ГлавнаяБлогиБлог Тетяни Дурнєвої

Виборчі права переселенців – бути чи не бути?

Цього тижня Комітет з питань правової політики та правосуддя може розглянути зміни до виборчого законодавства, які стосуються голосування на місцевих виборах 25 жовтня. Головне питання – надати право голосу переселенцям з тимчасово окупованих територій – Криму, Луганщини та Донеччини, чи надалі ігнорувати їхні конституційні права.

Станом на середину вересня, за даними Міністерства соціальної політики, в Україні взято на облік 1 483 119 внутрішньо переміщених осіб. Не всі з них досягли виборчого віку (близько 13% з них – діти), не всі планують брати участь у голосуванні. Але справа не в тім. Згідно існуючого нині Закону «Про місцеві вибори», ці люди не мають права голосувати. Бути обраними – мають, а голосувати – ні. Чи не є це правовим нонсенсом?

КВУ проти… КВУ?

Нещодавно Комітет виборців України оприлюднив заяву про те, що «законопроекти про голосування переселенців суперечать Конституції». Різка критика з боку цієї організації з’явилась лише через місяць після реєстрації кількох проектів законів, мета яких – виправити цю правову несправедливість. Заява КВУ – своєрідна відповідь на анонсовану перед тим акцію «Виборчі права переселенців – важливіші за політичні інтереси». Одним з організаторів заходу, до речі, була Донецька обласна організація «Комітет виборців України», яка виступила ініціатором законопроекту 2501а-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб» разом з Громадянською мережею «ОПОРА», Інститутом суспільно-економічних досліджень та «ВостокSOS». Справді, точка зору залежить від місця сидіння. Для організації, яка ледь виїхала з окупованої території з усіма своїми співробітниками цілком зрозуміло, що реалізація права голосу не лише забезпечує рівність, але й дає можливість відчути себе частиною нових громад, інтегруватися в приймаючі міста, сформувати відчуття приналежності та причетності.

Невдовзі під стінами Верховної Ради відбулася й сама акція. Люди, що пройшли на неї, намагались переконати керівників фракцій та голів комітетів внести до порядку денного законопроект, що дозволить внутрішньо переміщеним особам (ВПО) голосувати на місцевих виборах. Це болюче питання для 1,5 млн переселенців, які відчувають, що держава не хоче інтегрувати їх в нових громадах - або не знає, як (але громадськість знає!), або має інші плани на цих громадян (і це гірше).

Ні – байдужості!

Організатори акції наполягали, що чужих проблем не існує: сьогодні дискримінують одну категорію населення, а завтра – іншу, до якої може потрапити кожен. «Мене особисто не цікавить, якої раси, статі, політичних чи релігійних вподобань громадянин, але обмеження прав кожного з нас починається там, де ми стаємо байдужими до інших», - написала у себе на сторінці керівник виборчих програм Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська, одна з ініціаторів акції.

Міжнародні установи, дипломатичні представництва, правозахисні організації неодноразово наголошували на важливості надання права голосу ВПО. Зокрема, Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінській після зустрічі з керівництвом ЦВК сказав: «Украй важливо, аби діяльність ЦВК передбачала належні умови для цілковитого використання свого права на участь у голосуванні кожною внутрішньо переміщеною особою».

Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Михайло Чаплига нещодавно заявив, що без прийняття змін до законодавства, які зроблять можливою реалізацію активного виборчого права на місцевих виборах для переселенців, «неможливо говорити далі про якусь цілісну стратегію, цілісне розуміння державою, що робити з внутрішньо переміщеними особами, та реалізації їх права на інтеграцію в нові громади».

Занепокоєння щодо виборчих прав ВПО відобразилося, зокрема, у звіті ОБСЄ з оцінки потреб щодо організації моніторингової місії за виборами 25 жовтня та у звіті Української Гельсинської Спілки з прав людини за перше півріччя 2015 року.

На сайті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оприлюднено Відкрите звернення до народних депутатів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб на рівних з іншими підставах. Валерія Лутковська закликає «не зволікати з їх (законопроектів-авт.) опрацюванням та якнайшвидше поставити на голосування і прийняти той з них, який дістане найбільшої підтримки громадянського суспільства та найбільш зважено підійде до забезпечення широкого комплексу прав ВПО як учасників виборчого процесу, мінімізує ризики, пов’язані з маніпуляцією голосами виборців».

