Суть його роботи проста: як народний депутат України я взяв під свій особистий контроль процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію, звернувшись 26 грудня 2011 року в офіційний спосіб до двох основних сторін переговорного процесу – Європейського Союзу та Кабінету Міністрів України – з проханням надати вичерпну інформацію про хід підготовки документу до підписання.
Коли це звернення готувалося, я розумів, що використовую лише ті інструменти, якими володію. У Радикальної партії поки що немає офіційних важелів впливу на переговорний процес з Євросоюзом. Для цього є А.Клюєв, який визначений від української сторони основним переговірником. Проте у Радикальної партії є активна політична позиція, власні фахівці та народна підтримка, що, наприклад, дозволило нам наприкінці листопада 2011 року провести в Луганську круглий стіл на тему можливих плюсів і мінусів для українських товаровиробників і експортерів від створення зони вільної торгівлі з ЄС. Ця подія, а також результати проведеного дослідження викликали значний інтерес серед українських виробників, а також представників експертного середовища.
Однак такі проекти не можуть замінити важелі впливу, якими володіє Президент України та Кабінет Міністрів України.
Отже, поділюсь першими результатами діяльності моніторингового механізму.
Представництво Європейського Союзу поінформувало про те, що процес парафування та підписання Угоди про асоціацію є рухом у двосторонньому напрямку, тобто несе вигоди обом сторонам. При цьому особливо зазначається, що співпраця по лінії Україна – ЄС має базуватися на повазі до спільних європейських цінностей. Міститься також чіткий сингал про готовність європейської сторони завершити роботу над Угодою і підписати її у якомога стисліше терміни. Однак, між строк читається інший сигнал українській владі: усе залежить від того, наскільки в Україні будуть поважатися права її громадян, у тому числі представників опозиційних сил.
А от Кабінет Міністрів України відверто проігнорував правила надання відповіді на звернення народного депутата України. Мало того, що була грубо порушена процедура, про на що я маю намір звернути увагу чиновників Кабміну.
Відсутність відповіді пояснюється дуже просто: влада відчуває провину за те, що своїми діями відкинули велику європейську державу на роки назад. І, вочевидь, вона не хоче каятися за свої вчинки.
Але боротьба за європейське майбутнє України продовжується.