Зима не близько?
«Увага! Нагадуємо алгоритм дій за відсутності електроенергії в період з 6:00. У такому випадку батьки дбають про те, щоб їх дитина прийшла в садочок неголодною. Централізована видача готової їжі з харчоблоку відбуватиметься приблизно через годину після подачі електроенергії».
Це типове звернення від адміністрацій дитсадків до батьків, коли відключають електроенергію. Такі були в батьківських групах закладів і взимку 2023 року, і влітку 2024-го. Садочок — це не критична інфраструктура й мораторію на їх відключення нема і не планують, тому основне завдання адміністрації і батьків — пристосовуватися. Ситніше погодувати дитину зранку, купити запасні перекуси в групу, сподіватися, що відключення будуть не більшими за шість годин і обід кухарі якимось дивом приготують. А ні — то забирати дитину перед сном.
Попри те, що гаряче харчування в садочку є досить важливим складником нормального перебування дитини в закладі по 8–10 годин, особливої паніки серед батьків ані влітку, ані зараз не спостерігається. «Якось їх годують», — відповіла мені більшість опитаних батьків дошкільнят.
Підтвердженням цього є і міська петиція з питання: у середині вересня зареєстрували чергове звернення з вимогою до київської влади забезпечити дитячі садочки генераторами для роботи електроплит, але за десять днів петицію підписала менш ніж тисяча осіб (для розгляду потрібні шість тисяч підписів).
У Києві все сучасне й на електриці
Насправді проблема з приготуванням їжі для дитсадків і шкіл існує і торкнеться більшості киян. Ми спитали управління освіти всіх районів столиці про обладнання харчоблоків дошкільних і середніх навчальних закладів — відповіді свідчать: близько 90 % кухонь освіти працюють на електриці.
Наприклад, у Дніпровському районі Києва зі 129 закладів освіти 122 мають електроплити й лише сім — газові (і ще сім установ мають резервні побутові газові плити). У Деснянському зі 120 закладів дошкільної та загальної середньої освіти електроплитами облаштовані 119. У Дарницькому газова плита є лише в одному закладі, а в ста — електричні.
На правому березі столиці ситуація аналогічна в районах переважно нової забудови й трішки відрізняється у відносно старих. Зокрема, в Оболонському районі всі 97 закладів обладнані виключно електроплитами. У Солом'янському 71 заклад має тільки електроплити, 25 — плити обох типів, шість закладів мають харчоблоки з плитами на газі. У Голосіївському районі з 88 закладів освіти 78 мають електроплити, вісім — газові та ще два не мають харчоблоків.
Шевченківський район практично єдиний, де газовими плитами обладнані більш ніж половини садочків — 28 з 54 закладів. А в школах так само, як в інших: 36 закладів із 40 мають електричні плити. У Подільському газові плити мають вісім закладів із 70. У Печерському районі працює 51 заклад середньої і дошкільної освіти, причому 15 установ мають газові плити в харчоблоках.
Хто контролюватиме
Ця статистика означає, що вісім-дев'ять дітей з десяти матимуть ті чи інші проблеми з гарячим харчуванням у комунальній школі й садочку.
У школі це менш відчутно батькам, оскільки діти там переважно лише снідають. Крім того, місцевий бюджет Києва з початком повномасштабного вторгнення перестав забезпечувати безкоштовними сніданками всіх учнів початкової школи, як це було раніше. І тепер цю можливість мають лише діти пільгових категорій (багатодітні сім'ї, ВПО, діти УБД тощо). Тобто це означає, що в разі проблем з приготуванням гарячих страв це відчують передусім більш вразливі категорії.
На питання LB.ua про план забезпечення харчуванням школярів у разі відключень найбільш типовою відповіддю управлінь освіти була така: РУО не відповідають за це питання, функцію виконує підрядник. Це дійсно так: уже понад п'ять років усі школи Києва позбулися такого «тягаря», як власні кухарі та закупка продуктів. І тепер харчування школярів лежить на сторонніх підрядниках, обраних на тендері. Це або КП, створене на залишках районної системи їдалень, або приватна фірма. Спільне в усіх те, що готують вони все одно в харчоблоках шкіл, обладнаних за бюджетні кошти, відповідно мають для роботи інструментарій конкретного району й закладу.
