Начебто випробуваний в світі механізм, є реальні досягнення, певною мірою позитивні: Аргентина, Італія, Індонезія. Є і не зовсім – Грузія, подались аж вісім осіб. Але цілком очевидно, що час позитивного «податкового настрою» в народі президентська команда втратила. Внесений проєкт змін до Податкового кодексу щодо амністії є модернізованим прототипом проєкту № 1232, який вносився до ВР ще на початку каденції у вересні 2019 фінансовим комітетом ВР, а точніше «диригентом» президентської податкової реформи паном Гетманцевим. Ось тоді приймати амністію було на часі - керована монобільшість, не чіпали ФОПів, блокування ПДВ було на відповідальності попередників, не продемонстровано «лояльного» відношення владної команди до тих, хто всі активи тримає на компаніях-нерезидентах. Тоді і пояснювальна записка до проєкту закону виглядала веселіше, наче «Податковий універсал». Щойно прочитав і вже готовий декларуватись. А додавши ще медійку у форматі «кварталу», що сплачені кошти підуть на «Велике будівництво», взагалі можна було б звітувати, що держава будується лише за рахунок чесних громадян, але… Час минув, як і перспективи, тому президентський проєкт 2021 має доволі нудний текст пояснювальної записки, а сам проєкт – звичайний модернізований копіпаст проєкту закону Гетманцева 2019 року, і який навіть не популяризується на сайті Президента. Вбачається, що очікували більш сприятливого «інформаційного клімату», але тягнути вже нікуди, бо далі буде ще гірше, і за передвиборчі обіцянки питають…
На якому ж підґрунті приймається амністія, хто врешті стане цільовою групою і який може бути результат?
Підґрунтя відверто підгнило. Величезний галас навколо детінізації капіталів за кордоном через оподаткуванням прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК) закінчився законом № 1117-IX, яким не тільки відтермінували подання звітності по КІК, так ще й за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років заборонили притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності. При цьому відверто протиправно змінами у Податковому кодексі, залізли до кримінального процесу через заборону вважати доказами у кримінальному провадженні інформацію (документи) отримані контролюючим органом та навіть передавати її правоохоронцям згідно КПК. Це перша, але реальна податкова амністія під 0%, яка для певних кіл вже настала до 2025 року. Для прикладу, правила КІК у країні – агресорі запроваджені ще з 2014 року і кримінально караються за спроби їх обійти.
Особи, які потрапляють останнім часом до санкційного списку РНБО, взагалі не хвилюються за оформлені активи на себе в Україні, бо все оформлено на компаніях-нерезидентах. Реальна санкція та детінізація могла б бути саме через звітування по КІК та аналіз вартості активів на території України, що оформлена на цих нерезидентах. Але … у реальному житті санкції бувають з реальними наслідками, а у «кіно» - віртуальними.
Переходимо до цільової групи амністії-2021, хто ж у зоні «прицілу»? Це менеджмент та власники українських підприємств (засновники, керівники, топ-менеджмент), які за минулі роки податкового «доїння» і неадекватного розподілу бюджету, просто навчились «жити на мінімалку»), яку і показують у 1-ДФ. Після накладання своєрідного тавра «ризиковий платник податку», цінність підприємств, з яких декларується постійний зарплатний дохід, взагалі втратила сенс для деяких підприємців. Отже, здебільшого в податкових розрахунках 1-ДФ – мінімальна зарплата або трохи вище. Про додаткові доходи, по яких має подаватись річна декларація фізособи, навіть не варто говорити. Але все ж таки середній бізнес-клас купує: нерухомість, інколи комерційну; автомобілі, інколи вартісні; вкладає гроші у житлову нерухомість, інколи для дітей, інколи, як пасивний дохід, і все це вже ретельно опрацьовується дбайливими податківцями, які підіграють «диригенту» Гетманцеву. Послухайте виступ голови ДПС і зрозумієте, що головне зло в державі - це приховані зарплатні доходи середнього бізнес-класу.
Проєкт закону про амністію «дбайливо» попереджає, що хто не задекларувався, вважається, що повідомив про відсутність таких активів, або склад таких активів в межах норм безумовної амністії: валютні цінності до 400 тис. грн., квартира до 120 кв.м., житловий будинок до 240 кв.м., нежитлова нерухомість до 60 кв. м., земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі, один автотранспорт до 3 000 куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальних з/п. Після амністійної кампанії, всі, хто має у власності більше зазначених норм і не скористався амністією, потрапляють в зону ризику співставлення 1-ДФ, річної декларації та вартості активів. Інформацію податківці отримають: за реєстром нерухомості - про активи, за інформацією банків – про гроші (ДПС вже давно тягне свої «щупальці» до відкриття банківської таємниці), за інформацією МВС – про транспорт. Строки давності, зауважте, відсутні, якщо декларація не подавалась (згідно 102.2 ПКУ). Тобто, купили декілька років тому вартісне авто понад 3 000 куб. см, або друге, в звітах 1ДФ - мінімалка, річна декларація за рік, в якому придбано актив та попередній, не подавалась, не амністувались – може бути нараховано ПДФО. Не виключено, що з цією метою відродять непрямі методи податкового контролю дідуся Азарова.
Є в амністії 2021 ще один цікавий елемент – це 2,5% з вкладених у державні облігації (ОВДП). Але це не для середнього бізнес-класу, в сучасних умовах це скоріше це для тих, хто вже отримав свою амністію до 2025 року. Є версія: якщо амністійна кампанія піде геть кволо, і надходжень до бюджету буде зась, то ОВДП, які останнім часом як з кулемета відстрілює Мінфін, підуть на продаж з подальшим декларуванням. Власники численних компаній-нерезидентів і так їх скуповують, але цих власників можуть попросити після викупу наприклад «поганяти» ОВДП через «фунтів» та їм задекларуватись. І розміщення, і надходження, і медійно красиво, бо міліонерів в країні прибавиться. А компенсація сплачених 2,5 % може бути гарантована з інших джерел.
Чудово може «спрацювати» амністія для легалізації відверто кримінальних коштів навіть завезених (заведених) із-за кордону і для подальшого «білого» відправлення їх знову за кордон. Застереження в проєкті закону, що не вважаються амністованими кримінальні доходи (крім за статтями 212, 212-1, частково 366 ККУ) – це ні про що. Декілька завуальованих транзакцій перед декларуванням, і ніякий слідчий, тим більше, з нашими судами, не відтворить реальну схему їх походження.
У підсумку. В світі такі амністії завжди позитивно спрацьовували в комплексі, коли влада демонструвала для всіх чесні та рівні умови розпочати з чистого аркушу податкові відносини. А коли на цьому аркуші прихованими чорнилами вже щось написано, то реальний ефект може бути негативний, а віртуальний, наприклад, продемонстрований через вкладення в ОВДП.