Все публикацииПолитика

Земля для учасників АТО: "сире" питання

Бої на сході ще в розпалі, а в регіонах вже взялися роздавати землю учасникам АТО або їхнім сім'ям. За даними Державного агентства земельних ресурсів, уже ухвалені рішення щодо відведення земельних ділянок загальною площею 2467 га.

Схожу практику запровадила і Київська міськрада 13 листопада, виділивши майже 11 гектарів землі в селищі Биківня Деснянського району столиці для учасників АТО.

Питання, як то кажуть, благородне, втім, через недосконале законодавство і поспіх чиновники і депутати вигадали складні схеми передачі землі і, можливо, заклали в ці рішення приховані лазівки для маніпуляцій.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист

Керівники Києва разом з журналістами і учасниками АТО оглянули землю в Биківні
Фото: kiev.klichko.org
Керівники Києва разом з журналістами і учасниками АТО оглянули землю в Биківні

Земельна бюрократія

Заявки від учасників АТО чи їхніх сімей про надання землі почали надходити до Держземагенства з червня цього року. До початку листопада звернулося 9387 осіб. У власність вже передано 400 ділянок загальною площею 231,89 гектара.

Аби упорядкувати цю процедуру, місцеві органи влади визначили перелік земельних ділянок для виділення їх учасникам АТО.

"Бійці АТО приходять до управлінь Держземагенства в областях і пишуть заяви про виділення їм землі, згідно зі ст. 118 Земельного кодексу ("Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами" - ред.), за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки, надав у відповідний територіальний орган Держземагентства заяву та документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідку, наказ тощо)", - пояснили у Держземагенстві.

Здебільшого чиновники земагенств беруть на себе оформлення цих документів.

"Наша служба у спрощеному, так би мовити, форматі оформляє для учасників АТО папери на земельні ділянки, - каже начальник Головного управління Держземагентства у Тернопільській області Віктор Мартинюк. - Щоб претендувати на земельні ділянки, учасники АТО або їх сім’ї мають написати відповідну заяву, подати ксерокопію паспорта, ідентифікаційного кода та копію довідки або наказу, що та чи інша людина була у відрядженні або перебувала в зоні АТО. Решта документів формують працівники Держземагентства та його територіальних підрозділів в області. Причому робиться це безкоштовно. Вартість же проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки учаснику АТО у власність вартуватиме не більше, ніж 553 грн.".

Загальна процедура отримання землі, згідно із законодавством, виглядає наступним чином: після позитивного рішення щодо виділення землі в Держземагентстві громадянин України замовляє виготовлення проекту землеустрою; відбувається процес погодження і реєстрації в земельному кадастрі; потім подають документи тим органам влади, котрі є розпорядниками землі. Зокрема, землі комунальної власності, які переважно розташовані в межах населених пунктів, належать до компетенції сільських, селищних, міських рад, а землі державної власності, які, як правило, розташовані за межами населених пунктів, - Головного управління Держземагентства в області (ділянки для ведення садівництва чи особистого селянського господарства) або районної держадміністрації (ділянки іншого призначення).

Максимальний термін розробки проекту документації на землю, згідно із законодавством, становить півроку.

Шлях Київради

Спосіб забезпечити землею киян-учасників АТО кілька місяців шукала Київрада. Спочатку йшлося про виділення трьох земельних ділянок по 50 га кожна. Пропонувалось, що київська влада облаштує ці території, а потім передасть землю кооперативам, сформованим з учасників АТО.

Фото: kiev.klichko.org

Згодом мер Віталій Кличко заявив, що знайшли лише одну придатну для таких цілей земельну ділянку розміром 50 га неподалік масиву Троєщина в столиці.

"Коли група депутатів з міським головою виїхали на цю ділянку, виявилось, що це — зона підтоплення, а отже вона не придатна для проживання", - пізніше повідомив голова тимчасової контрольної комісії Київради з питань забезпечення киян, які беруть участь в антитерористичній операції, Олександр Харченко.

Пауза в більше місяця в роботі київських депутатів у зв'язку з парламентськими виборами дала можливість їм підшукати нову земельну ділянку і схему передачі її воїнам-киянам.

"Ми знайшли для учасників АТО три ділянки площею майже 11 гектарів в селі Биківня Деснянського району Києва. Частково в цей район свого часу були відселені мешканці Русанівських садів при будівництві там мостового переходу. Він більш придатний для облаштування, ніж попередні, котрі ми розглядали", - повідомив голова земельної комісії Київради Володимир Прокопів.

13 листопада депутати одноголосно передали ці землі комунальному підприємству "Спецжитлофонд", хоча це й викликало серйозну дискусію.

"Відведення землі — процедура непроста і тягне за собою певні затрати, а тому було прийняте рішення передати землю комунальному підприємству з цільовим призначенням для учасників АТО. Таким чином, підприємство за свої кошти розробить проекти землеустрою, займатиметься вирішенням питання з зеленими насадженнями на цій території тощо. Готову ділянку з даними із земельного кадастру, за нашою логікою, потрібно буде передати кооперативу з учасників АТО", - пояснив Прокопів.

"Саме рішення я підтримую, - заявила в коментарі LB.ua депутат від фракції “Батьківщина” та член земельної комісії Київради Тетяна Меліхова. - За часів Черновецького ця земля в Биківні, де за Радянського Союзу були передавальні пристрої радіоцентру, "роздерибанювались" на підставних фізичних осіб... Втім, виникає питання, чому ділянки відводяться комунальному підприємству? Навіть якщо воно розробить проектну документацію за ці землі, бійцям АТО доведеться пройти той самий бюрократичний шлях, оскільки на кожен шмат земельної ділянки потрібно оформити такий же проект документації. Процедура виділення землі через підприємство ще довша, ніж передача її учасникам АТО напряму".