Лише в деяких районах нам відповіли те, що хоч трохи схоже на план В: у Дарницькому сказали, що коли не буде електроенергії, підрядник (ТОВ «Понтем») видаватиме дітям сухпайки; у двох районах зазначили, що підрядник організує кейтеринг з опорного закладу, де готуватиме або за графіками, або на власних генераторах.
Загалом виглядає так, що це виключно предмет домовленостей і вимог замовника послуг (РУО) і підрядника: де замовник вимагатиме, там підрядник щось придумуватиме. І тому не зайве нагадати батькам, що замовник послуг діє від їхнього імені й на їхні кошти, тож від замовника теж треба вимагати.
І хто купить генератор дитсадку
У дитячих садочках проблема стоїть гостріше, оскільки діти їдять тут щонайменше тричі, а голодні діти капризують і хворіють.
На відміну від шкіл, кухні в садках власні, як і продукти, з яких готують. Тому перекладати на розсуд підрядника тут не випадає, кожен район і кожен заклад мають самі знаходити алгоритми. Ми спитали в адміністрацій всіх районів, чи планують закупівлю генераторів для потреб харчоблоків дитсадків цього року. І відповідь тут однозначна — ні. Таких закупівель не запланували і не здійснювали.
«Наші кухарі справляються з цим питанням, усі стараються, як можуть. Якщо є графік відключень, то вони приходять на роботу раніше, ніж зазвичай, щоб встигнути зробити і сніданок, і обід, на весь час відключення. Є термоси, за допомогою яких можна зберігати страви теплими. Навіть в укриттях ми годуємо дітей за графіком», — запевнили нас у відділі дошкільної освіти Дніпровського РУО. Правда, визнали: якщо в столиці тривала повітряна тривога з ночі, як це бувало у вересні, коли немає змоги елементарно доїхати до роботи, то це проблема. Але здебільшого це винятки.
Кухарі дошкільних закладів дійсно подекуди творять для наших дітей дива, і тому батьки це цінують і вдячні.
«Ловлять світло і готують, коли можуть. Усе винаходять на ходу. Але це ж були ситуації, коли світло взагалі буває або є графік. А якщо електрика буде лише по сім годин на добу? Я не розумію, чому районне управління освіти не придумує більш системні алгоритми або не вимагає включення дитсадків у критичну інфраструктуру», — каже киянка Анна, яка має великий досвід спілкування з районною владою під час реалізації проєктів громадського бюджету у сфері освіти.
Поки що можна констатувати: усі школи міста й більшість садочків мають генератори, але виключно як джерело безперебійного живлення для пунктів незламності або укриттів. По суті, це аварійний засіб, він дає можливість підзаряджати акумулятори й гаджети, підтримувати освітлення в одному приміщенні чи підвалі. Про живлення кухні, насосів або індивідуального теплового пункту від такого генератора мова не йде. Як і про чіткий алгоритм роботи цих систем у разі тривалих відключень.
При цьому більшість дошкільних закладів і шкіл Києва вже давно обладнані сучасними тепловими пунктами (ще у 2019 році це було 500 шкіл і садків). ІТП дозволяють регулювати подачу теплоносія за погодою та економити на опаленні, проте наявність такої автоматики означає, що між теплоносієм загальноміської мережі й закладу стоїть пристрій з насосами, які працюють на електриці. І відповідно, система опалення таких закладів теж вразлива перед відключеннями електроенергії. Узимку 2023 року цю проблему вирішували ситуативно: у школах були тривалі канікули, у дитсадках або діти «трошки мерзли» і вдягалися тепліше, або батьки їх не приводили під час блекаутів.
Тим часом у Києві вже є приклади, коли батьки самостійно ініціювали купівлю потужного генератора для потреб садочка — просто зібрали кошти. Сума внеску обчислюється тисячами гривень, а майно не можна поставити на баланс закладу офіційно, тому батьки й адміністрація не хочуть афішувати свій досвід.
Або інший варіант, як батьки — знову ж таки самостійно — шукають благодійні фонди, аби поставити повноцінний генератор у дитячий дошкільний заклад. Але здебільшого батьки, як і чиновники, поки що воліють не думати про найгірші сценарії та, здається, сподіваються, що якось між крапельками вдасться проскочити і ці виклики.