Андрій Іщенко любив спілкуватися з людьми і був відкритою людиною. «Андрій неначе поспішав жити. А ще, дуже любив дітей, легко знаходив з ними спільну мову. У нього, крім нашого сина Андрія, є ще донька від його першого шлюбу. Він їх просто обожнював», - говорить Наталія.
Андрій Іщенко та Наталія Воскобойник дуже хотіли і свою спільну дитину. А коли дізналися, що у них народиться хлопчик, Андрій був немов на сьомому небі від щастя. «Він постійно у всьому мені допомагав, казав, щоб я більше часу проводила на свіжому повітрі, турбувався. Ми почали планувати наше життя, вирішили, що сина також назвемо Андрієм», - розповідає Наталія.
Час, коли у сім’ї народився син, збігся із розгортанням бойових дій на Сході країни. «Коли почалася окупація Криму, він пішов і записався добровольцем до батальйону «Чернігів» таємно від мене і батьків. Сказав нам, що йде працювати до міліції, мене це тоді дуже здивувало, але якщо він вирішив – відговорити вже було неможливо. 6 жовтня 2014 року він поїхав в АТО, а нам всім сказав, що їде до навчального центру у Харків, на 2 тижні», - розповідає Наталія.
Андрій Іщенко ніс службу у Станиці Луганський, у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів». Телефонуючи додому, Андрій майже нічого не розповідав, лише запитував як Наталія і син та казав, що в нього все добре.
Андрій вже уявляв, як побачить і обійме кохану, візьме на руки сина, адже через день, його групу мали відправляти на ротацію до Чернігова. Та доля розпорядилась інакше… По дорозі на сусідній блокпост, екіпаж Андрія Іщенка потрапив у ворожу засідку, всі, хто перебували в автомобілі - загинули. Указом Президента України № 942/2014 від 19 грудня 2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди Дня міліції», Андрій Іщенко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Наталія Воскобойник каже, що Андрій Іщенко навчив її та своїх дітей найголовнішого – поважати Батьківщину, адже він сам був її патріотом. Жінка розповідає, що зараз їй найважче спостерігати за сином, якому виповнилося 2 рочки. «Андрійко, як побачить чоловіка: військового, поліцейського у формі, завжди стає серйозним і каже: «тато». А ще, вдома, бере фото Андрія, цілує і завжди повторює «тато-тато». А я говорю, що твій тато зараз на небі…», - ледь стримуючи сльози говорить Наталія.
Зараз, маленький Андрійчик швидко росте, тож родині потрібні дитячі речі та іграшки, а ще потрібно виплачувати кредит, за придбану техніку. Сподіваємось, що ви зможете допомогти синові Андрія Іщенка, адже він втратив батька, якого так хоче побачити і обійняти.
ВОСКОБОЙНИК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА NATALIIA VOSKOBOINYK 4188370026236037 (Райффайзен банк «Аваль»)
Люди допомагають людям! Кому допомагаєш ти?