Прес-клуб у Брюселі в понеділок зібрав не тільки журналістів, але і представників посольств та різних європейських організацій, які мають постійну прописку у Європейській столиці. Основну увагу все ж привернула участь у дебатах колишнього Голови Єврокомісії Романо Проді. Не можу не висловити своє захоплення тим, як грунтовно і фахово він виклав свою позицію.
В порівнянні з деякими українськими політиками, які цього ж дня висловлювали своє ставлення до відносин Україна-Європа (маю на увазі рублені заяви в радянскій стилістиці пана Азарова), колишній очільник виконавчої влади ЄС продемонстрував глибину розуміння геополітичних процесів, що відбуваються в Україні. Що і сказати: місцевий ставок безспірно програє в глибині Байкалу... Загалом тональність виступу європейського політика була дуже позитивною для України з точки зору перспектив останньої, незважаючи на констатацію факту існування вибіркового правосуддя та невиконаних поки що зобов’язань в законодавчому полі.
Активно ставилися запитання і учасникам дебатів з української сторони, яку представляли як влада (представник Президента у ВР Ю. Мірошніченко), так і опозиція (Н. Агафонова від партії УДАР Віталія Кличка). Підкреслюючи важливість угоди з ЄС для України, з свого боку вважала за необхідне відзначити, що і Україна так само являє собою великий потенціал для Європи. Насправді, останній тезис викликав доволі гарячий та емоційний виступ французської журналістки, яка з позицій “простого європейця з вулиці” намагалася підштовхнути нас до того, аби проводити більш широку “просвітницьку” діяльність у цьому питанні.
Вчергове це наштовхнуло мене на висновок: Україні треба більше себе “продавати”, хвалити. І в першу чергу це стосується діяльності на міжнародній арені. Як мені здається, в політиці діють певні закони маркетінгу і стратегії продажів, один з яких проголошує: товар тільки тоді буде користуватися попитом, коли про нього знають, коли про нього говорять і головне – говорять добре. Україна має довести Європі, що вона не просто варта того, щоб отримати певні дивіденди з європейської скриньки, вона сама по собі – не менша цінність для Європи, і, підписуючи Угоду про асоціацію, ми укладаємо не договір дарування, а договір міни. Наскільки він буде рівноцінний – покаже час... В будь-якому випадку Україна точно не втратить, бо має шанс набути століттями напрацьовану систему європейських цінностей. Цінностей, які допоможуть перетворити Україну на європейску державу не тільки географічно.