ГлавнаяБлогиЛінія конфлікту. Люди

Вагітні у зоні конфлікту

Більшість зареєстрованих переселенців - жінки та діти, які покинули свої домівки без належних ресурсів для виживання в умовах стресу та економічних труднощів.

Серед них також і вагітні, які приїхали, аби народити на контрольованій урядом території. Вони йдуть на цю ризиковану поїздку, бо у них вдома може бракувати обладнання в лікарнях, власне лікарів або ж пологові зруйновані.

Крім того, вони хочуть мати свідоцтво про народження дитини, яке б визнавали в Україні. Тому в пологових у зоні конфлікту та території, контрольованій урядом, стало більше пацієнток, а бюджети залишились на докризовому рівні. 

Автор тексту: Maks Levin/UNFPA

Олена(праворуч) та інші жінки в Центрі підтримки материнства у Краматорську
Фото: Maks Levin/UNFPA
Олена(праворуч) та інші жінки в Центрі підтримки материнства у Краматорську

З початку кризи Фонд народонаселення ООН розповсюджував спеціальні набори для породіль у зоні конфлікту, що були використані під час 7800 природніх пологів без ускладнень та 3200 складних, кесаревих розтинів чи викиднів. Окрім того 38 тис. одноразових комплектів для акушерсько-гінекологічного обстеження роздали безпосередньо жінкам. За підтримки Великобританії та США, Фонд народонаселення також розширив свою підтримку на допомогу постраждалимм від сексуального насильства. Спільно із IMC, ВООЗ та Червоним Хрестом Фонд також підтримує діяльність медичних мобільних бригад для допомоги жінкам.

Нижче історії жінок, які опинилися в складних життєвих обставинах, в незнайомому середовищі в найбільш вразливий період свого життя – під час вагітності і пологів.

Інна

Фото: Maks Levin/UNFPA

Краматорськ, НГО "Країна вільних людей". Центр для переселенців та жертв насильства.

Інна на 16 тижні вагітності, має дочку. Живе з чоловіком у центрі з вересня 2015 року після переїзду з Макіївки. Вони планують залишитися у Краматорську та народити другу дитину тут.

На непідконтрольних територіях ситуація з медичним забезпеченням критична. Інна зазначає, що через дорожнечу та проблеми з медикаментами багато хто мусить їхати народжувати в російський Ростов-на-Дону. Хоча до початку бойових дій у Макіївці був власний перинатальний центр.

- Моїй донці безкоштовно видали антибіотики в лікарні, оскільки ми переселенці, усе ж Червоний Хрест та подібні (міжнародні - Авт.) організації намагаються забезпечити нас медикаментами.

Чоловік Інни у пошуках роботи – став на облік в центр зайнятості, ходить на співбесіди. За фахом газозварник.

Альона

Фото: Maks Levin/UNFPA

Альона, яка через активні бойові дії виїхала з села Золотого, Луганської області в с.Скаргівка, за 100 км від лінії зіткнення, розповідає, що у своєму селі має лише фельдшера. На медичні огляди новонородженої дитини Альона мусить їхати до Кремінної, для цього потрібно винаймати авто (250 грн). Поки мене довезли до пологового на швидкій з Кремінної до Рубіжного, захворіла і на бронхіт, і на гайморит",- говорить жінка.

Фото: Макс Левін/UNFPA

Не зважаючи на це, дівчина зазначає, що ставлення лікарів до них навіть краще, ніж до місцевих мешканців, або, принаймні, таке ж. В Рубіжному пологи їй обійшлися у 300 грн (купівля кетгуту для операції). "Якщо ти не переселенка, то кесарів розтин обійдеться у 3,5 тис грн."

Альона познайомилася з майбутнім чоловіком з села Скаргівка вже в статусі переселенки. Сім’я проживає в будинку мами чоловіка. Перспективи заробітку не дуже втішні: на роботу влаштуватись з малою дитиною можна "хіба в магазині торгувати".

"Уся молодь сидить удома" - додає свекруха.

Аліна

Фото: Maks Levin/UNFPA

Табір переселенців у Святогірську. 27-річна вагітна Аліна з Ясинуватої на 7 місяці вагітності, чекає на дівчинку. З чоловіком живуть в маленькій кімнаті з липня 2014 року. 

Тричі на місяць Аліна мусить їздити до жіночої консультації до Слов’янська, 30 км від Святогірська, оскільки у Святогорську немає можливості обстежуватись. Там жінка і планує народжувати. Гінеколог Аліни - також переселенець із Донецька. Обслуговування у лікарні безкоштовне, однак перед пологами жінка планує придбати страховий поліс (вартість - понад 1 тисячу грн), який покриє витрати на пологи.

"В іншому разі, коли я народжуватиму, мої родичі будуть бігати по аптеках зі списком необхідного." - каже жінка. Пренатальні вітаміни жінка отримала безкоштовно у лікарні з гуманітарної допомоги.

Фінансові труднощі - одна з причин її невпевненості в майбутньому. Перед початком бойових дій жінка тільки-но закінчила навчання в університеті і збиралась шукати свою першу серйозну роботу. Нині вони з чоловіком живуть з його підробітків, але у зв’язку з наближенням пологів, сім’я збирається переїздити з гуртожитку до орендованої квартири, а це - значні фінансові витрати.

Аліна розповідає про життя в Ясинуватій:

Не знаю, як там можна жити: мала пенсія, високі ціни, люди виживають. Зарплата - 2-3 тис рублів, найдешевший сир - 400, люди не можуть собі дозволити м’ясо. Моя мати на тлі конфлікту захворіла на цукровий діабет. Я купую їй ліки тут та передаю, бо там це коштує неймовірно дорого.

"Намагаюсь не думати про майбутнє, бо починаю хвилюватися" - говорить жінка.

Олена

Фото: Maks Levin/UNFPA

Олені 31 рік, вона на 9 місяці вагітності в пологовому Краматорська. Обстріли домівки змусили її, чоловіка та трирічну доньку тікати з Макіївки (Донецька обл.). Після складних перших пологів другу дитину вона народжуватиме через кесарів розтин.

Фото: Maks Levin/UNFPA

Фото: Макс Левін/UNFPA

Олена зазначає, що у пошуках роботи для чоловіка готова і далі переїздити до Черкас чи Дніпропетровська.

Тетяна

Фото: Maks Levin/UNFPA

Краматорськ, НГО "Країна вільних людей". Центр для переселенців та жертв насильства.

Сім’я Тетяни і Романа, переїхали з Горлівки вісім місяців тому. У них вісім дітей. Найменший син, Бахтіяр, народився вже в Краматорську. Медичний набір для пологів надав центр “Країна вільних людей”, в якому живе сім’я. Частину медикаментів купували за власний рахунок. Голова сім’ї переїхав в Краматорськ лише три місяці тому, через крадіжку паспорта. Наразі в пошуках будь-якої роботи. За спеціальністю – будівельник.

Фото: Maks Levin/UNFPA

Фото: Maks Levin/UNFPA

Фото: Maks Levin/UNFPA

Професор Донецького Медичного Університета Володимир Астахов, що був змушений переїхати працювати в пологовий будинок м.Краматорськ, зазначає: 

- Ресурсів для медикаментозної допомоги у нас вистачає тільки для ургентних випадків. У всіх решта – жінки змушені оплачувати за власний рахунок.

Фото: Maks Levin/UNFPA

Згідно останніх статистичних даних, наданих Краматорським пологовим, що фактично виконує функцію пренатального центра, збільшилась загальна кількість пологів. Так, за 9 місяців 2014 года в медичному закладі прийняли 1255 пологів, за 9 місяців 2015-го – 1376. В порівнянні з минулим роком також збільшилася кількість паталогічних пологів, в 2014-му – 27% від загальної кількості, в 2015 – 31%.

Центр підтримки материнства у Краматорську. Аня, операційна медсестра, показує обладнання пологової зали
Фото: Maks Levin/UNFPA
Центр підтримки материнства у Краматорську. Аня, операційна медсестра, показує обладнання пологової зали

Фото: Maks Levin/UNFPA

Фото: Maks Levin/UNFPA

Вагітна Юля (ліворуч) у їдальні
Фото: Maks Levin/UNFPA
Вагітна Юля (ліворуч) у їдальні

Центр підтримки материнства у Краматорську. Віта Марченко, акушерка (зліва) та Марина (у центрі), 24 роки, яка щойно народила сина.
Фото: Maks Levin/UNFPA
Центр підтримки материнства у Краматорську. Віта Марченко, акушерка (зліва) та Марина (у центрі), 24 роки, яка щойно народила сина.

Аліса та її новонароджена Злата
Фото: Maks Levin/UNFPA
Аліса та її новонароджена Злата

Керівництво Краматорського полового будинку пов’язує таку ситуацію з економічною ситуацію та військовими діями в регіоні. В пологовий зтікаються жінки з труднощами і патологіями з усіх районів Донецької області, в тому числі переселенці. Раніше в таких випадках для породіль був доступний пренатальний центр в Донецьку. Тепер шлях до нього занадто небезпечний.