ГоловнаБлогиБлог Романа Горбика
Спецтема
Выборы президента США

Дебати без поп-корну

Сполучені Штати підходять до першого з трьох запланованих раундів теледебатів між кандидатами в президенти доволі мляво.

На вихідних The New York Times опублікувала цікавий статистичний аналіз попередніх президентських кампаній, починаючи з 30-х років минулого століття. Його результати свідчать: вкрай рідко буває так, щоб поточний президент, який за 5-6 тижнів до виборів веде перед в опитуваннях, врешті-решт програв би перегони. Саме в такому комфортному становищі опинився цього разу Барак Обама.

Фото: EPA/UPG

Щоправда, його чотиривідсоткового відриву не вистачає, щоб остаточно поховати інтригу – тільки випередження на 5% і більше означає для глави держави майже безумовне переобрання. Таким чином, шанси розподіляються десь на рівні 82% проти 18% на користь чинного президента. З математичними викладками ліберальної газети згодні й букмекери, що приймають ставки на перемогу Обами з розрахунку шансів 4 до 1.

Сьогоднішні дебати стануть багато в чому вирішальними. Якщо Міту Ромні не вдасться стрибнути понад власну голову і переламати хід виборчої кампанії вже зараз, наступний раунд матиме радше символічне значення, а ім’я переможця стане майже відоме. Чи вдасться таке наддосягнення республіканцю, про комунікативні невдачі якого вже доводилося згадувати в цьому блозі?

Ромні вважають досвідченим полемістом, адже за дві президентські кампанії, що в них він брав участь, він виступав загалом у 35 дебатах (щоправда, на рівні праймериз, де сперечаються одразу декілька кандидатів). Обама успішно пройшов 19 попередніх дебатів і три етапи двобою із загартованим Джоном Маккейном 2008 року. Щоправда, і його коником публічну полеміку не назвеш.

Тоді як ораторські здібності є сильним боком президента, на загал він виглядає монологічним політиком. Сольні виступи даються йому незрівнянно краще, аніж дебати з опонентом, у яких він незрідка виглядає занудним і дещо зверхнім. Тим не менше, посередні виступи на дебатах не завадили йому виграти минулі вибори з величезним відривом.

Сьогоднішній раунд буде тим вирішальнішим, що йтиметься в ньому про економіку, стан якої найбільше хвилює виборця. Ключовим стане питання бюджетного дефіциту і державного боргу, який за президентства Обами щороку зростав на 1 трильйон доларів і врешті сягнув 73% ВВП – у той час, коли економісти називають 60-70% тим порогом, який здорова економіка не повинна переступати.

Фактично США живуть у борг, і після краху 2008 року – більше, ніж будь-коли. Ситуацію не варто драматизувати хоч би тому, що левова частка цих боргів – це внутрішні запозичення. Проте виборців це цікавить менше, ніж те, як обидва кандидати збираються збалансовувати бюджет і виводити економіку з кризового стану.

Проблема в тому, що обидва претенденти пропонують погані програми. Американські експерти прямо називають обіцянки Романі «політично нездійсненними», а пропозиції Обами – напівзаходами, занадто скромними, щоб поліпшити ситуацію радикальним чином.

Республіканець пропонує менше витрачати – і для цього гранично урізати державні видатки там, де вони мають соціальний характер. Скорочення міжнародної допомоги, фактична ліквідація Національного фонду підтримки мистецтв, зведення на пси фінансування освітніх кредитів для молоді та інших соціальних програм – ось основа його політики.

На данный момент, у меня есть опасения, что Обама вернется, и мы увидим еще четыре года без роста

Водночас Ромні планує залишити витрати на армію на рівні часів Буша і скоротити податки, щоб стимулювати приватний бізнес, який повинен розкрутити маховик економіки і нагодувати тих, кому не дістанеться з урізаного державного пирога.  У систему медичного страхування Обами він збирається пустити приватні компанії й конкуренцію, розмиваючи таким чином ідею державного соцзабезпечення, зате зменшуючи і державні зобов’язання.

Такими заходами політик обіцяє стабілізувати бюджет за 10 років. Незалежні експерти твердять, що насправді рівень боргу за політики Ромні все одно зростатиме і сягне 83%. До того ж, заходи економії можуть підірвати саму основу американської економіки, науку та інновації.

Обама має цілком протилежний підхід: витрачати не набагато менше, але доцільніше, натомість – більше забирати. Президент запевняє, буцімто підвищить податки для найбагатших, знизивши їх для найбідніших і середнього класу і надавши їм, до того ж, розгалужену систему соціальної підтримки. А що такі заходи, звичайно, не дадуть як-небудь істотно зменшити дефіцит, Обама обіцяє відтяти величезний шматок від витрат на армію.

Щороку скорочуючи дефіцит за планом на трильйон доларів (щось протилежне до власних дій станом на сьогодні), президент-демократ має намір вийти на збалансований бюджет до 2020 року. Проте незалежні експерти і його план не сприймають серйозніше, аніж передвиборчу балаканину: всі ці заходи призведуть до зростання боргу, як і у випадку Ромні, тільки зупиниться він десь на рівні 77%.

За відсутності переконливого месиджу, кандидати апелюватимуть до емоційних аргументів. Обама, напевне, тиснутиме на болюче місце конкурента – його багатство. Справді, не дуже морально обстоювати антисоціальну по суті політику, заплативши тільки 14% податку, як це зробив Ромні (Обама заплатив за той же час близько 20%).

Обама недавно сказал что-то очень разумное и справедливое: Венесуэла не представляет угрозы интересам США. Приятный парень

Крім того, не допоможе республіканцю і нещодавня інформацію про складні схеми, якими він виводив кошти в оф-шори, накопичивши нечувані для кандидата в президенти США статки без будь-якої сплати податків узагалі.

В той самий час Ромні, хоч і атакуватиме марнотратну політику президента і покладатиме на нього відповідальність за фактичну стагнацію економіки, буде уникати різких заяв і рухів: йому важливіше постати перед виборцями в симпатичному, людяному образі, бо дотеперішні рейтинги його несприйняття в суспільстві несумісні з перемогою на виборах. Обама теж не атакуватиме надто агресивно, адже йому вигідно утримати статус-кво, спустивши дебати на гальмах.

Загалом, результат таких дебатів досить передбачуваний. Проте можливість несподіванки завжди залишається в найбільшому політичному шоу планети, а доля все ще перебуває в руках кандидатів. Отож, запасаймося поп-корном.

Роман Горбик Роман Горбик , Експерт-міжнародник
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram