Все публикацииПолитика

Чистка судів. Перший крок

Депутатам парламенту вдалося пригальмувати намір президента збільшити свій вплив на судову гілку влади. Народні обранці досягли консенсусу з Банковою і тепер напрацьовуватимуть спільний законопроект для проведення судової реформи.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист

У перший день роботи Верховної Ради у 2015 році депутати одразу приступили до розгляду одного з найважливіших питань цього року – законопроектів, що стосувалися реформування судової системи.

Фото: Макс Требухов

Напередодні винесення їх на розгляд парламенту не обійшлось без скандалу.

Два з п'яти

До Верховної Ради було подано і внесено в порядок денний загалом п'ять законопроектів, які стосуються судової реформи. Палка дискусія в депутатському та експертному середовищі виникла щодо двох. Перший з них – законопроект групи депутатів, серед яких троє депутатів від "Самопомочі" Оксана Сироїд, Олена Сотник та Андрій Журжій, Леонід Ємець від "Народного фронту" і Іван Крулько – від "Батьківщини".

Інший – так званий президентський законопроект, для розробки якого при адміністрації Порошенка навіть сформували профільну раду.

"28 грудня, в останній сесійний день минулого року Рада включила в порядок денний законопроект президента "Про забезпечення права на справедливий суд", номер 1656. І цей законопроект пройшов схвалення профільного комітету Руслана Князевича – постійного представника президента у парламенті. Для цього екстрено зібрали засідання комітету, анонсувавши його за дві години до початку. За словами депутатів-членів комітету, сам проект закону на 300 сторінок їм роздали за годину-півтори до початку засідання комітету, на якому проголосували за його підтримку", – написав 11 січня в Facebook депутат, член фракції БПП Сергій Лещенко.

Натомість законопроект Сироїд і групи депутатів не винесли на розгляд комітету, а за день до голосування він зовсім зник з порядку денного.

Фото: Facebook Сергій Лещенко

Чи то акція протесту проти проекту команди президента допомогла, чи якісь "вищі сили", та в день засідання депутати знову знайшли його в переліку законопроектів, винесених на розгляд.

Фото: Центр політико-правових реформ

"Наш законопроект був зареєстрований в парламенті 17 грудня. 26 грудня, хоч пройшли вже терміни подачі законопроектів з цього питання, президентські юристи подали в Раду свій проект закону, – розповів напередодні засідання парламенту Леонід Ємець. – Ці два законопроекти повинні були існувати як альтернативні і розглядатися рівноцінно, але, на жаль, представники Порошенка не зареєстрували його як альтернативний”.

За його словами, передноворічне засідання Комітету з питань правової політики та правосуддя супроводжувалось емоційною дискусією між його членами і представником АП, який відстоював президентський проект, – Олексієм Філатовим.

"До робочої групи при президенті не входив жоден депутат. У нас же є свої думки щодо судової реформи, тим паче, що ми пропрацювали свій законопроект... Така спільна робота, вочевидь допомогла б уникнути ситуації, що склалась..." – додав Ємець.

Хоча депутат зауважив, що частина положень президентського законопроекту має право на існування.

"Зокрема, стосовно посилення дисциплінарної відповідальності суддів... Однак, неприйнятним для нас є, наприклад, положення, котре дозволяє суддям, що не пройшли переатестацію, працювати в судах нижчих інстанцій. Крім того, згідно із законопроектом команди Порошенка, залишаються господарські суди, які, на нашу думку, є розплідниками корупції", – упевнений представник "Народного фронту".

"У всіх зареєстрованих законопроектах є позиції, які варто врахувати. Проблема в тому, що оскільки вони не є альтернативними, а зареєтровані окремо, ми не можемо прийняти один, а в другий внести пропозиції до другого читання. І це означає, що ряд позицій буде втрачено", – зазначив депутат.

Леонід Ємець
Фото: nfront.org.ua
Леонід Ємець

Спадок Януковича

Разом з тим, частина депутатів та експертів не такі поблажливі, як Леонід Ємець. Вони б'ють на сполох: законопроект президента суттєво підвищує вплив президента на суддів та має корупційні ризики.

"Найбільша загроза цього законопроекту – збереження контролю президента за судовою системою, що спостерігалось за попередньої влади. Якщо згадаєте події річної давності, суди орієнтувалися на позицію президента. І така ситуація залишиться. Я так розумію, що принципова позиція Адміністрації президента не змінювати нічого, що стосується повноважень глави держави... Якщо придивитись детальніше, то його повноваження навіть збільшуються законопроектом АП", – зауважив експерт із судівництва Центру політико-правових реформ, експерт громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Роман Куйбіда, який брав участь у розробці двох законопроектів, навколо яких розгорілась дискусія.

"Я йшов в Раду при президентові, маючи надію, що вийдемо на один спільний проект. На жаль, більшість пропозицій, які стосувалися обмеження політичних впливів на судову систему так і не потрапили в законопроект. Тим паче, що позбавлення повноважень впливу на суддів політичними органами передбачено коаліційною угодою", – нагадує експерт.

Інший член Ради з питань судової реформи при президенті, екс-суддя Конституційного суду Микола Козюбра вважає, що попри те, що обидва законопроекти фахово розроблені, вони не становлять цілісної судової реформи.

"Вивести судову систему з-під впливу політиків необхідно, але без зміни до Конституції це зробити неможливо. Проте якщо буде досягнуто певний компроміс і два законопроекти будуть доопрацьовані, то, думаю, це був би перший крок зроблений до реформи", – зауважив він.

Попри це у причетності президента до номінального призначення суддів Козюбра не бачить нічого поганого.

"Призначення президентом судді на посаду перший раз – дуже поширена практика в Європі. Але це виключно церемоніальна функція. В цьому є певний сенс, він – глава держави, а суд виступає від імені держави. Але вирішальне значення має так звана Вища рада магістратури або Вища рада юстицій в Україні. Саме ця рада подає президенту пропозиції щодо призначення того чи іншого суддю. Звісно, потрібно реформувати і ВРЮ, але знову ж таки лише після внесення змін до Конституції", – додав екс-суддя КС.

П'ять копійок від Портнова

Конфлікт довкола президентського законопроекту підігрів і автор судової реформи від екс-президента Януковича Андрій Портнов, який після Революції Гідності утік до Москви.

"Президентська судова реформа проходить успішно. 11 з 11 розділів, 20 з 21 глави і 145 з 161 статей запропонованої Президентом України судової реформи, м'яко кажучи, запозичене, а взагалі повністю переписано у минулого диктаторського режиму, – написав він у Facebook. – 3 червня 2010 року я мав честь доповідати в українському парламенті проект закону України "Про судоустрій і статус суддів", який надалі став частиною національного законодавства... Запропонований Президентом України Закон "Про забезпечення права на справедливий суд" майже повністю повторює закон, який я доповідав".

Фото: Макс Левин

З ним згоден і Роман Куйбіда: "Президентський законопроект дублює чинний закон. Він виглядаєж ніби як в новій редакції, але якщо придивитися, то там десь 10% різниці".

Ні вашим, ні нашим

Консенсус між прихильниками обох законопроектів таки знайшли, проголосувавши за два основних законопроекти. Як наслідок – 288 і 246 голосів депутатів "за" президентський і депутатський законопроекти відповідно.

У свою чергу, спікер парламенту Володимир Гройсман доручив створити робочу групу для напрацювання спільного проекту.

"Перший крок зроблений, – прокоментував таке рішення Леонід Ємець. – Робоча група буде створена на базі профільного комітету. Думаю, це питання одного-двох тижнів. Звісно, хотілося б, щоб надалі судова реформа відбувалась більш злагоджено і впорядковано".

"Мені здається, що на цьому етапі всі зрозуміли, що набагато простіше домовлятися на старті і мати компромісне рішення, – заявила віце-спікер парламенту та одна зі співавторів депутатського законопроекту Оксана Сироїд. – Така ситуація пов'язана з тим, що залишились ще певні звички (політиків – LB.ua) з попередніх скликань, коли було намагання "дотиснути"... Не звикли, що є коаліція, угода і що просто можна домовитися. Думаю, ми просто це переростемо".

Експерти позитивно оцінюють ухвалення двох законопроектів за основу. "Випадки ухвалення двох концептуально рівних законопроектів у парламенті траплялися і раніше. Наприклад, у 2001 році були ухвалені законопроекти Василя Сіренка і Віктора Шишкіна, котрі, до речі, також стосувались судової реформи... Це оптимальне рішення для пошуку компромісу. Правда технічно, звісно, працювати над двома обширними документами буде важко", – зазначив Куйбіда.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист