У Європейському Союзі готові відкласти "Брекзит" на два роки, якщо Лондон звернеться з відповідним проханням.
Про це пише газета The Guardian з посиланням на європейських дипломатів.
Зараз передбачається, що "Брекзит" відбудеться 29 березня 2019 року, після чого має початися 21-місячний перехідний період. Серед прихильників ідеї перенесення виходу Британії з ЄС називають голову Євроради Дональда Туска і генерального секретаря Єврокомісії Мартіна Зельмайра.
Представники дипломатії ЄС в останні тижні неодноразово стверджували, що проголосують за перенесення "Брекзиту", якщо Лондон попросить про це і буде готовий внести зміни в плани виходу з ЄС. Без відповідного звернення в Брюсселі нічого не зможуть зробити.
Перенесення "Брекзиту" також допоможе оминути "бекстоп", який передбачає, що Британія залишиться в спільному з ЄС митному союзу, поки не буде досягнуто нової торговельної угоди. У цьому випадку Північна Ірландія залишиться частиною внутрішнього європейського ринку, що дозволить уникнути встановлення жорсткого кордону між Північною Ірландією і Ірландською Республікою.
Напередодні, 24 лютого, прем'єрка Великобританії Тереза Мей оголосила, що національний парламент щонайпізніше 12 березня ухвалить рішення стосовно висунутого нею плану "Брекзиту". Свою заяву Мей зробила в єгипетському Шарм аш-Шейху перед початком саміту ЄС і Ліги арабських держав. У рамках саміту Мей проведе чергові консультації з головами країн - членів ЄС.
У суботу, 23 лютого, три британські міністри закликали відкласти "Брекзит", якщо Мей не отримає парламентську підтримку для свого варіанта угоди. Газета Daily Mail опублікувала думку міністрів бізнесу Грега Кларка, праці Ембера Радда і міністра юстиції Девіда Гока, згідно з якою більшість парламентаріїв воліли б відстрочки жорсткого "Брекзиту".
Нагадаємо, в січні британський парламент відкинув угоду про Brexit, узгоджену прем'єром Мей і Брюсселем, оскільки багатьох членів парламенту не влаштовувало положення про "страхувальний план" для ірландського кордону. "Страхувальний план" повинен гарантувати прозорість кордону між Ірландією і Північною Ірландією, якщо сторони не зможуть досягти інших домовленостей, які зберігали вільний кордон.