«Любовна класика» (упоряд. Ярина Цимбал)
Vivat
Третя подарункова антологія серії «Vivat Класика» (після «Різдвяної класики» та «Великодньої класики») присвячена репрезентації кохання в українській літературі.
Кураторка серії літературознавиця Ярина Цимбал зібрала 24 тексти 22 українських авторів (серед них чотири жінки), що хронологічно охоплюють понад століття розвитку української любовної прози — від першої половини ХІХ до початку ХХ століття. Видання повертає в культурний обіг напівзабуті імена й тексти, а також відкриває несподівані творчі грані добре знаних письменників. Книжку відкриває передмова літературознавця Богдана Тихолоза, яка окреслює концептуальні засади антології та пояснює, як різні автори осмислювали феномен кохання у своїх творах.
Автори антології: Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Володимир Винниченко, Микола Хвильовий, Валер’ян Підмогильний, Агатангел Кримський, Сидонія Гнідий, Михайло Могилянський, Микола Чернявський, Грицько Григоренко, Яків Мамонтов, Борис Антоненко-Давидович, Михайло Івченко, Віра Нечаївська, Володимир Ґадзінський, Дмитро Борзяк, Петро Ванченко-Івашенко, Василь Вражливий, Борис Тенета, Василь Чапля, Іван Дніпровський.
«Вроцлавіта». Анна Дьоміна
Видавництво Старого Лева
Українка Віта живе у Вроцлаві з чотирирічним сином і майже вісімдесятирічним дідусем. Вона працює в ІТ-компанії, балансуючи між дедлайнами, батьківськими обов'язками та побутом. Дідусь допомагає з онуком, поки вона на роботі.
Одного дня через проблеми із зором дідусь забирає із садочка не ту дитину. Так Віта знайомиться з Каролем — батьком того хлопчика, який до того ж виявляється її новим колегою. Харизматичний і відповідальний, Кароль чітко розділяє роботу й особисте життя. Обоє мають власні обов’язки, минуле й страхи, та спільно проведений час поступово народжує тепле почуття. Чи вистачить сміливості їм зробити наступний крок?
Роман поєднує легкий гумор з чуттєвістю. Айтішні жарти, мамські будні, дотепні діалоги і складніші теми: життя українців-емігрантів, які намагаються інтегруватися, але залишаються чужими; баланс між особистим щастям і відповідальністю; родинні зв'язки і туга за домом.
«Сливове дерево». Елінор Морінт
Фабула
Осінь 1938 року. Сімнадцятирічна німкеня Крістін Больц працює служницею в заможній єврейській родині Бауерманів у містечку Гессенталь. Син господарів Ісаак відкриває їй світ книжок і музики. Між ними зароджується довіра, що поступово переростає в кохання. Проте з ухваленням нових расових законів Крістін змушена залишити роботу, а будь-який зв’язок між нею та Ісааком стає небезпечним.
Попри заборони й атмосферу страху, Крістін не відмовляється від коханого. Їхні стосунки розгортаються на тлі арештів, депортацій і зникнень, що змінюють життя містечка. Війна поступово входить у кожен дім, перетворюючи повсякдення на боротьбу за їжу, тепло й елементарну безпеку.
Роман охоплює період від передвоєнних років до повоєнного часу й зосереджується на досвіді звичайних людей, змушених робити моральний вибір. Авторка порушує складні питання відповідальності, страху й співучасті, показуючи німецьке суспільство як неоднорідне — таке, в якому поряд з фанатизмом і байдужістю існували співчуття і спроби зберегти людяність.
«Усі персонажі вигадані. Або ні». Юлія Лаба
Лабораторія
Двадцятивосьмирічна Ліна живе в аб’юзивних стосунках з нареченим Деном. Її життя розписане наперед: робота, побут, ролі, які вона повинна виконувати. Звикла підлаштовуватися під чужі очікування, Ліна поступово втрачає відчуття власних бажань. Одного дня вона вирішує зникнути й вирушає в яхтову подорож, де знайомиться з капітаном Ромою.
Рома — стриманий і врівноважений, так Ліна вперше стикається з іншим типом близькості — без контролю й тиску. Нові знайомства, подорож і незвичні ситуації змушують її переосмислити довіру, свободу вибору та відповідальність за власне життя. Перед Ліною постає запитання: чи здатна вона чути себе, розпізнавати повагу й не повторити знайомі сценарії в нових стосунках.
Роман поєднує гумор, пікантні сцени й атмосферу морської пригоди. Живі діалоги й уважність до деталей передають мінливість емоцій і поступову внутрішню трансформацію героїні. Книжку часто порівнюють з романами Емілі Генрі через літню атмосферу, романтичну інтригу й фокус на особистісних змінах, однак історія Ліни міцно вкорінена в сучасний український контекст.
«Кумедна історія». Емілі Генрі
Artbooks
Переможець Goodreads Choice Award 2024 у номінаціях «Улюблений любовний роман читачів» і «Улюблена аудіокнига читачів».
Після того як наречений Дафни залишає її заради подруги дитинства, вона опиняється сам-на-сам з новим життям у чужому містечку на березі озера Мічиган. Робота бібліотекаркою, яка колись була її мрією, тепер ледве допомагає зводити кінці з кінцями. Єдиною людиною, здатною по-справжньому зрозуміти її становище, стає Майлз — колишній хлопець тієї самої подруги.
Дафна звикла тримати емоції під контролем і ретельно вибудовувати дистанцію з людьми — настільки, що колеги жартують, ніби вона працює у спецслужбах. Майлз, навпаки, відкритий, емоційний і трохи хаотичний. Щоб оговтатися після розривів і водночас дошкулити колишнім, вони починають публікувати двозначні фото зі спільних літніх вихідних. Але те, що починалося як домовленість і вигадка, поступово переростає у щось значно глибше.
«Пам'яті». Еліс Вінн
Книголав
Прешут-коледж, літо 1914 року. Європа стоїть на порозі катастрофи, тим часом німець Генрі Ґонт й англієць Сідні Еллвуд переживають останні тижні безтурботності. Вони таємно закохані, але жоден не наважується зізнатися — суспільство не пробачить такого кохання.
Щотижня шкільна газета друкує дедалі довші списки загиблих випускників. Імена друзів і однокласників з'являються одне за одним, і війна з далекої загрози поступово стає частиною їхньої реальності. Для Генрі рішення піти на фронт стає спробою втекти від почуттів, що роздирають зсередини, а також довести свою лояльність країні, попри його німецьке походження. Коли ж Сідні несподівано з’являється в окопах, усі спроби сховатися від себе розсипаються. Юнакам доводиться зустрітися з жахами війни й водночас із правдою про самих себе.
«Мадонна в хутряному манто». Сабахаттін Алі
Урбіно
Цей роман, що вийшов у Стамбулі 1943 року, критики зустріли стримано. Утім з часом книжка набула культового статусу, а 2025 року інтерес до неї спалахнув знову — значною мірою завдяки соціальним мережам.
В Анкарі оповідач випадково знайомиться зі скромним банківським перекладачем Раїфом-ефенді, який заледве дає собі раду. Він видається людиною без амбіцій і внутрішнього вогню. Навіть у родині до нього ставляться зневажливо, а він мовчки приймає таке ставлення. Та коли Раїф тяжко хворіє, він просить принести свій щоденник — і ці записи відкривають зовсім іншого чоловіка.
Наприкінці 1920-х років батько відправляє юного Раїфа до Берліна вивчати миловаріння. Сором’язливий провінціал опиняється в незнайомому світі кав’ярень, музеїв, гарячих політичних дискусій і димних кабаре. На виставці сучасного мистецтва його увагу приковує портрет жінки в хутряному манто. Магнетизм полотна змушує його повертатися до нього знову і знову, аж поки доля не зводить його із самою авторкою — Марією Пудер, жінкою незалежною, вільнодумною та позбавленою сентиментальності. Їхні стосунки вибудовуються на складному балансі духовної близькості та взаємного пізнання, кидаючи виклик соціальним очікуванням й усталеним уявленням про гендерні ролі.
Роман частково автобіографічний. Образ Марії Пудер має реальний прототип — молоду німкеню Марію, з якою автор познайомився в Берліні.
«В неділю рано зілля копала…». Ольга Кобилянська
НК Богдан
Повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала...» переосмислює народну баладу «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Письменниця трансформує відомий сюжет у психологічну драму про пристрасть, ревнощі та відповідальність за власний вибір.
Дія твору розгортається в карпатському селі, чий усталений ритм порушує ромський табір. Утворюється любовний трикутник між Грицем, ніжною Насткою — втіленням стабільності й передбачуваності — та чуттєвою Тетяною (Туркинею), що уособлює стихійну пристрасть без компромісів. Саме внутрішня нерішучість головного героя стає рушієм трагедії.
Повість насичена деталями гуцульського побуту, мотивами народної магії та обрядовістю.