До чого це я? До того, що народна ненависть, обурення та роздратування не можуть довго триматися всередині.
Пам’ятаєте: «Моя хата з краю»?
Ця старовинна народна мудрість притаманна Українцям, здається, перестає спрацьовувати. І все завдяки діючий владі.
Згідно соціологічних досліджень, зокрема фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», майже 70% українців не задоволені тієї чи іншою мірою ситуацією у країні.
Влада довела людей до того, що вони все більше «не можуть мовчати».
Відповідно до досліджень, порівняно з жовтнем 2012 року, кількість людей, які готові виходити на вулиці, зросла на 5% до 25,5%.
Ще з дослідження: значно зменшилась кількість тих, хто точно не збирається протестувати - з 51% до 36%.
Понад чверть усіх українців вважає, що вони самі і їхні сусіди можуть взяти участь в акціях протесту – в разі погіршення рівня життя або з метою захисту своїх прав і свобод.
Що показово, все більше українців готові протестувати не «за гаманець», а на захист демократії, свободи слова і свободи зібрань - утричі більше, ніж півроку тому. За дострокову відставку президента готові виступити все більше і більше співвітчизників.
Ось такою є відповідь українців на політику «покращення».
І це один з найвищих протестних показників в Україні за роки її незалежності.
Наступним кроком буде видалення владного режиму з політичного поля. Червону картку чинна влада вже отримала.
Михайло Коцюбинський був, звісно, радикалом, але і в його пропозиціях є дещиця сенсу (далі – цитата, фінал того ж «Persona grata»!):
«Потім він би його повісив. Не так, як других, ні, без запинала. Щоб видко було обличчя і всі на ньому муки, щоб корчився довго, без краю, щоб тіпались плечі, лице і вилізли з ямок неситі очі».
Я не настільки кровожерливий, як класик.
Але існуюча влада все більше штовхає людей на аналогічні думки!