Одним із обмежувальних факторів для реалізації аграрного потенціалу є відсутність фінансових ресурсів, зокрема доступних кредитів. Обмежене банківське кредитування, а також нестача власних коштів в умовах війни стимулюють аграріїв шукати альтернативні механізми залучення фінансування.
Про це повідомляє заступник генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» з адвокації Марія Ревенко.
За її словами, альтернативним механізмом, що спростив доступ до фінансових та товарних ресурсів для виробників сільськогосподарської продукції, стали аграрні розписки. Тому запровадження нового фінансового інструменту для кредитування сільськогосподарського виробництва, такого як електронні аграрні розписки (законопроєкт № 9266), що базується на перевагах аграрних розписок, є вкрай необхідним.
«Новий механізм дозволив би використовувати переваги ринків капіталу, депозитарної системи України, забезпечив би залучення грошових коштів у сільське господарство з іноземних ринків через кореспондентські відносини з Центральним депозитарієм цінних паперів. Це сприятиме покращенню доступу виробників сільськогосподарської продукції до виробничих ресурсів та фінансування», — констатує експертка.
Говорячи про переваги електронних аграрних розписок для агропродовольчого сектору, Марія Ревенко вказує на можливість вибору сільськогосподарського виробника використовувати як аграрні розписки (паперові), так і новий інструмент — електронні аграрні розписки. При цьому розширюються можливі варіанти застави та коло суб’єктів, які мають право видавати електронні аграрні розписки, а також спрощується порядок видачі, обігу та припинення електронних аграрних розписок.
Водночас генеральний директор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса наголошує, що в українських сільгоспвиробників величезні проблеми з ліквідністю, адже на фінансовий стан більшості компаній напряму впливають зниження закупівельних цін на основні види продукції як зернових, так і олійних культур, суттєве підвищення собівартості, насамперед через підвищення ціни на мінеральні добрива та проблеми зі збутом.
«Аграрні розписки мають непогану традицію в Україні. Електронні аграрні розписки можуть стати одним із інструментів залучення українським аграрієм необхідних фінансових ресурсів або ж через трейдерів, або ж через основних постачальників засобів виробництва, таких як ЗЗР і насіння. Хотілося б, щоб цей законопроєкт був щонайшвидше прийнятий і втілений у життя, та скористатися інструментом вже для проведення весняно-польових робіт», — додає гендиректор ІМК.
Для довідки: за період війни (на кінець липня 2023 р.) було видано 1068 аграрних розписок на суму приблизно $248 млн, з яких 368 — товарні аграрні розписки на суму $86 млн та 700 — фінансові аграрні розписки на суму $162 млн.
Матеріал розміщено на правах реклами.