Системи громадського моніторингу, дані яких ми можемо відслідковувати в різних ботах і муніципальному сервісі «Київ Цифровий», сьогодні й у подібні дні показують оранжеві й червоні значення РМ2.5 і РМ10. Це показники твердих часток (particulate matter) у повітрі. Тобто все, що не газ, потрапляє в цю категорію. Більш звичне поняття — «завислі речовини». І коли офіційні джерела цитують дані моніторингу, вживаючи слово «пил», то це лише використання сталої термінології, а не замилювання очей. Пил означає «в повітрі щось є, воно не прозоре».
Слово «щось» теж не випадкове — для оптичного датчика, який сигналізує нам про забруднення в нижньому шарі атмосфери, однаковий вигляд мають і пил, і різні хімічні сполуки, і мікрокраплини туману. Саме тому бувають дні, коли датчики сигналізують про тривогу — жовтий, оранжевий колір, але «на смак» повітря нормальне: це буває під час ранкових туманів. Що не зменшує тривоги містянина, який смог бачить частіше за туман.
Щоб трошки знизити занепокоєність, можна відкривати дані моніторингу стаціонарних станцій, які аналізують ширший спектр показників забруднення, ніж просто РМ («щось»). У Києві працюють сім постів такого моніторингу, які обробляють дані щохвилинно в автоматичному режимі. Ці дані підтягуються в Київ Цифровий і доступні на окремій сторінці профільного департаменту КМДА. Розгортаючи дані конкретної станції моніторингу, можна побачити, що за високих показників пилового забруднення можуть залишатися в межах норми значення конкретних шкідливих речовин (сполуки азоту, сірки, бензол тощо). Або навпаки — за відносно нормальних значень РМ може зростати концентрація конкретного елемента у вашому районі (на фото — шкідливий вміст озону).
Підвищені показники РМ (завислі речовини) в Києві зазвичай пов'язані не з якимось локальним викидом забруднювача, а виключно з погодою. Є два основні фактори, які впливають на те, що ми дихаємо смогом, — це вітер й інверсія. У безвітряну погоду приземні атмосферні маси не переміщуються над містом. Тобто це те саме провітрювання — його немає. А в результаті температурної інверсії, коли верхні шари атмосфери тепліші за нижні, немає також і вертикального переміщення повітряних мас.
Конкретно вранці 24 лютого були всі ці фактори: антициклон, штиль в останні дні та морози вночі. На сайті Гідрометцентру сьогодні до обіду була вказана така швидкість вітру: 0 м/с. Тобто все, що місто викинуло в повітря, лишається з ним.
«Ранок був морозним, а десь на висоті біля кілометра над поверхнею землі прошарок повітря трохи тепліший, і це заважає підніматися повітряним масам», — уточнили LB.ua у пресслужбі Українського гідрометеорологічного центру.
Але, наголошують метеорологи, погодні умови — це не причина смогу, а один з факторів. Причина — це діяльність людини. Викиди від автівок, ТЕЦ і промисловості — те, чим ми наповнюємо нижній шар атмосфери. Метеорологічні умови лише впливають на переміщення повітря в цьому шарі.
У Києві дві великі ТЕЦ, одна менша вугільна, сміттєспалювальний завод «Енергія» і 180 котелень у районах. І зараз усі вони працюють на максимумі. Крім того, кількості автомобілів у столиці не порівняти з жодним містом України: за офіційними оцінками, цей показник сягає 1,2–1,3 млн, і це вдвічі більше, ніж десять років тому.
Забруднення викидами двигунів автотранспорту в нас найбільш стале і суттєве. А сезонні фактори можуть трішки змінюватися — від опалення взимку до пожеж в екосистемах у теплий сезон. Тому варто прийняти той факт, що якість повітря — це виключно наслідок нашої господарської діяльності та способу життя. І якщо смердить паленим, бензином, смогом, то це дійсно вони. Просто місто не провітрили.