Київрада опинилася в переліку інших міських рад України, в яких земельна комісія не оприлюднює поіменні голосування своїх депутатів. Натомість у Львові, Одесі, Запоріжжі, Миколаєві й Сумах у протоколах засідань земельних комісій поіменне голосування вказується прозоро і докладно.
У Тернополі, Херсоні, Дніпрі й Чернігові "поіменку" із протоколів можливо встановити методом виключення.
Таке дослідження провів Рух ЧЕСНО, порівнявши протоколи земельних комісій міських рад обласних центрів України.
Виявилося, що на сайтах міськрад Полтави та Ужгорода взагалі не вдається знайти протоколів засідань земельної комісії, не кажучи вже про те, щоб там була якась "поіменка". Що стосується інших міськрад, то досвід висвітлення поіменних голосувань у них різний.
"Земельна комісія у Києві - одна з найпопулярніших. Тут понад два десятки депутатів напрацьовують усі проєкти рішень, які стосуються земельної чи містобудівної сфери у столиці. Далі ці проєкти із зауваженнями та пропозиціями або без них виносяться на голосування до сесійної зали. Таким чином, комісія є першим і важливим фільтром, який може не допускати неякісний або скандальний проєкт рішення до прийняття. Саме на етапі розгляду проєкту рішення в комісії громада може найефективніше долучитися і вплинути на нього", - зазначають у "ЧЕСНО".
Попри те, що засідання земельної комісії Київради транслюється онлайн, зрозуміти, як саме голосує кожен член комісії, неможливо. Голова оголошує загальний результат голосування, а у протоколах засідання комісії не вказується поіменне голосування депутатів.
Що стосується пленарних засідань сесій Київської міської ради, питань до прозорості голосувань не виникає, йдеться у дослідженні. Система “Рада-4” працює майже без збоїв, із сесій ведеться трансляція, яку можна переглянути на Youtube-каналі Київради.
"Кнопкодавство у Київраді було унеможливлене ще у 2015 році завдяки сенсорній кнопці, що стало прикладом для інших рад та для Верховної Ради України, яка змогла побороти це явище лише цього року", - зазначають активісти.