Покажу це на прикладі: візьмемо умовний депозит на суму 10 000 грн. із процентною ставкою 24,0% річних. Річний відсотковий дохід від такого депозиту становитиме 2 400 грн. Поточна редакція статей 164.2.8 і 167.2 Податкового Кодексу (наберуть чинності з 01.01.2015) передбачає податок у 5% з усієї суми, тобто 120 грн. Запропонована законопроектом № 2401 редакція Податкового Кодексу (пропонується також прискорити введення податку - з 01.01.2014) передбачає податок в 25% від (24% - 12,5%) * 10 000 грн, тобто 287,5 грн. Ось як буде виглядати порівняльна табличка між поточною і запропонованою редакціями Податкового Кодексу:
Очевидно, що Національний Банк незадоволений ситуацією, коли його облікова ставка (7,5% на даний момент) абсолютно ніяк не впливає на український ринок капіталу. В розвинених країнах облікова ставка центральних банків країн є ефективним інструментом грошово-кредитного регулювання – вона майже автоматично впливає на вартість залучення та розміщення грошових ресурсів через плаваючи відсоткові ставки типу «LIBOR + маржа» або «EURIBOR + маржа» та подібні, валютний ринок (відносна вартість національної грошової одиниці до інших) теж реагує миттєво. В нашій же країні, здається, нікого не хвилює те, що облікова ставка НБУ така «низька» (7,5%), пропозиції банків по депозитах досягали 28%, а по кредитах бувають і набагато більше. Тому дуже логічним виглядає висновок, що законопроект №2401 - це такий адміністративно-командний метод змусити облікову ставку (ставку рефінансування) працювати.
Спитати в мене, чому я розглядаю законопроект про оподаткування відсоткових доходів у межах «другої хвилі валютних законів» – логічно, бо перший (2401) про валюту нічого не каже. Я поясню: це тому, що в розгляданні законопроектів № 2400 (про заборону валютних вкладів) і № 2401 (про податок на процентні доходи з депозитів) разом – є сенс. Окрім одночасної подачі цих законопроектів та багато в чому схожих пояснювальних записок, вони один без одного не спрацюють.
Законопроект № 2400 має 3 цілі: 1. Збільшення обсягу депозитів у гривні; 2. Зменшення рівня відсоткових ставок; 3. Стимулювання споживання населенням. Про те, що ці цілі скоріш за все досягнути не будуть, я вже писав у першій частині статті. Взагалі-то в економіці «зменшення рівня відсоткових ставок» та «стимулювання споживання населенням» - це протилежні цілі і одночасно здійснитись не можуть. Законопроект № 2401 має такі цілі: 1. Стимулювання споживання населенням; 2. Зменшення рівня відсоткових ставок; 3. Збільшення доходів Пенсійного Фонду. Самотужки цей законопроект теж не досягне цілей, тому що його база оподаткування не впливає на валютні депозити, процентні ставки за якими зазвичай не перевищують 10%. Крім цього є ймовірність, що самотужки цей законопроект (2401) підштовхне населення до заощадження своїх накопичень у валютних депозитах, які через низьку дохідність не будуть обкладатися податком. Для країни це недоцільно, тому обидва ці законопроекти були запропоновані «пакетом».
90% вкладов - очень маленькие. Они есть у миллионов пенсионеров, которые отдали свои последние сбережения в банки. Любое внедрение налогообложения депозитов уменьшит стабильность и предсказуемость для вкладчиков
— Владимир Лавренчук, глава правления "Райффайзен Банк Аваль"
Спільно у цих законопроектів є шанс «перерозподілити використання доходів фізичними особами на користь споживання товарів та послуг вітчизняних підприємств та посприяти здешевленню банківських кредитів, що стимулюватиме розвиток вітчизняної економіки». Тому що податок, який збільшується із зростанням процентної ставки і таким чином знижує привабливість депозиту, за умови відсутності інших привабливих напрямків заощадження (у долари з метою захистити гроші від девальвації), може підштовхнути населення до більших витрат. Але, по-перше, як сказав голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, «це, по суті, спроба повернути країну в радянсько-колгоспне минуле, коли неможливо було взагалі користуватися іноземною валютою». По-друге, це явна делібералізація економіки (що теж фактично повернення в СРСР). Навряд чи це сподобається МВФ, відносини з яким для України зараз дуже важливі. А по-третє, економічна доцільність як і раніше під сумнівом, бо якщо скасування валютних вкладів суттєво зменшить ресурсну базу банків, то процентні ставки можуть все ж таки вирости через дефіцит кредитних коштів та необхідність їх збільшити за рахунок залучень від населення.
Ви знаєте, особисто я не проти оподаткування відсоткових доходів з депозитів, бо це теж дохід. І оподатковувати його – світова практика. Звісно, що я розумію і підтримую аргумент про те, що українська держава далека від розвинених країн у питаннях соціального забезпечення та суспільної справедливості. Тому ставка оподаткування у 5% здавалася мені розумним компромісом.
Але я проти законопроекту №2400 (про заборону валютних вкладів), бо він порушує моє право вільно розпоряджатися заробленими грошима і зашкодить економіці через зменшення ресурсної бази банків. І я проти законопроекту №2401, бо він зашкодить українській економіці через доларизацію. А тому я ЗА підтримання бойкоту проти «Гаврилівських курчат», бо думати треба, перш ніж вносити такі законопроекти в Раду.
PS: 5 березня Національний Банк України оприлюднив інформацію про те, що не згоден з економічною аргументацією вищезазначених законодавчих ініціатив. Це теж дивує. Невже ніхто не проконсультувався з головним регулятором банківської системи до того, як вносити ці законопроекти на розгляд Верховної Ради?