У минулому своєму блозі я вже писав про те, що мною було подано 4 позовні заяви до Вищого адміністративного суду України про визнання незаконними Указів Президента України про призначення голів Миколаївської, Київської, Харківської та Житомирської держадміністрацій.
З цих 4 позовних заяв лише у випадку з оскарженням призначення головою Київської ОДА О. Горгана Вищим адміністративним судом України було законно відкрите судове провадження та призначена дата засідання на 5 грудня, тому що порядок оскарження актів Президента за ст. 171-1 КАС України при дотриманні строків, та належного оформлення заяви не передбачає можливість відмови у відкритті провадження у справі.
Проте у трьох інших випадках – суддями Вищого адміністративного суду України І. Борисенко, А. Єрьоміна та Л. Мороза було незаконно відмовлено у відкритті провадження у справі через, а тут саме цікаве: вимоги ч. 2 ст. 171 КАС України щодо права оскаржити нормативно-правовий акт. Проте якщо ми подивимося ст. 171 КАС – то ми побачимо що назва статті: Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень. Тобто ця стаття взагалі немає жодного відношення до порядку оскарження актів індивідуальної дії Президента, які регулюються геть іншою статтею Кодексу.
Вивчаючи причини ухвалення таких рішень я знайшов постанови Верховного суду України у справах №21-273а14 та №21-617а14. Ці справи стосувалися оскарження Указу Президента Турчинова щодо питання звільнення з посади голови КМДА Бондаренка та оскарження Указу Президента Порошенка «Про ліквідацію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг». У зазначених постановах Верховний суд України з незрозумілих причин прийшов до висновку про те, що до цих справах можуть застосовуватися вимоги Кодексу, які регулюють розгляд інших категорій справ - щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а отже і оскаржити такі укази можуть лише ті особи, яких вони безпосередньо стосуються(особи яких звільняють або призначають).
Враховуючи те, що ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права – прийняття завідомо незаконних рішень Верховного Суду України через політичні мотиви керівництва держави призводить до створення небезпечних навіть не прецедентів, а судової практики, коли інші суди вимушені приймати аналогічні незаконні рішення, які потім із 100 відсотковою гарантією будуть скасовані у Європейському судді. Більш того, Європейський суд, як на прикладі справи з Олександром Волковим, має повноваження визнати окремі положення законодавства, як такі, що не відповідають Конвенції і в цьому випадку. Так чи інакше мною були подані заяви до Верховного суду про перегляд відповідних ухвал ВАСУ про відмову у відкритті проваджень.
І на останок, у єдиній справі, за якої ВАСУ було прийнято рішення про відкриття провадження – 07.11.2016 було зобов’язано відповідача – Президента України опублікувати оголошення про оскарження Указу. Станом на сьогодні на офіційному сайті Президента у відповідному розділі відсутня публікація оголошення. Прошу адміністрацію Президента звернути на це увагу. Запрошую всіх бажаючих 05.12.2016 о 14-00 до ВАСУ на засідання про оскарження призначення пана Горгана.
