Журналіст Української гельсінської спілки з прав людини
Журналіст, письменник, музикант та відеопродюсер. Народився в 1976 році в місті Запоріжжя. Навчався в Запорізькій Інженерній Академії (автоматика та КВП), Класичному Приватному Університеті (переклад з англійської мови) та Міжнародній Академії журналістики в Гамбурзі. Автор збірки оповідань "Як зникнути повністю", романів "Кагарлик", "Перші українські роботи" та "Череп". Лауреат літературної премії видавництва "Смолоскип" (2006), стипендіат літературної програми БФ "Розвиток України" та фонду PASOS.
Співпрацював із виданнями "Істеблішмент", "Афіша", "Дело", "Газета24", "Вечірні Вісти", "Телекритика", The Daily Beast, Index of Censorship, Future Challenges, IWPR. Автор подкастів "Філософський барабан", "Механіка Революцій" та "Правова абетка" на Громадському Радіо.
Гельсінська спілка продовжує зустрічі по проекту "Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння", протягом яких шукає шляхи для міжетнічного діалогу.
Це одна з найвищих компенсацій, присуджених для виплати фізичним особам. Рішення Європейського суду має стати серйозним уроком для правоохоронної системи.
Європейський суд винес рішення виплатити шістьом заявникам по 1000 євро компенсації та зобов’язати український уряд надати пенсіонерам можливість захистити свої права в суді.
Здавалося, при переїзді з Криму проблем із особистими речами виникати не мало б, але на практиці українські прикордонники і митники забороняли перевозити все, що їм не подобалося.
Протягом двох днів більше п’ятдесяти авторитетних вчених і експертів дискутували про втілення стандартів міжнародного права в галузі прав людини і міжнародного гуманітарного права…
В ніч, коли почались вибухи на військових складах в Балаклії, частково або повністю були зруйновані 373 будинки і 93 родини залишилися без своїх осель.
Апеляційний суд Луганської області скасував ухвалу Білокуракинського суду Луганщини, який зобов'язував Любов Лікьорову заплатити 13780 гривень судового збору.
Правозахисники кажуть, що держава не хоче виплачувати компенсацію за зруйноване в ході АТО житло українських громадян і затягує цей процес, користуючись судовою системою.
Правозахисники розробили концепції повернення громадян України, які перебувають під контролем Росії та використовуються в якості знаряддя політичного тиску на Україну та Захід.
Лощинівським ромам вже відмовила прокуратура, а тепер ще й суд. До села повертатися вони бояться, бо держава не поспішає захищати права своїх громадян.
Колонія заборонила засудженому спілкуватися зі своїм адвокатом. Суд зобов’язав прокуратуру розслідувати це порушення. Чому ж для дотримання елементарних прав правоохоронцям потрібне…