Інститут національної пам'яті підтримав ініціативу заснувати День свободи совісті та віросповідання. Про це на прес-конференції повідомив голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Цю ідею висунула Рада релігійних об'єднань, щоб ушанувати пам'ять віруючих, які постраждали за свої релігійні переконання в Україні за часів тоталітарних режимів і на початку XXI століття.
"Краще говорити не про дні пам'яті жертв, переслідуваних за релігійною ознакою, а все ж про день свободи совісті, щоб таким чином одночасно згадувати тих, завдяки кому ця свобода стала можливою. Щоб згадувати жертв, переслідуваних за релігійною ознакою, але разом з тим і показувати їхню перемогу і значущість для держави цієї однієї з базових демократичних свобод", - зазначив В'ятрович.
Він підкреслив, що Інститут національної пам'яті підтримує таку ініціативу Ради релігійних об'єднань. Також він висловив упевненість, що майбутнє обговорення вибору дати для Дня свободи совісті та віросповідання стане приводом для цікавої суспільної дискусії.
В'ятрович зазначив, що особисто йому імпонує пропозиція зупинитися на даті прийняття закону про свободу совісті. Чинний закон "Про свободу совісті та релігійні організації" був прийнятий Верховною Радою УРСР 23 квітня 1991 року.
Після прийняття в нього було внесено низку змін, останню з яких Верховна Рада внесла 17 січня 2019 року (про закріплення права релігійної громади міняти конфесійну приналежність).
Нагадаємо, 11 березня повідомляли, що Інститут національної пам'яті ініціює перегляд дат заснування міст Дніпра і Павлограда. Володимир В'ятрович стверджує, що обидва міста мають давнішу, козацьку історію. Також він зазначив, Павлоград і Дніпро - лише приклади. Крім них, є Одеса, яка має набагато давнішу історію, ніж кінець 18 століття.