ГоловнаСвіт

Норвегія назвала Росію головною загрозою безпеці країни, – розвідка

Зростає ймовірність диверсій для перешкоджання військовій підтримці України.

Норвегія назвала Росію головною загрозою безпеці країни, – розвідка
Фото: EPA/UPG

Норвезька розвідувальна служба (E-tjeneste), Служба безпеки поліції Норвегії (PST) та Норвезьке управління національної безпеки (NSM) оприлюднили спільну оцінку безпекового середовища на 2026 рік — "Nasjonal trusselvurdering for 2026". 

Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

Під час презентації міністр оборони Норвегії Т. О. Сандвік назвав росію головною загрозою безпеці країни та її союзників.

У документі наголошується на зростанні гібридних загроз з боку РФ, Китаю та Ірану. За оцінкою норвезьких спецслужб, ці держави дедалі активніше поєднують розвідувальні та кібероперації, операції впливу, диверсії, вербування та економічний тиск. 

Такий підхід має системний характер і спрямований на тривалий підрив стійкості державних інституцій.

Окремо фіксується активізація розвідувально-диверсійної діяльності рф проти Норвегії та її союзників. Російські спецслужби зосереджуватимуться на спостереженні за військовими об’єктами та навчаннями НАТО, зборі даних про підтримку України та ситуацію в Арктиці, а також на впливі на енергетичну інфраструктуру. 

Водночас зростає ймовірність диверсій як інструменту перешкоджання військовій і політичній підтримці України.

Оцінка вказує на зростання стратегічних ризиків в Арктиці та спробу перегляду статус-кво в регіоні. Норвезькі спецслужби попереджають, що будь-які зміни регіонального балансу, зокрема навколо Гренландії, матимуть прямий вплив на дії РФ і Китаю у північних широтах.

У рекомендаційній частині E-tjeneste закликає державні органи та приватний сектор перейти від реактивного до проактивного управління ризиками. 

Серед пріоритетів — посилення захисту від шпигунства, диверсій і кібератак, підготовка планів безперервності діяльності на випадок криз або війни, а також системне використання оцінок спецслужб у стратегічному плануванні. Такий підхід відображає сприйняття загроз як довготривалих і структурних.