Фото: kiev.klichko.org

"Інколи політична доцільність випереджає реальне вирішення питання. Виходить, що треба прийняти хоч якесь рішення, але якнайшвидше. Вочевидь, потрібно дуже пильно слідкувати, щоб під маркою КП ми не віддали частину землі "на ліво", - додала вона.

До критики процедури надання земельних ділянок приєднався і колега Меліхової по фракції Ігор Луценко.

"У рішенні Київради йдеться: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок КП "Спецжитлофонд" в с. Биківня... для житлового будівництва (малоповерхового до 4-х наземних поверхів) учасникам АТО... та для соціально-побутового будівництва. Останнє словосполучення може стати джерелом корупційних схем", - зазначив він.

У свою чергу, голова земельної комісії пояснював необхідність цієї фрази так: "Не виключено, що для нормального функціонування людей, які отримають там земельні ділянки, буде доцільно збудувати дитячий садочок чи школу. Забравши ці слова ми виключимо можливості такого будівництва".

"Якби ця приставка завжди стосувалась садочків... - продовжив дискусію Луценко. - Рішення "сире", хоча ніхто з депутатів не зміг би проголосувати проти. Ми — задавлені популізмом, бо, типу, затягнули це питання, а тепер, мовляв, давайте хоч щось проголосуємо".

Ні точної кількості учасників АТО, які на даний момент претендують на землю в Биківні, ні за якими критеріями розподілятимуть земельні ділянки політики не називають.

"Місто надає земельні ділянки, а що з ними робити, вирішать люди, яким там жити. Цільове призначення ділянок дозволяє будувати там житло до 4 поверхів. Чи це будуть приватні будинки чи кількаповерхові, думаю, має вирішити спеціально створена для цього комісія. До її складу, вочевидь, повинні і увійти працівники МВС, СБУ, Міноборони і самі бійці АТО, аби не було жодних спекуляцій", - вважає Володимир Прокопів.

Як додає Олександр Харченко, створення відповідної комісії необхідне ще й тому, що кількість киян, котрі брали чи беруть участь в бойових діях на Сході України, зростає. Наразі ця цифра становить від 4,5 до 8 тисяч.

"Коли ще влітку до нас звернулися бійці батальйону "Київ-12", то учасників АТО з Києва налічувалось близько 600. Зараз їх на порядок більше. При цьому статус учасника бойових дій може отримати і працівник військомату, який на один день виїхав в зону АТО. Саме тому ми прпоонуємо створити відповідну комісію, котра розглядатиме кожен випадок окремо, а також визначить порядок виділення землі. Вочевидь, спочатку її отримуватимуть сім'ї загиблих, потім поранені, а далі - всі решта", - зазначив Харченко.

Комунальна "прокладка"

У вересні минулого року громадська організація "Кияни об'єднуємось" пікетувала КП "Спецжитлофонд" на знак протесту проти сумнівних будівельних оборудок даного підприємства. За даними організації, підприємству в обхід обов’язкових конкурсів і земельних аукціонів відводяться ласі ділянки київської землі. Надалі ці ділянки забудовуються комерційним житлом.

Фігурувало підприємство і в кількох скандальних забудовах. Як зазначають активісти, саме КП "Спецжитлофонд" було замовником скандального будівництва по провулку Моторному 3а, 4, 6, 8, де черговикам запропонували купувати квартири на пільгових умовах по програмі 70/30, а коли квартири збудували, вимагало фактично повної 100% оплати.

Читайте: Сказка о доступном жилье

Крім цього, КП "захопило" і обнесло будівельним парканом сквер по вулиці професора Підвисоцького, 4в, що знаходиться на місці історичного Звіринецького урочища. Київрада виділила цю ділянку в Печерському районі під обіцянки "Спецжитлофонду" побудувати доступне житло для медиків. Однак, насправді, квартири, за словами активістів, продавалися за ринковою ціною.

Будывництво на Підвисоцького, 4в
Фото: forum.domik.ua
Будывництво на Підвисоцького, 4в

Як повідомляє Союз інвесторів України, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру судових рішень, є рішення про стягнення з компанії майже трьох мільйонів гривень.

"Згідно із законодавством, землі під забудову треба відводити виключно через аукціони. З цього правила є виключення: держава може відводити їх комунальним підприємствам без орендної плати, без конкурсу, на постійне користування. От і існує така “прокладка” як КП “Спецжитлофонд”. Це підприємство насправді нічого не будує, просто на нього відводяться земельні ділянки, потім заходить справжній забудовник, який за договором інвестування будується на цій земельній ділянці. Тобто реально забудовник отримує землю безкоштовно”, - заявив голова ГО "Кияни об'єднуємось" Олександр Дядюк.

На його думку, схема з передачею землі для бійців АТО — чергова афера.

"В мене є велика підозра, що під цим питанням просто відведуть своїм фірмам “на халяву" землі без оренди, і добре буде, якщо щось перепаде учасникам АТО... - додав Дядюк. - "Спецжитлофонд" - це організація, яка може будувати житло лише за бюджетні кошти. А щодо учасників АТО вони не передбачені. Земельні ділянки треба передавати бійцям напряму для приватного будівництва. Якщо йдеться про багатоквартирні будинки, то учасники АТО повинні створити ЖБК (житлово-будівлеьний кооператив — ред.) і Київрада може передати йому ці ділянки".

Дядюка також обурює те, що депутати виділяють землю, навіть не знаючи, скільки учасників АТО потребують покращення житлових умов.

"Можливо, потрібно не 10 гектарів землі виділити, а три... Наприклад, якщо покращення житлових умов потребує 200 осіб, то можна збудувати один висотний будинок. Для чого тоді аж 10 гектарів?!" - зауважує він.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист