Перша проблема: серед будівельних компаній сформувалась особлива трійка: “Укренергомонтаж”, “Укрбудмонтаж” та “Укртрансбуд”. Вони особливі тим, що виграють всі найдорожчі тендери з будівництва на сотні мільйонів гривень і, як правило, з 0% економії для державного бюджету. А також тим, що пов’язані з народним депутатом та екс-президентом держкорпорації “Укрбуд” Максимом Микитасем. Друга проблема: державні замовники, які відповідальні за подолання наслідків Чорнобильської трагедії, нерідко прописують в тендери дискримінаційні вимоги. Це, фактично, не дає можливості іншим компаніям-будівельникам виграти підряд. Третя проблема: компанії фігурують у кримінальних провадженнях з розкрадання коштів в особливо великих розмірах, в тому числі на будівництвах в зоні відчуження.
Цей матеріал є продовженням тексту “Чорнобиль у ProZorro: не чудово, але і не жахливо”. Нагадаємо, що у ньому мова йшла про те, як на території Чорнобильської атомної електростанції будують нове укриття і нове сховище для відпрацьованого ядерного палива з реакторів. Поза територією Чорнобильської атомної електростанції за українські та донорські кошти відбувається масштабне будівництво та реконструкція. Найбільші з них - демонтаж старого конфайнменту та будівництво нового централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, яке має позбавити Україну залежності від Росії. А ще в зоні відчуження будують мости, дороги, ремонтують будинки в Чорнобилі, купують пересувні лабораторії, лагодять пожежні станції та багато іншого.
На боротьбу з наслідками Чорнобильської трагедії в бюджеті закладені мільярди гривень, доступ до більшості яких мають компанії, що можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Закритий клуб “чорнобильська трійця”
З 2011 року три українські компанії “Укренергомонтаж”, “Укрбудмонтаж” та “Укртрансбуд” освоїли до 4,5 млрд грн на будівництві ядерних об’єктів. Вони пов’язані між собою керівництвом, кримінальними провадженнями та інтересом у доступі до бюджетних коштів на території. Подивимося детальніше на ці компанії.
“Укренергомонтаж”, корпорація “Укрбуд”
Компанія утворена у 1988 році на базі двох провідних радянських підприємств. Будівельні роботи в зоні відчуження є головною діяльністю “Укренергомонтаж”. Власником 99% акцій компанії є Артем Лесков. Про Лескова відомо небагато. Наприклад, що той неодноразово був керівником і співвласником компанії “Арагон-2008”, кінцевим бенефіціаром якої є кіпріот Авраам Марангос. Останній фігурує у реєстрі Panama Papers як акціонер компанії Macon Interinvest Ltd, зареєстрованої в Москві. За даними аналітичної системи Youcontrol, з 2011 року директором “Укренергомонтаж” є Михайло Бородавко. До цього він був директором “Укрбудмонтажу”. А його попередником був Максим Микитась - президент “Укрбуду” протягом 2010-2016 років. Зараз корпорацію “Укрбуд” очолює Олександр Лятамбор, помічник Микитася.
“Укрбудмонтаж”, корпорація “Укрбуд”
Співвласником БК “Укрбудмонтаж” є батько мера Чернігова Владислав Атрошенко, а до 2018 року - дружина народного депутата Максима Микитася.
Корпорація “Укртрансбуд”
Корпорація утворена у 2002 році. До “Укртрансбуд” входять 7 компаній, які зареєстровані в Чорнобилі. Керівником корпорації є Романенко Сергій. З корпорацією “Він є співзасновником будівельної компанії “Адамант”, яка входить до державної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.
Ютем-Інжиніринг (статист-помічник)
Окрім трійки компаній, є ще “Ютем-Інжиніринг” з групи ЮТЕМ. Компанія є співзасновницею будівельної компанії “Адамант” з корпорації “Укрбуд”. Це теж важковаговик у закупівлях в атомному секторі, який отримав підрядів на 450 млн грн, але працює переважно на Запорізькій та Рівненській атомних електростанціях. В чорнобильських тендерах участь теж бере, але перемагає рідко. Переважно просто “зливає” закупівлі учасникам “чорнобильського клубу” як статист, гарантуючи максимальні заробітки “конкурентам". Крім того, компанія дружини Микитася “Укрбудмонтаж” та корпорація “Укртрансбуд” нерідко залучають “Ютеж-Інжинірінг” як субпідрядника або наймають їх працівників, як у будівництві централізованого сховища.