Три законопроекти

Наразі в Верховній Раді зареєстровано три законопроекти, які пропонують вирішити питання голосування внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах. Законопроект 2501а (В.Хомутиннік, В.Бондар) передбачає можливість голосування ВПО шляхом тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Альтернативні законопроекти 2501а-1 (С.Тарута, авторський колектив) та 2501а-2 (Ю.Льовочкіна) обидва пропонують забезпечити реалізацію права участі переселенців у місцевих виборах шляхом зміни виборчої адреси, однак у різний спосіб.

Експерти наполягають, що уваги вартий саме законопроект 2501а-1, оскільки він одночасно дозволяє реалізувати права внутрішньо переміщених осіб та уникнути виборчих маніпуляцій, пропонуючи використовувати заявний (а не автоматичний) принцип зміни виборчої адреси. Крім того, законопроект від громадськості вводить певні обмеження на повторну протягом року зміну виборчої адреси.

Можливість надання права голосувати на місцевих виборах для переселенців активно обговорюється вже і серед простих громадян, які раніше, можливо, і не замислювались над різницею між термінами «зміна місця голосування» та «зміна виборчої адреси». Зараз в фейсбуці йдуть палкі дискусії щодо самої необхідності надання права голосу на місцевих виборах всім «понаєхавшим». При чому переселенці розглядаються як найгірші з «понаєхавших». На жаль, люди забувають, що внутрішньо переміщені особи покинули свої домівки не за власним бажанням, і вирішити щось в даній ситуації вони просто не можуть. Навіть змінити донецьку реєстрацію на київську чи львівську – небезпечно. Мало хто розуміє, що коли при перетині блок-постів перевіряється штамп в паспорті, то прописка на окупованій території дозволяє уникнути додаткових перешкод та дає хоч якусь гарантію захисту, якщо людина поїде відвідати родичів чи місця поховання батьків, наприклад.

Ті ж політики, які протиставляють внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів, ще більше роз’єднують і без того розколоте суспільство. Втім, депутатам нічого не заважає в процесі розгляду законопроекту 2501а-1 розширити список документів, необхідних для зміни виборчої адреси, наприклад, податковими деклараціями чи трудовими договорами та вирішити проблему з правом голосу на місцевих виборах.

Тема гаряча ще й з огляду на часові рамки, адже до виборів залишилось трошки більше місяця. Тому громадськість наголошує на потребі прийняття закону вже на найближчому пленарному тижні, щоб в разі прийняття закону встигнути ще провести інформаційно-просвітницьку кампанію для виборців – внутрішньо переміщених осіб.

Довідка:

Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо забезпечення права голосу внутрішньо переміщеним особам) за № 2501а від 12.08.2015 р. був поданий народними депутатами України В. Бондарем та В. Хомутинніком.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб за № 2501а-2 від 26.08.2015 р. був ініційований депутатами від «Опозиційного блоку»: Ю. Льовочкіною, М. Добкіним, С. Дунаєвим, С. Льовочкіним, Н. Королевською, Є.Мураєвим, М. Скориком, Ю. Солодом та М. Папієвим.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб за № 2501а-1 від 21.08.2015 р. розробили профільні громадські організації разом з народними депутатами. Ініціаторами законопроекту виступили Донецька обласна організація «Комітет виборців України», Громадянська мережа ОПОРА, Інститут суспільно-економічних досліджень, КримSOS, позафракційний народний депутат Сергій Тарута, представники депутатської фракції політичної партії «Об'єднання «Самопоміч» (Н. Веселова, Г. Гопко, О. Єднак, В. Пташник – до їх виходу з фракції), фракції політичної партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (О. Рябчин, А. Шкрум), фракції партії «Блок Петра Порошенка» (Є. Фірсов, О. Юринець).

Тетяна Дурнєва Тетяна Дурнєва , Експерт з питань внутрішньо переміщених осіб (Інститут суспільно-економічних досліджень)
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter