Дія 2-га. 2014-й рік, грудень. Ті ж, там же.
А.Я. (на колінах): Валеріє Олексіївно, дуже Вас прошу, дайте, будь ласка, ще 30 млрд гривень, бо грошей в бюджеті немає зовсім!
В.Г.: Так долар же виросте до 20 гривень...
А.Я.: Валеріє Олексіївно, благаю Вас, дайте грошей. Там якось буде...
Дія 3-тя. 2015-й рік, січень. Ті ж, там же.
А.Я. (на колінах): Валеріє Олексіївно, ну дайте, будь ласка, ще 50 млрд гривень, бо зовсім біда настала - дирка в бюджеті, а клятий МВФ нічого не дає!
В.Г.: Ситуація вийде з-під контролю, долар виросте до 40 гривень...
А.Я.: Валеріє Олексіївно, на колінах прошу Вас, благаю – дайте грошей... Якось викрутимося...
Дія 4-та. 25 лютого 2015 року. Засідання Кабінету Міністрів. Прем’єр-міністр, всі міністри, журналісти.
А.Я. (на камери, гнівно): Сьогодні зранку з інтернету я дізнався про те, що Національний банк самостійно, як завжди, без будь-яких консультацій з урядом…
Ми неодноразово радили нашим колегам із Нацбанку взяти ситуацію під жорсткий контроль…
Такий курс б’є по бюджету, б’є по цінах… б’є в цілому по економіці країни…
Ми зараз поїдемо до президента, щоб президент запросив голову Національного банку, і щоб ми почули реальну картину безпосередньо з перших вуст керівника Національного банку, і що треба з боку уряду, щоб допомогти Нацбанку стабілізувати ситуацію.
{Дісклеймер: Історія придумана автором. Всі співпадіння місць та осіб - випадковість}