Тендери під своїх
Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з української сторони покладені на 15 державних підприємств. Сумарні активи підприємств складають 32 мільярди гривень. Державні підприємства, які розпоряджаються мільярдами коштів і працюють з ядерними об’єктами, мають серйозні проблеми в управлінні: три перебувають у стані припинення, одне нічого не робить, регулярно потрапляють у корупційні скандали. Детальніше про це радимо прочитати в матеріалі економіста Центру економічної стратегії Олексія Гаманюка “Зона радіації: як реформа управління держпідприємствами може зупинити бізнес на трагедії“.
В тендерах, де ці держпідприємства є замовниками, теж є серйозні проблеми — умови часто прописані так, що взяти участь в тендері може дуже обмежена кількість компаній.
Згідно закону “Про публічні закупівлі” замовники встановлюють від одного до трьох критеріїв для відбору потенційних учасників: аналогічний досвід, кваліфікація працівників та наявність матеріально-технічного обладнання. Це допомагає відібрати компанії, які зможуть виконати роботи. На практиці цим нерідко зловживають, виставляючи кваліфікаційні критерії під “своїх”. Це називається дискримінаційними вимогами. Особливо нехтують законом три держпідприємства: "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами”, “Управління капітальним будівництвом зони відчуження” (знаходиться у стані припинення) та «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Розглянемо на прикладах вимоги, які обмежуть конкуренцію на будівельні роботи в зоні відчуження.
Дискримінаційна вимога: два аналогічні договори за останні три роки
Потенційно дискримінаційна вимога: досвід роботи в зоні відчуження
Державне “Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами” для учасників поставило дуже жорсткі рамки: “не менше 2-х (двох) аналогічних договорів за останні 3 (три) роки з проектних робіт та підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів на будівельні роботи об’єктів в Зоні відчуження” (закупівля №1 і №2).
Стаття 16 закону “Про публічні закупівлі” встановлює перелік кваліфікаційних критеріїв, зокрема і досвід виконання аналогічного договору. Колегія АМКУ підтвердила, що вимога двох аналогічних договорів є необґрунтованою (№1002 від 3 березня 2017 року), як і вимога досвіду за визначений період (№8938 від 30 серпня 2018 року).
Вимога мати досвід у роботі в зоні відчуження є сумнівною. Адже в Україні є інші радіаційно-небезпечні місця. І Енергоатом, до речі, у закупівлі централізованого сховища, вказав таку можливість.
Дискримінаційна вимога: підтвердити суму обсягів виконаних робіт
Енергоатом у 939 мільйонному тендері будівництва сховища для ядерних відходів вимагав, щоб учасники мали за останні 3 роки об’єм реалізації будівельних робіт на суму не менше 225 млн грн. Так само, держпідриємство Чорнобильська АЕС у супер тендері на 2 млрд грн з будівництва нового укриття вимагало від учасників “продемонструвати, що він має успішний досвід підрядника/генерального підрядника у виконанні, як мінімум одного договору/контракту за обсягом виконаних робіт не менше 400 млн грн.”
Позиція АМКУ така, що замовник обмежив коло потенційних учасників процедури закупівлі лише такими, які мають певний договір, при цьому не довівши та не підтвердивши документально необхідність встановлення у тендерній документації такої вимоги.
Дискримінаційна вимога: 50% власної техніки
Потенційна дискримінація: визначений перелік та кількість мінімально необхідної техніки та працівників
Енергоатом у 933-мільйонному тендері будівництва нового сховища прописав, що учасник повинен бути власником “не менше 50% наявної будівельної техніки та обладнання, яке буде використовуватися для виконання робіт”.
Як тип власності будівельної техніки - лізинг, оренда чи власна - впливає на якість виконання робіт? Зайве казати, що переможець торгів БК “Укрбудмонтаж”, який нагадаємо належить дружині Микитася, справді мав у своїй власності понад 50% техніки з переліку.
Вимога надати довідку про мінімально необхідну кількість техніки теж є потенційно дискримінаційною, оскільки замовник не описує, що він розуміє під «аналогом техніки» (його технічні, якісні та інші характеристики). А отже, на цій підставі міг відхилити учасника, аргументувавши це невідповідністю запропонованого аналогу.
Дискримінаційна вимога: бути переможцем публічних закупівель
“Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами” у тендері з будівництва мосту вимагало, щоб учасники підтвердили аналогічний досвід, “укладений за результатами електронних торгів або інформація про якого знаходиться в публічному доступі”.
Це суперечить нормам закону “Про публічні закупівлі”, оскільки замовник звузив коло компаній до тих, які мають досвід співпраці з державою.
Ось ще три приклади підозрілих тендерів, які свідчать про особливе ставлення чорнобильських замовників до “трійці”.
-
Нереальні терміни. Державне спеціалізоване підприємство “Управління капітальним будівництвом зони відчуження” якраз під новорічні свята заплатило “Укртрансбуд” 9 млн грн за переговорною процедурою за додаткові роботи по “Вектору”. За документами, договір підписали 18 грудня, а акт про виконані роботи датований 21 грудня. Тобто за три дні мали утеплити стіни, покрівлю та зробити під’їздну дорогу. Швидше за все, підрядник або вже зробив ці роботи, або замовнику треба було освоїти кошти під кінець року і роботи ніякі не робили.
-
100% аванс на роботах. А ще той самий замовник заплатив торік “Укртрансбуду” 52 мільйонний аванс за додаткові роботи по комплексу “Вектор”. Нагадаємо, що “Укртрансбуд” отримав тендерів більше ніж на 1 млрд грн. І 100% аванс за роботи - вкрай рідкісне явище в публічних закупівлях.
-
Закривають очі на невідповідність документації. У тендері на 2 млрд грн з будівництва нового укриття для Чорнобильської АЕС Державна аудиторська служба України провела перевірку закупівлі і побачила грубе порушення. Замовник, держпідприємство “Чорнобильська АЕС”, мав відхилити пропозиції всіх учасників через ненадання всіх документів, які вимагались в тендерній документації. Натомість тендерний комітет “Чорнобильської АЕС” закрив очі на це порушення, не погодився з висновком аудиторів і буде його оскаржувати в суді.
Конкуренція: 0%
Система ризик-індикаторів Dozorro дозволяє виявити потенційно корупційні тендери в системі ProZorro. В чорнобильських закупівлях дуже часто спрацьовував ризик “переможець не знижував ціну”. Це може означати, що замовник визначив оптимальну очікувану вартість і учасникам економічно не вигідно знижувати її. Або це може означати, що учасники між собою домовились, хто переможе. А це суперечить принципам рівних правил гри та ефективності. Тим паче, коли мова йде про об’єкти вартістю сотні мільйонів гривень.
З 2018 року “Укренергомонтаж”, “Укрбудмонтаж”, “Укртрансбуд” та “Ютем-Інжинірінг” допомогли один одному виграти 7 чорнобильських тендерів на загальну суму 1,7 млрд грн. Це закупівлі: централізоване сховище, машинний зал, залізнична колія, “Буряківка”, протирадіаційне укриття, “Вектор”, інженерні мережі. З майже нульовою економією для українського бюджету. Розглянемо найбільші “покупки”.
Сховище для пального українських АЕС. У 2017 році біля села Буряківка, в 30 кілометрах від Чорнобиля, розпочалось будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Тут планують зберігати паливо з Рівненської, Южно-Української та Хмельницької АЕС. Зараз його вивозять в Росію, де переробляють і зберігають. За це Україна платить щорічно $150-200 млн.
Замовник будівництва сховища — державна компанія Енергоатом. У 2017 році Енергоатом використав рідкісну процедуру закупівлі — конкурентний діалог. Він передбачає два етапи: на першому учасники пропонують найкращий варіант вирішення технічної проблеми, на другому - змагаються за найкращу ціну. В результаті тендер на 928 млн грн виграв “Укрбудмонтаж”. Конкурентами були “Укренергомонтаж” та “Укртрансбуд”. Як можна здогадатись, економія на аукціоні - 0%.
Могильник “Буряківка”. Після катастрофи мешканців села Буряківка відселили, а біля нього зробили величезне сховище для техніки, яка брала участь у ліквідації аварії. Тут є і вертольоти Мі-8, і пожежні машини, і військова техніка, і автоцистерни. Також в Буряківці викопали 30 траншей розміром 150 на 50 метрів, куди поступово закопували радіоактивні матеріали. Місце захоронення має вдале географічне розташування. Грунтові води на цій ділянці знаходяться низько, що мінімізує ризик потрапляння радіації. За 30 років “Буряківка” майже повністю заповнилась. Тому у 2017 році почалась масштабна реконструкція сховища, якою займається корпорація “Укртрансбуд”. Вона виграла черговий тендер без економії вартістю 194 млн грн в “Ютем-інжинірінг”. Реконструкцію планують завершити до кінця 2020 року.
Комплекс “Вектор”. Його почали будувати в 17 кілометрах від Чорнобиля у 1998 році, аби захоронювати, а з часом переробляти радіоактивні відходи, які знаходяться в зоні відчуження. Гроші виділялись не систематично, тому будівництво досі не завершене. Комплекс “Вектор” - це не тільки сховища, але і лабораторія, санпропуск та адмінкорпуси. Головним забудовником комплексу є “Укртрансбуд”, який без економії виграв тендер на 104 млн грн і дві додаткових закупівлі на 52 млн грн та 18 млн грн.
Підозра: можуть красти
На початку 2019 року київські слідчі відкрили кримінальне провадження: “чорнобильська трійця” підозрюється у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах. Через суд слідчі домоглись від “Енергоатома” надати детальну інформацію про фактично виконані обсяги робіт та об'єкти, де будівельниками є компанії “чорнобильської трійці”.
“Укрбудмонтаж” будує залізничну колію за 92 млн грн довжиною 1,7 км для транспортування відходів. Планують двічі на рік перевозити відходи потягом з 11 вагонів. З бюджету вже сплатили 5 млн грн.
“На час замовлення робіт Державним спеціалізованим підприємством Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами по будівництву залізничної колії її було побудовано на 80 % на замовлення ДП "НАЕК Енергоатом компанією ПрАТ Укренергомонтаж код 16403289, що свідчить про намір службових осіб ЦППРВ здійснити розкрадання коштів виділених на об'єкти будівництва”, - йдеться в ухвалі суду.
“Укртрансбуд” за 128 млн грн будує протирадіаційне укриття та за 102 млн грн зовнішні інженерні мережі (системи радіаційного контролю, електропостачання, заземлення, блискавкозахисту, водопостачання, каналізації, освітлення, телефонізація та інші). З бюджету вже сплатили понад 95 млн грн. Цитата з судової ухвали:
“Встановлено, що протирадіаційне укриття та зовнішні інженерні мережі роботи, по яких замовило ЦППРВ являються суміжними об'єктами та будівельні роботи по яких можуть накладуватися одні на одних в зв`язку з чим буде здійснено розкрадання коштів, виділених на роботи”.
Це далеко не перше кримінальне провадження “Укртрансбуд” у підозрі розтрати коштів. Остання справа - підозра про завищення вартості на ремонт школи в Чернігові.
“Ютем-Інжинірінг” теж фігурує в кримінальному провадженні. Слідство підозрює, що керівництво компанії спільно з чиновниками з Рівненської АЕС завищили витрати на 4,6 млн грн на будівництві комплексу з переробки радіоактивних відходів, підробивши акти про обсяги виконаних робіт.
Через брехню та халатність 33 роки тому Україна пережила страшну техногенну катастрофу. Чорнобильська радіація ще багато десятків років труїтиме всіх і все довкола. Міжнародні фонди та українські платники податків щороку скидаються мільярдами на подолання наслідків трагедії. Дуже прикро, коли державні підприємства неефективно розпоряджаються цими грошима, створюють нерівні правила гри і допомагають групі компаній з сумнівною репутацією отримувати надприбутки.