«Євшан». Катерина Зарембо
Віхола
У своєму першому художньому романі бойова медикиня, дослідниця, письменниця й перекладачка Катерина Зарембо звертається до досвіду вимушеної еміграції в умовах повномасштабної війни. Текст фіксує стан, який ще зовсім недавно здавався немислимим, а сьогодні став частиною повсякдення для багатьох українців.
Після 24 лютого 2022 року літературознавиця і мати трьох дітей Марія Рута вирішує виїхати за кордон та приймає запрошення стати гостьовою лекторкою в одному з університетів Німеччини. Нове інтелектуальне середовище, зіткнення з німецькою бюрократією, фінансова нестабільність, самотність і постійна туга за домом формують її нову реальність. Марія балансує між роботою та материнством, намагається зберегти дедалі крихкіший зв’язок із чоловіком, який залишився в Україні, і водночас живе з гострим почуттям провини за власний вибір.
«Земля роду». Марія Турчанінофф
ВСЛ
У цьому романі фінська письменниця Марія Турчанінофф розмірковує над тим, що означає приналежність до певного місця і як крізь віки трансформуються стосунки людини з природою.
Усе починається у XVII столітті, коли колишній солдат отримує від корони наділ землі на півночі Фінляндії як винагороду за службу та засновує хутір Невабакка. Відвойована у дикої природи важкою працею, ця земля стає спадком, що передається з покоління в покоління. Перед читачем розгортається панорама чотирьох століть із життя хутора. Сувора реальність сільського життя, переплетена з давніми віруваннями, поступово змінюється під впливом сучасності.
Авторка майстерно поєднує різні форми оповіді: прозові розділи, поезію, щоденникові записи та листи, вибудовуючи багатоголосу сагу. Детальні описи флори й фауни, зміна пір року, гра сонячного світла в кронах дерев, розмаїття запахів і звуків формують живу, майже фізичну присутність простору, яка пронизує весь текст.
«Дорога…ми». Мар'яна Лелик
Woman Creative Publishing
У цій збірці письменниця й редакторка Мар'яна Лелик фіксує десять жіночих історій, народжених досвідом повномасштабної війни. Це розповіді про реальних українок, чиє життя було вибите зі звичних колій. Документальна основа тут переплітається з художнім баченням.
Героїні книжки опиняються в ролях, яких ніколи не обирали. Сорокарічна хореографиня Ольга, яка через дрібну статуру виглядає як дитина, щодня керує двотонним транспортним засобом і розвозить гуманітарну допомогу. Бізнес-леді Ліда, що все життя обіймала керівні посади, після захоплення її містечка рятує сусідів і стає волонтеркою. Шістнадцятирічна Іларія, переможниця міжнародних музичних конкурсів, по вісім годин на добу вправляється в грі на фортепіано, щоб забезпечувати родину в іншій країні. Кожна з цих жінок виявилася міцнішою за обставини.
Це книга про те, що саме щоденні вчинки звичайних людей творять справжній опір. Мар'яна Лелик пише про виснаження, біль і втрати, але передусім про силу, що змушує рухатися далі навіть тоді, коли ресурсів не залишилося. Об'єднує ці історії дорога як символ руху, переходу й пізнання, і любов — як те, що тримає, навіть коли все інше хитається.
«Кульбабове місто». Ілля Макаренко
Видавництво 21
Маленьке шахтарське містечко на Донеччині. Кирило щойно закінчив школу, не вступив до університету й працює на книжковій точці на базарі, чекаючи на наступний рік, щоб спробувати ще раз. Його будні плинні й передбачувані: репетиції вистав, танці, перше кохання, суперечки Та все змінюється коли розпочинається війна та окупація. Навесні 2014 року залишатися осторонь уже неможливо — кожен змушений зробити вибір і нести за нього відповідальність.
Ілля Макаренко написав напівавтобіографічний роман, що звучить як свідчення цілого покоління. Це оповідь, просякнута теплом спогадів, ностальгією за втраченим дитинством і любов’ю до свого дому. Це історія про звичайних людей, які раптом опиняються в точці неповернення — там, де доводиться відповідати на прості й водночас найскладніші запитання: хто ти є, що для тебе означає дім і за що ти готовий боротися.
«Книга гуски». Іюнь Лі
ВСЛ
Пенсільванія, 1966 рік. Двадцятисемирічна Аньєс, одружена й, здавалось би, щаслива разом із чоловіком Ерлом, отримує лист із трагічною звісткою: її подруга дитинства Фаб’єн померла під час пологів. Ця новина запускає потік спогадів про їхню тісну дружбу, що почалася у фермерському селі Сен-Ремі у Франції.
Повертаючись у початок 1950-х, ми бачимо тринадцятирічних Аньєс і Фаб’єн у бідному повоєнному середовищі. Вони — повні протилежності. Фаб’єн — харизматична, смілива, зухвала, природжена лідерка. Аньєс — тиха, поступлива, схильна йти слідом і доводити свою відданість слухняністю.
