ваша тисяча»?
Я, як засновник і керівник ВГО «Союз вкладників», добре вивчав це питання. Знецінення вкладів, як і приватизація, встановлення завуальованої диктатури екссекретарів Компартії у кожній колишній республіці СРСР – ланки одного ланцюга.
Знекровлюючи, у такий спосіб, просту людину, партійна мафія відібрала у неї впевненість у завтрашньому дні, право приймати участь у приватизації, змусила зосередитись виключно на «пошуку шматка хліба», усунувши від державотворення і громадянського самоствердження. Це був справжній фінансовий фашизм.
Якщо б у державах пострадянського простору були справедливі президенти, парламенти та уряди, вони б мали сплатити кожному українцеві, росіянину чи білорусу відшкодування за цей економічний геноцид. Сплатити, як свого часу це зробила Німеччина за фашистські злочини. Як? Через можливість за папери, забезпечені обєктивно проіндексованими зобовязаннями, взяти участь у будівництві житла для дітей, їх навчання дітей, приватизації, і, нарешті, в окремих випадках, у реприватизації. У Конституції чітко записано «...власність зобовязує», отже прийшов час «акулам приватизації 90-их», відзвітувати перед, зокрема, ошуканими вкладниками, за свої успіхи в управлінні екс-соціалістичною власністю.
Это справедливо? Люди должны доверять власти, независимо от того, кто эту власть возглавляет. Это очень важно. Поэтому это (возвращение вкладов Сбербанка – прим. ред.) очень трудное решение, очень непростое, но если мы хотим, чтобы люди нам доверяли, доверяли преемственности, верили преемственности власти, преемственности принимаемых решений - значит, мы должны были ликвидировать несправедливость, и мы ее ликвидируем
— Николай Азаров
Частина громадян забажає отримати відшкодування у вигляді грошей. І це справедливо. Однак, для цього не треба відбирати гроші у соціально незахищених верств населення – авганців, шахтарів, чорнобильців. Саме це планує робити президент з премєром, переписавши бюджет. Треба мати достаню політичну волю і дещо продати: частину кабміну, верховної ради, адміністрації президента: не розумію необхідності у їх довжелезних коридорах та залах. Продати усі державні дачі та маєтки, угіддя і таке інше. Більше того, громадяни у кращих традиціях радянської співпраці народу з міліцією, допоможуть визначити ключових корупціонерів у районі, містечку, місті, столиці. Кошти, повернуті державі, мають піти на забезпечення згадуваного відшкодування простим українцям. Наразі Рух простих людей, в рамках ініціативи «2015 – рік простих людей» (блог "2015 кілометрів аби зберегти Україну") формує засади «українського плану до 2025 року», де вищевказані ідеї будуть чітко відображені.
І останнє. Мене смішать цифри, які офіційно декларують, як зобовязання держави перед вкладниками – близько 130 мілярдів гривень. До них повинно бути додано індекс реального росту цін, недоотриманий дохід громадянина і, головне, моральну шкоду за те, що просту людину, фактично, усунули від життя, скалічивши долю цілого покоління, перетворивши її життя на принизливе існування.
І ще, хто «сяде», як «сіла» Тимошенко, за цей злочин перед державою і людьми? Хто тоді був премєром, президентом, генсеком?