Так, за даними Держстату, у лютому приріст показників промислового виробництва до минулого року склав 7,8% (або 4% без урахування додаткового високосного дня в цьому місяці), у березні - 4,8%. Двигуном росту виступила металургія - 19% до березня 2015 року.
Головна причина підйому – зміна глобальних трендів. Світова економіка влаштована таким чином, що динаміка економічного розвитку її флагманів – США і Китаю – суттєво позначається на міжнародних фінансових і товарних ринках. Тож за умов, коли темпи росту в Сполучених Штатах і КНР принаймні не відстають від прогнозованих, для глобальної економічної кон’юнктури це завжди важливий сигнал.
Першими на позитивну статистику з США і Китаю відреагували міжнародні ринки сировини. Зокрема, суттєво піднялася в ціні нафта, метали, руда, а також агропродукція. За винятком чорного золота, вказані товари є традиційними експортними статтями для економіки України, що не могло не відбитися на зростанні доходів від експорту.
За інформацією Нацбанку, яку декілька днів тому оприлюднила Валерія Гонтарєва, ціни на основні товари українського експорту продовжують зростати. Зокрема, з початку року сталь подорожчала на 46%, а залізна руда – на 17%. Водночас ціни на нафту на світових біржах продовжують триматися в районі 50 доларів за барель.
Відносне подорожчання нафти з початку року хоч і призвело до незначного зростання цін на українських АЗС, та водночас сприяло покращенню ситуації на ринку агропродукції. Зв’язок полягає в тому, що низькі ціни на нафтопродукти знижують витрати на логістику, завдяки чому знижується і кінцева вартість товарів аграрного походження для покупця. І навпаки, дорожча нафта означає вищі ціни на агропродукцію та іншу сировину. Крім того, через зростання цін на нафту підвищується рентабельність виробництва біопалива із зернових та олійних культур, а відтак зменшується їх пропозиція на ринку, що автоматично тягне вгору ціни на агрокультури. Нагадаю, що за підсумками минулого року Україна була третім у світі експортером зернових, тобто для нас вказані тенденції є вкрай актуальними.
Завдяки зростанню виробництва та збільшенню валютних надходжень від експорту вдалося стабілізувати та укріпити гривню. Додатковим чинником зміцнення нацвалюти стало закінчення опалювального сезону. Валюта, яка йшла на закупівлю газу, тепер залишається в Україні, що дало НБУ змогу знизити облікову ставку з 20% до 18%. Своєю чергою, зниження облікової ставки, тобто відсотка, під який НБУ кредитує всі інші банки країни, рефінансує їх і т.д., дає можливість здешевити кредити, які банки видають бізнесу, тож країна отримує додаткові стимули для підприємництва.
Поступове зростання нашої економіки – не тільки результат кон’юнктури на міжнародних ринках, але значною мірою також наслідок проведених реформ, серед яких - поліпшення умов для ведення бізнесу, дерегуляції та приватизації держпідприємств. Наприклад, тільки в агросекторі на ці сфери була зосереджена особлива увага. За останні півтора роки вдалося суттєво спростити ведення бізнесу, скасувати більше 50 обов’язкових ліцензій та сертифікатів, спростити процедуру реєстрації підприємств. Було розпочато і процес приватизації. Більше 80 підприємств, підпорядкованих Мінагрополітики, були підготовлені до приватизації. Наслідком проведених реформ, в тому числі в сфері АПК, стало зростання економіки. Це підтверджують і експерти зі світовим авторитетом при нинішньому уряді - Лєшек Бальцерович і Іван Міклош.
Загалом, сьогодні стан міжнародних сировинних ринків і досягнення попереднього уряду створюють сприятливий фон для ефективного впровадження реформ діючим Кабміном. Наша урядова команда працювала у значно гірших умовах, коли світові ціни на сировину були рекордно низькими, нацвалюта стрімко знецінювалася і треба було приймати важливі непопулярні рішення. Тому чинний уряд не має права на помилку, всі передумови для забезпечення економічного зростання сьогодні наявні.