Російська армія намагається наступати від Бахмута у бік Часового Яру. У наступі беруть участь десантники 217 Парашутно-десантного полку, які вбивали цивільних українців у Гостомелі, Бучі та Ірпені. Але наші танкісти та артилеристи з 42 ОМБр їх штурми зупиняють.
У новому відео проєкту "Український свідок" - танкісти та артилеристи 42 ОМБр на бахмутському напрямку між Часовим Яром та тимчасово окупованим Хромовим.
"Росіяни атакують позиції піхоти за допомогою техніки та живої сили, - розповідають військовослужбовці. - Техніка легкоброньована, жива сила рухається трійками та четвірками. Вони користуються погодою (росіяни пішли на штурм, коли почалася хурделиця), але ж ми тут теж не перший день".
Хлопці розповіли, як вони опинились на фронті.
"Відразу на війну не пошлють, - каже військовослужбовець на ім'я Дмитро. - Спочатку треба пройти підготовку". Відразу після цих слів нашим бійцям по рації передають, що росіяни можуть почати обстріл. Знімальна група разом з бійцями слідують до укриття.
"Я їхав на ровері й мене зупинили хлопці з ТЦК, вручили повістку. - розповідає танкіст із позивним «Спекулянт». - Я цьому не зрадів, але якщо не плануєш все життя ховатися, то вибору немає". До великої війни чоловік вирощував зелень - кріп та петрушку. "Як закінчиться війна, то мене тут не буде, - каже чоловік. - Повернусь до того, чим займався - до спекуляцій". Його побратим із позивним «Палома» до 24 лютого був слюсарем на заправці. "Я працював на бетонному заводі у Києві, — каже чоловік. — Потім влаштувався на заправку, а звідти мене відразу забрали до війська".
Бійці розповідають, що після закінчення війни… ніколи не їстимуть тушкованку. "Домашню буду, а ту, що з магазину, точно не їстиму, - каже Палома. - "Мівіна" - це святе, але тушкованки я у лісі вже наївся".