Майже 55% українців вважають, що необхідно продовжувати медичну реформу. Проте лише 14,7% підтримують продовження реформи в тому вигляді, в якому вона була розпочата попередньою владою. Разом із тим понад сорок відсотків респондентів (40,2%) обрали варіант “необхідно продовжувати медичну реформу, але з певними змінами”.
Про це розповіла Світлана Балюк, керівник департаменту досліджень Інституту Горшеніна під час онлайн-презентації результатів соціологічного дослідження "Українська медреформа на тлі пандемії", проведеного Інститутом Горшеніна і Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні в рамках дослідження "Реформи в Україні: зміни на краще або імітація прогресу".
Експерт зазначила, що майже третина українців (30%) вважає, що треба розпочати абсолютно нову медичну реформу. А 6,7% відповіли, що медична реформа взагалі не на часі. Ще 8,4% не змогли дати відповідь.
Зі свого боку Марсель Рьотіг, директор Представництва фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, вважає, що запуск медичної реформи у 2018 році був дуже позитивним досягненням після 25 років декларацій, що “ми будемо реформувати медичну систему”.
“Але ці декларування не були підтримані практичними кроками, і відкладання цієї реформи призвело до кризових явищ у системі охорони здоров'я, і, як наслідок цього, дуже часто населення було змушене платити своїм коштом майже половину всіх платежів, за усі медичні послуги або ліки. І звісно, що це не відповідає офіційним твердженням про те що, в Україні є безкоштовний доступ усього населення до системи медицини. Такий підхід не відповідає західними стандартам, відповідно, він не прийнятний у двадцять першому столітті. І звісно, що ті практичні кроки, які почали здійснюватися для того, щоб якось змінити цей механізм, вони показали, виявили перші наявні проблеми. Вони (ці проблеми) впливали на перебіг реформи таким чином, що вона не здійснюється швидко. І тому цю реформу, як часто ми можемо почути, називають “напівзакінченою”.
Дослідження "Реформи в Україні: зміни на краще чи імітація прогресу" було проведено Інститутом Горшеніна спільно з Представництвом Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні у вересні-грудні 2019 року. Було проведено п’ять фокус-групових дискусій у Центральному (м. Київ), Західному (м. Львів), Східному (м. Дніпро), Південному (м. Одеса) та Північному (м. Чернігів) регіонах України, а також особисті інтерв’ю (face-to-face) відповідно до місць проживання респондентів.
Опитано 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (без врахування окупованих територій Донецької і Луганської областей, АР Крим, міста Севастополя) за квотами: регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/- 2,2%.