Цього тижня закінчення дії ключового договору про контроль над озброєннями між США та Росією може спровокувати глобальну гонку ядерних озброєнь уперше з часів холодної війни, пише Politico.
Росія зробила перші кроки щодо поновлення угоди ще у вересні, але адміністрація Трампа офіційно не відповіла на ці пропозиції, за словами двох людей, знайомих із ходом переговорів. Договір СНО-III (New START), який спливає у четвер, був укладений у 2010 році й обмежував кількість розгорнутих ядерних ракет, бомбардувальників та боєголовок, які могли мати США та Росія.
Ймовірний розпад угоди відбувається в особливо напружений час. Росія та Китай нарощують свої стратегічні арсенали, а Кремль погрожував застосувати ядерну зброю в Україні. Міністерство оборони США провело низку внутрішніх нарад, готуючись до світу без New START, розповіли двоє людей і ще одна особа, знайома з цими обговореннями, — усі вони говорили на умовах анонімності.
«Ми дивимося на дуже невизначений шлях попереду, — сказав Даріл Кімболл, виконавчий директор Асоціації з контролю над озброєннями. — Якщо Трамп і Путін найближчим часом не дійдуть до якоїсь домовленості, цілком імовірно, що Росія та США почнуть розміщувати більше боєголовок на своїх ракетах».
Протягом останнього десятиліття Росія суттєво розширила свої ядерні сили середньої дальності — зокрема, балістичну ракету «Орешник», яку вона вже застосовувала у війні проти України. Китай тим часом більш ніж удвічі збільшив свій ядерний арсенал, тоді як США скоротили деякі свої ядерні платформи.
Президент Дональд Трамп заявляв, що хотів би укласти нову угоду, але наполягав, що до неї має долучитися Китай. Вереснева пропозиція Путіна передбачала продовження обмежень New START ще на рік, але без інспекцій озброєнь.
Путін також вимагав, щоб у будь-якій новій угоді брали участь Велика Британія та Франція. Обидві країни здатні запускати ядерні ракети з підводних човнів або застосовувати атомні бомби з літаків, але не мають наземних міжконтинентальних балістичних ракет.
«Зараз саме той момент, коли певні канали зв’язку та заходи прозорості були б особливо цінними», — сказала Гезер Вільямс, директорка Проєкту з ядерних питань у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень. Вона додала, що Росія призупинила такі механізми, а Китай послідовно відмовляється від участі в контролі над озброєннями.
Пентагон перенаправив запитання до Білого дому. У заяві адміністрації сказано, що Трамп «вирішить подальший курс у сфері ядерного контролю над озброєннями у свій час».
Деякі колишні чиновники розкритикували готовність адміністрації відмовитися від договору лише через те, що він не охоплює Китай.
Закінчення дії New START стане першим випадком майже за 40 років — із часів адміністрації Рейгана — коли між США та Росією не буде жодного договору про контроль над ядерними озброєннями.
У дні перед завершенням договору кілька демократів у Конгресі висловили тривогу. Вони внесли законопроєкт, який зробив би офіційною політикою США прагнення до переговорів щодо скорочення кількості та ролі ядерної зброї. Документ також заборонив би ядерні випробування — крок, яким Трамп погрожував, — але це майже напевно приречене в контрольованому республіканцями Конгресі.
«Якщо ми дозволимо New START припинити дію без заміни або продовження, ми увійдемо в новий жахливий світ, якого не бачили десятиліттями: світ без обмежень на ядерні арсенали двох найбільших ядерних держав», — заявив конгресмен Джон Ґарамеді (демократ від Каліфорнії), один зі співавторів законопроєкту.
Втім, експерти не очікують негайних змін у ядерному балансі. Раніше інспектори контролювали дотримання лімітів озброєнь обома сторонами. Але у 2023 році Кремль заборонив іноземним спостерігачам доступ до своїх арсеналів, що обмежило можливості перевірки виконання договору. До того ж первинна російська пропозиція відновити переговори не передбачала механізмів верифікації — інспекцій та обміну даними, — тож сторонам, імовірно, доведеться пройти довгий шлях, щоб відновити жорсткий контроль.
Тим часом американський ядерний арсенал швидко старіє — деяким системам понад 50 років. Росія ж уже розпочала модернізацію, розробляючи нові види озброєнь, такі як безпілотний підводний апарат «Посейдон» та гіперзвукові ракети, які не підпадали під обмеження New START.
Усе це означає, що Пентагону, ймовірно, доведеться поспіхом шукати нові способи протидії нарощуванню озброєнь Росією та Китаєм. Американські союзники також можуть діяти — хоча й не обов’язково разом із США.
Уперше за десятиліття Європа також може долучитися до гонки озброєнь і почати нарощувати власні ядерні можливості. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив минулого тижня, що союзники вже почали обговорювати створення спільної «ядерної парасольки» на континенті.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також повідомив, що розпочав дипломатичні переговори з Францією та Великою Британією — єдиними ядерними державами Європи — щодо розширення ядерних можливостей континенту.
Експерти очікують реакції й від лідера Китаю Сі Цзіньпіна.
«Це лише підштовхне китайців до ще швидшого нарощування їхнього вже тривожного стратегічного потенціалу», — підсумував Кімболл.