Щоб урятуватися від нудьги, Фаб’єн постійно вигадує ігри. Одного разу вона пропонує амбітну ідею — написати сенсаційну книгу разом. Фаб’єн створює моторошні, зловісні сюжети, а Аньєс, маючи хист до письма, записує їх. Коли постає питання публікації, Фаб’єн вирішує, що саме Аньєс має стати публічним обличчям проєкту — через її стриманість і кращу освіту.
Оповідання виходять друком і здобувають схвальні відгуки критиків. Аньєс швидко стає популярною письменницею, опиняється в центрі уваги преси й отримує нові можливості. Невдовзі вона вирушає до Вудсвея — престижної англійської школи для випускників під керівництвом грізної місіс Таунсенд. Фаб’єн залишається в Сен-Ремі, проте продовжує керувати життям подруги через листування.
Це історія про дитячу дружбу, відданість і маніпуляцію, про приховані механізми влади у близьких стосунках. Авторка тонко працює з метафорами й символами, вплітаючи у тканину роману роздуми про ціну творчості, природу автентичності та межі, які людина готова перейти заради здійснення мрії.
«Весільний народ». Елісон Еспач
Фабула
Бестселер New York Times, лауреат Goodreads Choice Award 2024 і одна з найкращих книжок року за версіями Time, The Guardian, Elle, Glamour та HuffPost. Американська письменниця Елісон Еспач створила роман, у якому гумор поєднаний з глибиною висловлювання.
Жінка в яскравій зеленій сукні на золотих підборах заходить до розкішного готелю в Ньюпорті, штат Род-Айленд. Фібі Стоун приїхала сюди без багажу, але з мрією, яку плекала роками — вона сподівалася поласувати устрицями та поплавати на заході сонця разом із чоловіком. Натомість вона тут сама, після болісного розлучення. У її сумочці — лише знеболювальні таблетки, виписані нещодавно померлому коту, і план піти з життя, провівши останні дні в розкоші.
Усі в холі приймають Фібі за гостю весілля багатої нареченої Ліли, яка контролює кожну деталь свого ідеального свята. Одна проживає свій біль, інша стоїть на порозі нового життя. Проте їхнє знайомство поступово переростає в довіру. Фібі зізнається, навіщо насправді приїхала. Ліла відкриває те, що не може сказати нікому. І ця несподівана дружба змінює траєкторії їхніх життів.
«Італієць». Енн Редкліфф
Стилет і Стилос
Англійська письменниця Енн Редкліфф є однією з ключових постатей готичної прози. «Італієць» був опублікований наприкінці 1796 року та став останнім твором авторки, виданим за її життя.
Дія розгортається в Італії XVIII століття. Молодий аристократ Вінченціо ді Вівальді закохується у бідну, але вродливу Еллену ді Розальбу. Проте їхній союз одразу наштовхується на опір: мати Вінченціо, горда маркіза, категорично відкидає можливість шлюбу через «неналежне» походження дівчини. Прагнучи зламати волю сина, маркіза звертається по допомогу до свого духівника — ченця Скедоні. Цей холодний, прагматичний фанатик стає головною загрозою для закоханих. Його інтриги запускають ланцюг подій, що ведуть героїв через підступи, викрадення та застінки інквізиції.
Проза Редкліфф, багата на живописні описи італійських пейзажів та готичної архітектури, створює неповторну атмосферу. Відчуття невизначеності й напруги пронизує кожну сторінку. А характерні для авторки мотиви приховування, маскування та таємниці сягають в цьому романі свого апогею.
«Еффі Бріст». Теодор Фонтане
Темпора
Провідний німецький письменник-реаліст Теодор Фонтане у 1895 році створив роман, який часто називають німецькою «Мадам Боварі». Тепер він доступний і українською. Це один із найпроникливіших творів про подружні стосунки і водночас історія жінки, яка наважується не вписуватися в нав’язані суспільством рамки.
Сімнадцятирічна Еффі Бріст грається в саду батьківського маєтку, сміється з подругами, насолоджується безтурботністю юності. Уже за годину вона дізнається, що виходить заміж за барона Герта фон Інштеттена — амбітного державного службовця, який удвічі старший за неї.
Під час медового місяця чоловік турботливий і лагідний, та щойно повертається до службових обов’язків, дедалі більше входить у роль суворого наставника. Еффі мріяла про блискуче аристократичне життя, сповнене розваг і світських подій. Натомість вона опиняється в задушливій атмосфері провінційного містечка, де її поступово охоплюють самотність, нудьга і тривожні, майже забобонні страхи.
Тоді в її житті з’являється майор Крампас — одружений чоловік із сумнівною репутацією. Він відомий ловелас, пристрасний, імпульсивний і життєрадісний. Їхній короткий роман стає для Еффі спробою вирватися з лещат застарілих норм. Та зрештою дівчина заради родини відмовляється від власних бажань. І роки потому, коли вона майже забула про цей зв’язок, минуле повертається і приносить фатальні наслідки.